Постанова № 55219648, 20.01.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 січня 2016 року Справа № 814/4229/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання: Кононенко Д.Ф.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034 до відповідачаМиколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправною бездіяльність,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації (далі відповідач, Миколаївська ОДА), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської обласної державної адміністрації щодо забезпечення припинення нарахування ОСОБА_1 плати за водопостачання та водовідведення не у спосіб, встановлений чинними нормативно-правовими актами;

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської обласної державної адміністрації щодо забезпечення поновлення порушеного права ОСОБА_1 на нарахування плати за водопостачання та водовідведення у спосіб, встановлений чинними нормативно-правовими актами.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем не було вчинено жодних дій для припинення нарахування ОСОБА_1 плати за водопостачання не у спосіб, встановлений чинним законодавством, що підтверджується його листом № І-602/5-15к від 27.11.2015 року, в якому відповідач пояснив, що нарахування плати не у спосіб встановлений чинними нормативно-правовими актами правомірне, бо таке нарахування здійснюється тільки 8% мешканців міста.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та просив його задовольнити.

Відповідач проти адміністративного позову заперечував та зазначив, що Миколаївською ОДА в межах своїх повноважень було вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів для розгляду звернення позивача.

В судовому засіданні відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) з заявою, в якій порушив питання перегляду виконавчим комітетом Миколаївської міської ради діючих норм водопостачання згідно з вимогами «Порядку розроблення норм та затвердження нормативів питного водопостачання», затвердженого Постановою КМУ № 1107 від 25.08.2015 року та здійснення ремонту квартири, що знаходиться в комунальній власності міста, та в якій мешкає заявник (арк. спр. 4).

Заяву ОСОБА_1 від 27.10.2015 року було надіслано Секретаріатом Кабінету Міністрів України до Миколаївської ОДА для розгляду та повідомлення заявника та КМУ про результати його розгляду (арк. спр. 24).

Листом № І-602/5-15к від 27.11.2015 року Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 позивачу було надано відповідь, в якій вказано, що за результатами неодноразових обстежень встановлено, що квартира заявника знаходиться в задовільному стані, перешкод для проживання немає а також зазначено, що за інформацією виконкому Миколаївської міської ради, при формуванні міського бюджету на 2016 рік планується врахування видатків на розробку нормативів (норм) питного водопостачання населення спеціалізованою науково-дослідною організацією у відповідності з вимогами наказу Держжитлокомунгоспу України № 148 від 27.09.2005 року та постанови КМУ № 1107 від 25.08.2004 року «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання» (арк. спр. 17 - 18).

У судовому засіданні позивач стверджує, що відповідно до положень ст. 119 Конституції України повинен був звернутись до Генеральної прокуратури України та Антимонопольного комітету України для вирішення поставленого у заяві від 27.10.2015 року питання.

Миколаївська ОДА зазначила, що діяла у межах свої компетенцій.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод віднесені до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

При цьому, згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, а акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи, як це передбачено ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Миколаївська ОДА не уповноважена на вирішення питань порушених в зверненні, оскільки їх вирішення повязано з реалізацією власних повноважень виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та безпосередньо міською радою.

Доводи ОСОБА_1 про те, що відповідач звернувся не до усіх можливих органів з приводу поставленого у заяві від 27.10.2015 року питання є оціночним судженням, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено алгоритму дії облдержадміністрації в даному випадку. Тобто, такі повноваження облдержадміністрації є дискреційними і відповідач самостійно вирішує яким чином забезпечити виконання постанов уряду.

Миколаївська ОДА розглянула заяву ОСОБА_1 від 27.10.2015 року в межах своїх повноважень, з одночасним направленням її на адресу Миколаївської міської ради з метою вжиття останньою відповідних заходів реагування по суті порушених питань.

В подальшому позивачу листом № І-602/5-15к від 23.11.2015 року надані відповідні розяснення, з урахуванням інформації отриманої від виконавчого комітету Миколаївської міської ради (арк. спр. 21 - 22).

Таким чином відповідачем було розглянуто спірне звернення в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, із залученням органів місцевого самоврядування, до компетенції яких відноситься вирішення порушених в ньому питань, з метою поновлення прав заявника.

Крім того, листом № І-602/4-15 від 21.07.2015 року позивач вже звертався до Миколаївської ОДА відносно перегляду діючих норм питного водопостачання в м. Миколаєві. За наслідками цього звернення відповідач звернулась до Миколаївського міського голови з листом від 03.08.2015 року, в якому було поставлено питання щодо перегляду встановлених нормативів користування послугами з централізованого постачання холодної води, а заявнику було надано відповідні розяснення з порушеного питання (арк. спр. 31 - 32).

Також управлінням житлово-комунального господарства Миколаївської облдержадміністрації листом № 259/01-04 від 15.05.2015 року зверталась увага керівництва виконавчого комітету Миколаївської міської ради на встановлення нормативів водопостачання з порушенням діючих нормативно-правових актів та доцільність застосування соціальних норм, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 409 від 06.08.2014 року (арк. спр. 32 зв.).

Зазначене свідчить про те, що облдержадміністрацією вживалися дії, направлені на захист інтересів пана ОСОБА_1, зокрема, щодо здійснення перегляду міською радою встановлених нормативів користування послугами з централізованого постачання холодної води, що в подальшому вплинуло б на зменшення нарахування йому плати за водопостачання та водовідведення.

Оскільки Миколаївська ОДА вжила достатньо заходів для вирішення даної ситуації, неможливо казати про її бездіяльність.

Крім того, позивачем надано копії листа Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2-292/140-2033 від 31.12.2015 року, відповідно до якого за зверненням позивача було зобовязано виконком Миколаївської міської ради переглянути та затвердити норми питного водопостачання та водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства (арк. спрр. 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом не встановлено порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надано обґрунтовані заперечення, в яких спростовано доводи позивача.

За таких обстави суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 25 січня 2016 року.