Ухвала суду № 55225058, 03.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2377/15 Справа № 199/8853/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В. В. Доповідач - Лисична Н.М.

Категорія 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.

суддів Прозорової М.Л., Макарова М.О.

при секретарі Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2014 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И Л А :

17 жовтня 2014 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»), ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2014 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження автомобіля, у розмірі 17.485,69 грн., а також судові витрати у розмірі: - за проведення експертного дослідження - 600 грн., за сплату судового збору - 243,60 грн., а всього 18.329 (вісімнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 29 коп. В іншій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового про відмову в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При розгляді справи судом встановлено, що 07 лютого 2014 р. о 17-15 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Опель Астра» д/н НОМЕР_1, в районі буд.11 по вул. Журналістів в м. Дніпропетровську, скоїв зіткнення з автомобілем «Мазда», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, власником якого є ОСОБА_2

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2014 р. винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» за полісом АС/4367859 з лімітом відповідальності у розмірі 50.000 грн. за спричинення матеріальний збиток.

08.02.2014 р. позивач, як потерпіла у ДТП та власник автомобіля «Мазда», номер державної реєстрації НОМЕР_2, звернулася до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» ЮТІКО із заявою про настання страхової події і 16.06.2014 р. отримала відповідь страхової компанії на її заяву.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок по кримінальній справі, або постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, які вступили в законну силу, обов'язкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій осіб, стосовно якого винесені вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.

Згідно висновку № 1792 експертного дослідження від 28.02.2014 р. по визначенню вартості матеріального збитку, власнику автомобіля «Мазда» спричинена матеріальна шкода у розмірі 17.485,69 грн. За підготовку даного висновку ОСОБА_4 було сплачено 600 грн., що підтверджується квитанцією № 1755 від 08.02.2014 р.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

З урахуванням зазначеного, а також вимог абз.3 п.3 ч.1 ст.988, ст.1194 ЦК України, п.п.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 дає можливість дійти висновків, відповідно до яких власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку. Такого правового висновку Верховний Суд України дійшов у постанові від 4 червня 2014 року №6-49цс14.

Приймаючи до уваги, що відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу АС/4367859, суд зробив правильний висновок про те, що відшкодування матеріального збитку в межах ліміту відповідальності покладається на вказану страхову компанію, а збиток, що не покривається страховим відшкодуванням покладається безпосередньо на страхувальника або винну в ДТП особу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 р. "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" судам роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Враховуючи зазначене суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог - стягненню зі страхової компанії розміру страхового відшкодування, яке відповідати сумі визначеної матеріальної шкоди відповідно до висновку № 1792 експертного дослідження від 28.02.2014 р., а саме у розмірі 17.485,69 грн., а також витрати понесені за складання висновку у розмірі 600 грн.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують. Що стосується посилань в апеляційній скарзі на те, що стягнута судом сума дорівнює вартості автомобіля, то погодитись з цим неможна оскільки згідно звіту № 21/10/15 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля MAZDA 656 вартість його складає 42.648,33 грн., а ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 50.000 грн. (а.с.110).

Ухвалене по справі рішення суду є законним і обґрунтованим, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М.Лисична

Судді М.Л.Прозорова

М.О.Макаров