Ухвала суду № 55221923, 19.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2016 рокусправа № 804/4333/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта 2012», Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № 804/4333/15 за позовом: до відповідача: про Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта 2012» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта 2012» (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «У» від 12.03.2015 року № 0001112206 та № 0001102206.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року та постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 270 від 12.05.2014 року повернення грошових коштів було здійснено, а кошти зараховані на розподільчі рахунки підприємства у відповідний строк - 90 календарних днів, але при проведенні перевірки контролюючим органом завершенням імпортної операції були взяті до уваги дати фактичного зарахування гривневих коштів на поточний рахунок підприємства, що не відповідає чинному законодавству.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № 804/4333/15 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача форми «У» від 12.03.2015 року № 0001112206 в частині нарахування позивачеві грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 168 875,15 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача форми «У» від 12.03.2015 року № 0001102206.

Рішення суду обґрунтовано тим, що валютному контролю підлягають строки повернення валютних платежів та зарахування валютної виручки, які не визначаються датою зарахування на поточний розрахунок підприємства гривневих коштів, отриманих уповноваженим банком внаслідок обов'язкового продажу валюти.

Таким чином, розрахунок штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не відповідає чинному законодавству.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Так, відповідач вказує, що згідно п. 2.3 Постанови НБУ №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 року, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631, експортна операція може бути знята з контролю після зарахування виручки на поточний рахунок клієнта.

Оскільки розподільчі рахунки відповідно до інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Нацбанку України від 12.05.2014 року № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за № 496/25273), виконують суто технічну функцію, датою надходження повернених коштів є дата зарахування іноземної валюти (50% валютної виручки) та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу 50% іноземної валюти, на поточні рахунки резидента.

Позивач, також, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач вказує, що валютному контролю підлягають саме строки повернення валютної виручки, а не гривневих коштів, отриманих після її обов'язкового продажу, вважає, що при перевірці безпідставно були визначені інші строки - зарахування виручки від обов'язкового продажу валюти.

За таких обставин вважає, що відповідачем при здійсненні перевірки було безпідставно нараховано пеню на суму 271 297,95 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001112206 форми «У», яке підлягає скасуванню в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги податкового органу підтримав.

Проти апеляційної скарги позивача заперечив, зокрема з підстав, зазначених у апеляційній скарзі податкової інспекції.

Представник позивача до суду не прибув, про день, час та місце судового розгляду, повідомлений належним чином.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ТОВ "Астарта 2012" (код ЄДРПОУ 37898894), зареєстроване як юридична особа 21.11.2011 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 23.02.2015 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Астарта 2012" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту від 01.07.2014 р. № 2014-1 за період з 01.07.2014 р. 19.01.2015 р., від 22.09.2014 р. № 2014-2 за період з 22.09.2014 р. 19.01.2015 р. та від 24.09.2014 р. № 2014-3 за період з 24.09.2014 р. 09.01.2015 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.02.2015 р. № 176/22-06/3789894, за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ "Астарта 2012" ст. 2 Закону № 185, здійснення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 (90) календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, без отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (з урахуванням вимог Постанови НБУ від 16.11.2012 р. № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 р., Постанови НБУ від 14.05.2013 р. № 163, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 р., Постанови НБУ від 14.11.2013 р. № 453, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 р., Постанови НБУ від 12.05.2014 р. № 270, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 р.; встановлено порушення позивачем вимог декларування валютних цінностей: абз. 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінетів Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", п. 3 Указу Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", за що відповідно до п. 2.7 Постанови НБУ від 08.02.2000 р. № 49 "Положення про валютний контроль" передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

На підставі акту від 23.02.2015 р. № 176/22-06/3789894 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення - рішення форми "У" від 12.03.2015 р.:

- № 0001102206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 170, 00 грн.;

- № 0001112206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 271297, 95 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Астарта 2012" (покупець) та Компанією "VEKTOR SOLUTIONS LLP" (United Kingdom of Great Britian and Nothern Ireland) (постачальник) укладені зовнішньоекономічні контракти: від 01.07.2014 р. № 2014-1, від 22.09.2014 р. № 2014-2 та від 24.09.2014 р. № 2014-3. За умовами цих контрактів продавець має поставити товари господарсько-побутового призначення, а покупець оплатити поставлений товар на умовах 100% передплати згідно специфікацій до контрактів.

