Ухвала суду № 55222014, 26.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2554/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2015/000031/1 від 07.07.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00054 від 07.07.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

05.08.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2015/000031/1 від 07.07.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00054 від 07.07.2015 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Миколаївська митниці Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Миколаївська митниця Державної фіскальної служби зазначила, що судом першої інстанції не було досліджено доводів відповідача щодо можливого заниження товариством митної вартості товарів. Митний орган посилається на те, що позивач не надав достатніх документів, які б підтверджували митну вартість товарів.

Зважаючи на все вищезазначене, Миколаївська митниця Державної фіскальної служби вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом правомірно та обґрунтовано, а тому вони скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року та прийняття нової, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2015 року позивачем (Покупець) було укладено з Відкритим акціонерним товариством «Сморгонський агрегатний завод», Білорусь (Постачальник), зовнішньоекономічний контракт № 272, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію, а позивач сплачує та отримує продукцію у відповідності до додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною контракту, і у яких зазначаються кількість, найменування, вартість товару, умови оплати та поставки товару, а також строк поставки товару (а.с. 24-25).

04.06.2015 року між позивачем і постачальником було укладено специфікацію, відповідно до якої постачальник був зобов'язаний у червні 2015 року відвантажити запасні частини до вантажних автомобілів (а.с. 26-27).

Для здійснення митного оформлення поставленого товару, ТОВ «Техноторг-Дон» подало 06.07.2015 року митному органу митну декларацію № 504070000/2015/003187 та інші документи на підтвердження митної вартості товарів, зокрема:

1. декларація митної вартості № 504070000/2015/003187 від 06.07.2015 року;

2. контракт № 272 від 26.01.2015 року;

3. специфікація № 2 від 04.06.2015 року;

4. рахунок-фактура (Invoce) № 193 від 30.06.2015року;

5. платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 198 від 19.06.2015 року;

6. договір б/н на транспортне-експедиторське обслуговування від 19.01.2009 року;

7. товарно-транспортну накладну (CMR) № 10-007А від 30.06.2015року, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

06.07.2015 року митним органом було направлено позивачу повідомлення, в якому зазначено, що подані позивачем документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: надані документи не містять інформацію щодо числових значень складових митної вартості, зокрема: відсутня інформація щодо страхування товару, відсутні відомості щодо транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження, відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року № 65.

У зв'язку з вказаним митницею було витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості та її складових частин, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортних витрат); 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника, 3) копію митної декларації країни відправника. 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару.

Згідно листа від 07.07.2015 року № 691 ТОВ «Техноторг-Дон» подало митному органу наступні документи: Листом від 07.07.2015 року, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: 1) прейскурант мінімальних цін для суб'єктів товаропровідної мережі країн СНД ВАТ «Сморгонський агрегатний завод» № 126 від 03.06.2015; 2) бухгалтерські документи - заявка № 732/966 від 29.06.2015 року на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні та рахунок-фактура на оплату № 611 від 07.07.2015 року; 3) копію митної декларації країни відправлення № 19451/300615/0004488 від 30.06.2015 року; 4) довідку про транспортні витрати перевізника Товариства «Техноторг-Авто» вих. № 08 від 06.07.2015 року, в якій зазначено, що транспортні витрати по доставці вантажу до митного кордону України склали - 6852 гривні, та повідомлено про те, що вантаж не страхувався.

Також позивач повідомив митницю про відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів та не можливість їх надання через це.

За наслідками розгляду наданих документів відповідачем, 07.07.2015 року, було прийнято рішення № 504070000/2015/000031/1 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого вартість товару № 3 та митна вартість товару № 5 за митною декларацією № 50470000/2015/003216 від 08.07.2015 були змінені в бік збільшення внаслідок застосування методу визначення митної вартості за резервним методом, замість застосованого Товариством основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00054 від 07.07.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятими митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні товарів, ТОВ «Техноторг-Дон» оскаржило їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Техноторг-Дон», зважаючи на наступне:

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має повноваження на витребування додаткових документів у разі, якщо документи, надані для декларування товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Слід зазначити, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні позивача до Миколаївської митниця для митного оформлення товарів, товариством був наданий пакет документів. В подальшому товариством на вимогу митниці було надано додаткові документи для здійснення перевірки митним органом визначеної позивачем митної вартості товару.

З наданих документів вбачається, що товар, який ввозився на територію України був придбаний саме за контрактом № 272 від 26.01.2015 року та специфікації № 2 від 04.06.2015 року.

У підтвердження ціни товару, який був придбаний позивачем, були надані прейскурант мінімальних відпускних цін для суб'єктів товаропровідної мережі країн СНД, інвойс (рахунок-фактуру).

В свою чергу, перевезення товару здійснювалось за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 19.01.2009 року, укладеним з ТОВ «Техноторг-Авто» згідно до заявки № 732/966 від 29.06.2015 року на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні.

У підтвердження транспортних витрат було надано довідку із зазначенням вартості транспортних витрат.

Зазначена довідка про транспортні витрати, яку надав позивач під час процедури митного оформлення товару, містить необхідну інформацію щодо складових митної вартості, зокрема витрати на перевезення до кордону України, витрати по території України, загальна вартість транспортних витрат, повідомлення про те, що страхування товару не здійснювалось.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалось.

Таким чином, коли страхування не здійснювалось, відсутні підстави для включення ймовірної суми такого страхування до складу митної вартості товарів.

Слід зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З наведеного вище вбачається, що позивачем був наданий митному органу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № 504070000/2015/000031/1 від 07.07.2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2015/00054 від 07.07.2015 року, які прийняті Миколаївською митницею ДФС, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв