Рішення № 55224010, 20.01.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13552/15-ц

Провадження № 2/01/530/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

при секретарі Гоц Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа приватна фірма «Контур» про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому посилається на те, що 17 квітня 2012 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та Приватною фірмою «Контур» був укладений Кредитний договір №699000009202004 з додатками та змінами до нього. Позичальнику встановлено ліміт кредитування в розмірі 511 000,00 грн. на строк з 17.04.2012 по 16.04.2015 включно. Кредит було надано відповідно до умов Кредитного договору на закупівлю товару та здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.1.6 Кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлено в розмірі 20,9% річних. В забезпечення виконання зобовязань за договором №699000009202004 від 17 квітня 2012 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 699000009202004/З від 17 квітня 2012 року. Відповідно до умов вказаного договору у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобовязань передбачених п.3.4 договору іпотеки, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 10% від вартості предмету іпотеки, тобто сума штрафу становить 85250 грн. 02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «АСТРА БАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, про заміну кредитора у зобовязанні, посвідчений 02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №1539 та який діє зі змінами та доповненнями. В звязку з неналежним виконанням умов Кредитного договору у Боржника виникла заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 30.07.2015 складає 584 843,06 грн. Тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на частину приміщення №1 поз. 11-14, 14а на першому поверсі будівлі літ. А8, А1-2, А2- 1 загальною площею 71,2 кв.м., ганок літ. А у загальному користуванні, приміщення №№І-2,1-3,1-8, 2б, реєстраційний номер обєкта 5980238, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 15, прим. 1 та визнати право власності за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на вказану частину приміщення

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач та третя особа в судове засідання не зявилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 17 квітня 2012 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та Приватною фірмою «Контур» був укладений Кредитний договір №699000009202004 з додатками та змінами до нього. Позичальнику встановлено ліміт кредитування в розмірі 511 000,00 грн. на строк з 17.04.2012 по 16.04.2015 включно. Кредит було надано відповідно до умов Кредитного договору на закупівлю товару та здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.1.6 Кредитного договору відсотки за користування кредитом встановлено в розмірі 20,9% річних.

В забезпечення виконання зобовязань за договором №699000009202004 від 17 квітня 2012 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 699000009202004/З від 17 квітня 2012 року. Відповідно до умов вказаного договору у разі порушення іпотекодавцем будь-якого із зобовязань передбачених п.3.4 договору іпотеки, він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 10% від вартості предмету іпотеки, тобто сума штрафу становить 85250 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «АСТРА БАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, про заміну кредитора у зобовязанні, посвідчений 02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №1539 та який діє зі змінами та доповненнями.

В звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань по поверненню кредитних коштів, станом на 30.07.2015 утворилася заборгованість у розмірі 584 843,06 грн., яка складається з:

-Заборгованість за кредитом прострочена 404271,95 грн.

-Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 68546,27 грн.

-Сума 3% річних від суми простроченого кредиту 3868,75 грн.

-Сума заборгованості за відсотками 11214,39 грн.

-Сума заборгованості за відсотками прострочена 91865,85 грн.

-заборгованість з пені 4828,74 грн.

-Сума 3% річних від суми прострочених відсотків 247,11 грн.

Та сума штрафу за порушення умов договору іпотеки відповідно до п. 3.5 договору іпотеки в розмірі 85250 грн.

Боржник повідомлявся про необхідність погашення заборгованості, однак на сьогоднішній день заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення публічних торгів; або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 Житлового кодексу звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

В пункті 37 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 грудня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» розяснено, що невиконання вимог частини 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобовязання не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення ч.3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя. Також відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. При цьому, відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку», яка регулює порядок виселення при позасудовій процедурі звернення стягнення (відповідно до ст. 33 це звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), та порядок виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з задоволеними вимогами про виселення, встановлено: перед примусовим виконанням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням (ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку») іпотекодержатель за 30 днів направляє вимогу про добровільне звільнення житла, і тільки якщо такого звільнення приміщення не відбулось, звертається до органів ДВС за примусовим виселенням.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного, враховуючи всі фактичні обставини справи, та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і в рахунок погашення заборгованості боржника перед позивачем звернути стягнення на предмет іпотеки частину приміщення №1, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 15, прим. 1, що належить на праві власності відповідачу.

На підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа приватна фірма «Контур» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості приватної фірми «Контур» перед публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за кредитним договором №699000009202004 від 17 квітня 2012 року у розмірі 584 843,06 грн. та в рахунок часткового погашення штрафу у розмірі 85250 грн. за порушення умов договору іпотеки відповідно до п. 3.5 Договору іпотеки № 699000009202004/З від 17 квітня 2012 року звернути стягнення на предмет іпотеки на частину приміщення №1 поз. 11-14, 14а на першому поверсі будівлі літ. А8, А1-2, А2- 1 загальною площею 71,2 кв.м., ганок літ. А у загальному користуванні, приміщення №№І-2,1-3,1-8, 2б, реєстраційний номер обєкта 5980238, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 15, прим. 1.

Визнати право власності за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, п/р 373910011 в AT «Дельта Банк», МФО 380236) на предмет іпотеки, а саме на частину приміщення №1 поз. 11-14, 14а на першому поверсі будівлі літ. А8, А1-2, А2- 1 загальною площею 71,2 кв.м., ганок літ. А у загальному користуванні, приміщення №№І-2,1-3,1-8, 2б, реєстраційний номер обєкта 5980238, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 15, прим. 1.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), на користь держави судові витрати по справі у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В. Батманова