На виконання умов зазначених зовнішньоекономічних контрактів ТОВ "Астарта 2012" було здійснено передплату до постачальника Компанії "VEKTOR SOLUTIONS LLP" (United Kingdom of Great Britian and Nothern Ireland):

- за контрактом від 01.07.2014 р. № 2014-1 з додатковими угодами в сумі 800000 дол. США відповідно до платіжного доручення від 19.09.2014 р. № 157;

- за контрактом від 22.09.2014 р. № 2014-2 з додатковими угодами в сумі 700000 дол. США відповідно до платіжного доручення від 25.09.2014 р. № 158;

- за контрактом від 24.09.2014 р. № 2014-3 з додатковими угодами в сумі 800000 дол. США. відповідно до платіжного доручення від 30.09.2014 р. № 159.

За даними контрактами поставки товару від постачальника до ТОВ "Астарта 2012" не відбулись.

Відповідно до положень законодавства визначені поставка товарів або повернення грошових коштів мали бути здійснені в такі терміни: за контрактом № 2014-1 18.12.2014 р., за контрактом № 2014-2 - 24.12.2014 р. та за контрактом №2014-3 29.12.2014р. відповідно.

У зв'язку із неможливістю виконання своїх зобов'язань за Контрактами від 01.07.2014 р. № 2014-1, від 22.09.2014 р. № 2014-2 та від 24.09.2014 р. № 2014-3 Компанія "VEKTOR SOLUTIONS LLP" (United Kingdom of Great Britian and Nothern Ireland) (продавець) повернула суми передоплати на розподільчий рахунок, відкритий ТОВ "Астарта -2012" в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", у повному обсязі, що підтверджується меморіальними валютними ордерами від 18.12.2014 р., 23.12.2014 р., 25.12.2014 р. та 29.12.2014 р.

Відповідно до свідоцтв про продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, наданих ПАТ "Банк Кредит Дніпро", після продажу іноземної валюти на розподільчі рахунки ТОВ "Астарта 2012" грошові кошти зараховані 19.12.2014 р. (заявка від 18.12.2014 р.), 24.12.2014 р. (заявка від 23.12.2014 р.)., 26.12.2014 р. (заявка від 25.12.2014 р.), 06.01.2015 р. (заявка від 29.12.2014 р) для подальшого продажу валюти та зарахування гривневих коштів на поточний рахунок підприємства.

Як свідчить зміст акту перевірки, податковий орган дійшов висновку, що датою зарахування валютної виручки на рахунки позивача та завершення імпортної операції є дата зарахування гривневих коштів на поточний рахунок резидента.

З зазначеним не можна погодитись, виходячи з такого.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2014 р. № 270, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за № 496/25273 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Правління Національного банку України № 423 від 15.07.2014 р.), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, норми Закону № 185/94-ВР, на які посилається відповідач, не пов'язують момент надходження валютної виручки ні з поточними валютними рахунками резидентів, ні з моментом завершення обов'язкового продажу валютної виручки суб'єкта господарювання та зарахування гривневих коштів на поточні гривневі рахунки останнього.

В той же час, Постановою № 758 установлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті згідно з вимогами цього пункту та в установленому Національним банком України розмірі: без доручення клієнта; не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (пункт 2 Постанови Правління НБУ № 758).

Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, яким встановлено порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.

Пунктами 12, 13 розділу 3 цього Положення встановлено, що кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта - резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно - правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно - правовими актами Національного банку).

Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнтів ті надходження на їх користь в іноземній валюті, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі.

Такі надходження підлягають продажу не пізніше ніж на наступний робочий день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених пунктом 6 цього розділу та іншими нормативно - правовими актами Національного банку).

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи резидента, його призначенням є облік надходжень в іноземній валюті та здійснення продажу на міжбанківському валютному ринку України згідно з чинним законодавством України.

Статтею 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначені види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам, так, банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

Пунктом 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зі змінами та доповненнями (далі Інструкція № 492), визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

У відповідності до п. 5.3 Інструкції № 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються кошти, зокрема, через розподільні рахунки: перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

При цьому, статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню саме на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Отже, суд погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що саме з моменту зарахування валютних коштів, що надійшли на розподільчий рахунок підприємства, обовязки постачальника-нерезидента по поверненню отриманої передоплати згідно припиненого договору поставки вважаються виконаними. При цьому, валютному контролю підлягають саме строки повернення валютної виручки, а не гривневих коштів, отриманих після її обов'язкового продажу.

