Ухвала суду № 55222396, 25.01.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3756/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

25 січня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: Зюбанова Вадима Валентиновича, Коломійця Віктора Борисовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

09 жовтня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою вказаний адміністративний позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

10 грудня 2015 року ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_5 та призначено до судового розгляду на 12 січня 2016 року.

Під час судового розгляду 12 січня 2016 року, колегія суддів апеляційної інстанції керуючись положеннями КАС України, оголосила в судовому засіданні перерву до 19 січня 2016 року, з наданням можливості представникам сторін подати до суду додаткові обгрунтування та докази щодо заявлених ними позицій стосовно предмету спору в даній справі.

19 січня 2016 року в приміщенні Вінницького апеляційного адміністративного суду, у зв'язку з технічними несправностями розгляд вказаної справи не здійснювався, на підставі чого справу було перенесено на 25 січня 2016 року, про що відповідно секретарем судового засідання була складена довідка (а.с.134).

Представник позивача в судовому засіданні 25 січня 2016 року апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі та просила суд апеляційної інстанції вимоги заявлені в ній задовольнити в повному обсязі. Також, даний представник в судовому засіданні подала ряд документів в підтвердження заявлених нею обставин по справі (вх.746/16).

Представники відповідача заперечували проти вимог апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно до наказу Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 314 від 14.05.2015 року (а.с.52) було призначено та проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1), щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, строком на 5 робочих днів, починаючи з 25.05.2015 року. За результатами, якої складено акт № 105/17/НОМЕР_1 від 05.06.2015 року (а.с.55-60).

В ході перевірки виявлено порушення правильності визначення загального річного оподатковуваного доходу платника податків - фізичної особи відображеного в податковій декларації, встановлено заниження доходу за 2012 рік в сумі 59213,10 грн., чим порушено пп. "Д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 та ст.. 176 Податкового кодексу України.

Вказані обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0005871700 від 24.06.2015 року про сплату грошового зобов'язання, з яких 9851,62 грн. основного платежу та 2632,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.5). Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 07.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.66) .

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_5 звернувся до податкового органу зі скаргою (заявою) на податкове повідомлення-рішення (а.с.7), в якій виклав свої заперечення на прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 року та зазначив, що 30.01.2015 року він анулював ідентифікаційний код №2450419777 в Козятинській ОДПІ, та вказав на те, що має усі підстави вважати, що дане податкове повідомлення-рішення є недійсним, так як він містить посилання на ідентифікаційний код, якого вже немає.

Під час розгляду вказаної скарги позивача податковим органом було надіслано лист-запит до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 26.02.2015 року №474/17-113 щодо отримання доходу в 2012 році ОСОБА_5, а також Козятинська ОДПІ просила надати інформацію стосовно повідомлення позивача про списану суму заборгованості (а.с.48).

У листі-відповіді від 31.03.2015 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначило, що ОСОБА_5 було нараховано дохід у вигляді анульовання (прощення) заборгованості за кредитом (а.с.49) та зазначене прощення здійснювалось з укладанням договору про припинення зобов'язань за кредитним договором.

06 серпня 2015 року рішенням Головного управління ДФС у Вінницькій області була розглянута скарга ОСОБА_5 та скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.06.2015 року ( у зв'язку з анулюванням ідентифікайного номера ОСОБА_5.) також було зобов'язано Козятинську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області сформувати і направити податкове повідомлення-рішення ОСОБА_5, а скаргу ОСОБА_5- залишено без задоволення.

10 серпня 2015 року Козятинською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області було сформувано та прийнято податкове повідомлення - рішення № 007971700 на суму 12 484, 53 грн., з яких 9851,62 грн. основного платежу та 2632,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.6).

21 серпня 2015 року позивач подав до Головного управління ДФС України скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року.

03 вересня 2015 року даним податковим органом прийнято рішення про розгляд повторної скарги ОСОБА_5 податкове повідомлення-рішення від 10.08.2015 року залишено без змін та скаргу позивача - без задоволення.

Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 10.08.2015 року, оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою суду першої інстанції від 24 листопада 2015 ркоу було відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв'язку з цим судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначені норми під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було надіслано на адресу позивача лист з повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України). Зазначене повідомлення отримано ОСОБА_5 особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.50-51).

При цьому, у даному повідомленні акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" зазначило, що анульована сума заборгованості є доходом позивача, отримана ним як додаткове благо, а тому на нього згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України покладається обов'язок самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абз. "д" пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, виникає за наступних умов: суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до твердження, що позивач був зобов'язаний відобразити суму отриманого додаткового блага в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік в загальній сумі 59213,10 грн. та сплатити податок на доходи з фізичних осіб, так як акціонерне товариство " Райффайзен Банк Аваль " виконало всі вимоги визначених абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Щодо твердження позивача про не включення до суми заборгованості пені та штрафу за не виконання( несплату) кредитних зобов'язань перед банком, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та згідно пояснень представника позивача, ОСОБА_5 подаючи до податкового органу податкову декларацію не зазначив прощену заборгованість в якості доходу за 2012 рік, тому що вважав, що штраф та пеня як відсотки по кредитному договору не включаються до бази оподаткування, однак колегія суддів важає вказані доводи помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 164 ПК України базою оподаткування є вся сума включаючи відсотки, нараховані за користування таким кредитом та сума пені.

Крім того, ст. 164 ПК України ( яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначений перелік доходів (база оподаткування), які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу серед яких відсотки банку та штрафні санкції, які виникли внаслідок порушення договірного зобов'язання за кредитним договором не значиться.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач повинен був в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік відобразити суму 59213,10 грн., подати її до податкового органу та самостійно сплатити суму податку на доходи з фізичних осіб, однак позивачем цього вчинено не було, що у свою чергу свідчить про порушення ним норм законодавства.

На підставі вищенаведеного суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем було порушено положення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, а саме занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (анулювання банком заборгованості) у розмірі 59213,10 грн., як наслідок занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 12484, 53грн., що у свою чергу свідчить про правомірність та обгрунтованість прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0007971700 від 10.08.2015 року відносно позивача.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 січня 2016 року .

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.