Постанова № 55222287, 21.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 804/3127/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гончарової В.Г.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс»

до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2014 року як податкової звітності, скасувати рішення відповідача №26202/10/04-64-18-03-15 від 13.08.2014р. та зобовязати відповідача прийняти цю податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12 серпня 2014 року, а також зобовязати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у цій справі, яке набрало законної сили, пождати звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивачем з дотриманням строків, встановлених приписами п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, засобами поштового звязку на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, проте, листом №26202/10/04-64-18-03-15 від 13.08.2014р. відповідач необґрунтовано відмовив у її прийнятті, зазначивши, що вона не визнається податковою звітністю з огляду на те, що позивач позбавлений статусу платника податку на додану вартість. Однак, по-перше, рішення податкового органу №29 від 15.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс» є незаконним, у звязку із чим і було оскаржено позивачем в судовому порядку, а по-друге, будь-яких підстав для відмови у прийнятті вказаної вище податкової декларації не було, так як вона складена з дотриманням вимог ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обовязкові реквізити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав предявлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач предявлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких зазначав, що відмова у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2014 року є правомірною, оскільки на дату її подання ТОВ «Адіоніс» не було поновлено в статусі платника податку на додану вартість. Також відповідач зазначав, що не може бути задоволено вимогу позивача відносно зобовязання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення, оскільки за змістом ст.267 КАС України таке зобовязання є правом суду і встановлюється з його ініціативи, а не за вимогою сторони.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на приписи ч.4 ст.122 КАС України, а також з метою дотримання строків розгляду адміністративних справи, встановлених ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (далі ТОВ «Адіоніс») (код ЄДРПОУ 36366810) перебуває на податковому обліку в Лівобережній обєднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків.

На виконання приписів ст.ст.49, 203 Податкового кодексу України ТОВ «Адіоніс» надіслало на адресу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області засобами поштового звязку цінним листом з повідомленням про вручення та описом вкладення податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, яка була отримана відповідачем 12.08.2014р.

Листом від 13.08.2014р. за №26202/10/04-64-18-03-15 відповідач фактично відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, посилаючись на те, що ТОВ «Адіоніс» позбавлено статусу платника податку на додану вартість згідно рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.11.2013р. №29, отже, вказана вище податкова декларація не вважається податковою звітністю.

Вирішуючи спір по суті, суд зважає на наступне.

Так, п.49.1 та п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.49.5 ст.49 цього Кодексу у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.9, п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За змістом приписів п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

При цьому п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

З податкової декларації ТОВ «Адіоніс» з податку на додану вартість за липень 2014 року вбачається, що означена податкова звітність складена з дотриманням приписів ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обовязкові реквізити, що відповідачем не заперечується.

Водночас, відмова контролюючого органу у прийнятті цієї податкової звітності повязана із тим, що рішенням Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.11.2013р. №29 було анульовано реєстрацію ТОВ «Адіоніс» як платника податку на додану вартість, що, на думку відповідача, унеможливлює подачу позивачем податкової звітності з ПДВ.

Разом з тим, судом встановлено, що вищеозначене рішення контролюючого органу від 15.11.2013р. №29 було оскаржене ТОВ «Адіоніс» у судовому порядку.

Так, ТОВ «Адіоніс» було подано адміністративний позов про визнання протиправними дій Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 щодо внесення 15 листопада 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810) запису №12241060011045627 назва реєстраційної дії «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вчиненого 15 листопада 2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 відносно ТОВ «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810) запису №12241060011045627 назва реєстраційної дії «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»; зобов'язання Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 Семенівнивнести запис до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про скасування запису стосовно ТОВ «Адіоніс» від 15.11.2013 року №12241060011045627 назва реєстраційної дії «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»; визнання протиправним та скасування рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.11.2013р. №29 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс», оформлене листом №13726/10/04-64-18-4 від 16.11.2013р.; поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810), місцезнаходження 49130, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Березинська, 66Д, у реєстрі платників податку на додану вартість з 10 квітня 2009 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. у справі №804/466/14 вищевказані позовні вимоги ТОВ «Адіоніс» були задоволені частково: визнано протиправними дії Державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 щодо внесення 15 листопада 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810) запису №12241060011045627 назва реєстраційної дії «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»; скасовано вчинений 15 листопада 2013 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810) запис №12241060011045627 назва реєстраційної дії «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»; визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.11.2013р. №29 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс», оформлене листом №13726/10/04-64-18-4 від 16.11.2013р.; поновлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810), місцезнаходження 49130, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Березинська, 66Д, у реєстрі платників податку на додану вартість з 15 листопада 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. у справі №804/466/14 залишена без змін, а, отже, відповідно до приписів ст.254 КАС України є такою, що набрала законної сили.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014р. у справі №К/800/42812/14 (№804/466/14) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. у справі №804/466/14 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. у цій справі.

При цьому за змістом приписів ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на те, що судовим рішенням у справі №804/466/14, яке набрало законної сили, встановлено, що рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.11.2013р. №29 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс», оформлене листом №13726/10/04-64-18-4 від 16.11.2013р., є протиправним, скасовано це рішення та поновлено позивача у реєстрі платників податку на додану вартість, підстави для відмови у прийнятті податкової звітності з ПДВ за липень 2014 року цього підприємства відсутні, тим паче, що, як зазначалося вище, ця податкова декларація відповідає вимогам ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обовязкові реквізити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно та протиправно було відмовлено у визнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2014 року податковою звітністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2014 року як податкової звітності, скасувати рішення відповідача №26202/10/04-64-18-03-15 від 13.08.2014р. та зобовязати відповідача прийняти цю податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12 серпня 2014 року, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправними дії Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс» за липень 2014 року як податкової звітності, скасовує рішення відповідача №26202/10/04-64-18-03-15 від 13.08.2014р. та визнає податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Адіоніс» за липень 2014 року прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12 серпня 2014 року.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині щодо зобов`язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання цього судового рішення, оскільки у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю згідно ст.267 КАС України за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили. Доказів зворотного позивачем не надано.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 73 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи, а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» до Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» за липень 2014 року як податкової звітності.

Скасувати рішення Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №26202/10/04-64-18-03-15 від 13.08.2014р.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» за липень 2014 року прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12 серпня 2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (код ЄДРПОУ 36366810) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73грн. 08коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3