Наданими до матеріалів справи меморіальними валютними ордерами підтверджується зарахування на розподільчий рахунок позивача у ПАТ "Банк Кредит Дніпро" валютних грошових коштів 18.12.2014 р., 23.12.2014 р., 25.12.2014 р., 29.12.2014 р. від контрагента ТОВ "Астарта 2012", вказаний факт підтверджується і позивачем і відповідачем.

Проте, судом встановлено, що дата погашення заборгованості за контрактом № 2014-1 частково відбулась з запізненням на п'ять днів, а саме 23.12.2014 р., сума погашення 400000, 00 дол. США, пеня за прострочення граничного терміну складає 6000, 00 дол. США (0,3 %), що дорівнює 94616, 22 грн. (відповідно до курсу НБУ на дату виникнення заборгованості); а за контрактом № 2014-2 дата погашення заборгованості частково відбулась з запізненням на 1 день, а саме 25.12.2014 р., сума погашення 165000, 00 дол. США, пеня за прострочення граничного терміну складає 495, 00 дол. США (0,3 %), що дорівнює 7806, 58 грн. (відповідно до курсу НБУ на дату виникнення заборгованості).

Отже, загальна сума пені в гривневому еквіваленті за прострочення погашення суми заборгованості становить 102422, 80 грн.

Вказані розрахунки також були здійснені позивачем та додані до заперечень від 27.02.2015 р. на акт перевірки від 23.02.2015 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Виходячи з викладеного, слід дійти висновку про необґрунтованість застосування податковим органом до ТОВ "Астарта 2012" штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та неправомірність винесення податкового повідомлення рішення форми "У" від 12.03.2015 р. № 0001112206 в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 168875, 15 грн.

У зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0001112206 від 12.03.2015 року підлягає скасуванню в частині нарахування пені у сумі 168 875,15 грн.

Щодо правомірності винесення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомлення-рішення від 12.03.2015 р. № 0001102206, суд зазначає наступне.

Підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення ст.1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994 р. "Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" ТОВ "Астарта 2012" в частині неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами до Управління НБУ в Дніпропетровській області станом на 01.01.2015 р. з відображенням в п. 2.13 р.2 простроченої дебіторської заборгованості яка виникла по контракту від 24.09.2014 р. № 2014-3 у сумі 275 592, 75 дол. США (4 345 784, 87 грн.).

Відповідно до вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 із змінами та доповненнями та ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1997 р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані подавати декларацію з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України, сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Відповідальність за порушення вимог декларування валютних цінностей передбачена абзацом 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (із змінами та доповненнями). На підставі п. 3 Указу Президента України № 734/99 від 27.06.1999 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та у відповідності до п. 2.7. Постанови Національного банку України № 49 від 08.02.2000 р. "Положення про валютний контроль" (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 13.12.2006 р. № 456) тягне за собою накладання штрафу: за порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що станом на 01 січня 2015 р. усі валютні цінності ТОВ "Астарта 2012" перебували на митній території України, а тому у підприємства був відсутній обов'язок подавати відповідну декларацію, а отже, застосування штрафу до підприємства є необґрунтованим.

Таким чином, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 12.03.2015 р. № 0001102206 підлягає скасуванню.

Отже, доводи сторін про порушення судом норм матеріального права спростовуються викладеним вище.

Посилання податкового органу на п. 2.3 Постанови НБУ № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631, згідно якого експортна операція може бути знята з контролю після зарахування виручки на поточний рахунок клієнта, не приймаються судом, оскільки період контролю за експортною операцією згідно названої інструкції також не пов'язаний із надходженням гривневої виручки від примусового продажу валюти.

Слід також зазначити, що норми п. 2.3 Інструкції, на які посилається податковий орган, викладено у редакції від 13.12.2006 року, тобто без врахування норм Постанови НБУ від 01.12.2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Таким чином, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта 2012» та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не містять обставин та доводів, що спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України виключає підстави для скасування останньої.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта 2012» та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі № 804/4333/15 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі складено 22.01.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун