МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
28 травня 2015 року Справа № 814/344/15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: ОСОБА_1 (вул. 9 Повздовжня, 17, м. Миколаїв, 54034)
до відповідача: Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (вул. Декабристів, 41/23, м. миколаїв, 54001)
про: визнання протиправними дій, скасування постанови від 20.01.2015р. ВП № 19424369,
в с т а н о в и в:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі відповідач, Ленінський ВДВС), в якому просила суд:
- визнати протиправними і незаконними дії державного виконавця Пєрєвєрзєвої Н.М.;
- скасувати постанову про розшук майна боржника від 20.01.2015 року ВП № 19424369.
28.05.2015 року позивач подала заяву про зміну позовних вимог, у якій просить суд уточнити позовні вимоги та викласти їх у наступній редакції: «Скасувати постанову про розшук майна боржника від 20.01.2015 року ВП № 19424369».
Відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
За таких обставин суд задовольняє заяву позивача та розглядає справу у обсязі уточнених позовних вимог,а саме: Скасувати постанову про розшук майна боржника від 20.01.2015 року ВП № 19424369.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дії державного виконавця Пєрєвєрзєвої Н.М. порушують її права та законні інтереси стосовно використання майна, яке належить позивачу на праві власності.
Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що для реального забезпечення рішення державний виконавець не може припинити розшук майна боржника та інші примусові заходи; у задоволені позову просив відмовити (арк. спр. 102 - 106).
Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 99, 100).
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 29.01.2015 року отримала лист від Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції № 1224 від 20.01. 2015 року та постанову про розшук майна боржника, яка підписана державним виконавцем Пєрєвєрзєвою Ніною Михайлівною. Відповідно до зазначених постанов ОСОБА_1 є боржником по чотирьох провадженнях, які обєднані у зведене виконавче провадження № 45608477 відповідно до постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 25.11.2014 року, а саме: виконавче провадження № 19424369 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 85,00 грн.; виконавче провадження № 28974948 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 6 490,00 грн. на користь гр. ОСОБА_2; виконавче провадження № 21481345 щодо стягнення штрафу в сумі 850,00 грн. на підставі постанови адміністративної комісії Центрального району № 667 від 07.07.2010 року; виконавче провадження № 24827721 щодо стягнення штрафу в сумі 1 700,00 грн. на підставі постанови адміністративної комісії Центрального району № 1771 від 15.12.2010 року.
Державним виконавцем виявлено рухоме майно боржника, а саме: автомобілі ГКБ 8350, 1986 року випуску, № ШАС 102410, номерний знак 11940НІ; автомобіль MITSUBISHI GRANDIS, 2005 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1; автомобіль DAEWOO NUBIRA, 1998 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2, які згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» були оголошені в розшук постановою про розшук майна боржника від 21.01.2015 року ВП № 19424269.
Частина 2 стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно положень статті 181 КАСУ відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Крім того, положеннями ст.ст. 6 та 11 Закону Країни «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до стаття 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.
Суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Постановою Ленінського ВДВС від 01.04.2015 року виконавче провадження № 21481345 з примусового виконання постанови Адміністративної коміїї Центрального району № 667 від 07.07.2010 року про стягнення з позивача 850,00 грн. винесено із зведенного виконавчого провадження № 45608477.
Постановою Ленінського ВДВС від 01.04.2015 року виконавче провадження № 24827721 з примусового виконання постанови Адміністративної коміїї Центрального району № 1771 від 15.12.2010 року винесено із зведенного виконавчого провадження № 45608477.
Постановою Ленінського ВДВС від 05.05.2015 року ВП № 28974948 виконавче провадження з примусового виконання наказу Госопдарського суду Миколаївської області № 5016/2363/2011(12/07) від 29.08.2011 року про стягнення з позивача 6 490,00 грн. закрито.
Постановою Ленінського ВДВС від 15.04.2015 року ВП № 19424369 виконавче провадження з примусового виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.04.2010 року про стягнення з позивача 85,00 грн. закрито.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Керуючись статтями 2, 11, 122, 137, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову про розшук майна боржника від 20.01.2015 року ВП № 19424369.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Малих О.В.
Судове рішення № 55222085, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 28.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/344/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: