Ухвала суду № 55220735, 20.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 р.Справа № 820/10378/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 820/10378/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що транспортний податок на автомобіль, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, обчислений контролюючим органом за відсутності правової підстави, оскільки позивач не є суб'єктом оподаткування згідно ст. 267 Податкового Кодексу України. Також, на думку скаржника, обов'язок сплачувати транспортний податок у 2015 р. у позивача відсутній, оскільки застосування контролюючим органом положень рішення Харківської міської ради №1793/15 від 21.01.2015р., яким встановлено транспортний податок на 2015 рік, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016р.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, поясненя учасників судового процесу, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.06.2015р. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №3717, яким позивачу ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом правомірно було застосовано до позивача ст. 267 Податкового кодексу України зі сплати транспортного податку, таким чином податкове повідомлення-рішення прийняте уповноваженим органом, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встанволено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30.04.2013 року позивач придбав автомобіль легковий універсал-В NISSAN MURANNO, 2012 року випуску, об'ємом двигуна 3498 куб. см., чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, первинна державна реєстрація якого здійснена 03.05.2013 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 89).

Листом ГУ Міндоходів у Харківській області до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено інформацію отриману від ДАІ ГУМВС в Харківській області, щодо платників - юридичних та фізичних осіб, які у 2015 році підпадають під оподаткування транспортним податком.

У зв'язку з наявністю у позивача вищезазначеного автомобіля, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №3717 від 30 червня 2015 року, яким позивачу ОСОБА_1 згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.267.2 ст.267 Податковго кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн., що підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податковго повідомлення-рішення.яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.(а.с.9). Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №3717 від 30.06.2015р. було отримано позивачем 13.08.2015р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6116804446494 (а.с.38).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Приписами ст. 265 ПКУ, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що автомобіль позивача використовується з 2013 року, об'єм двигуна якого 3498 куб. см., а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанцйії дійшов правильного висновку, що у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України..

При цьому згідно пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Таким чином, використання транспортного засобу пов'язується з його реєстрацією.

Судова колегія зазначає, що згідно з п.п.14.1.163 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Матеріалами справи встановлено, що транспортний засіб автомобіль легковий універсал-В NISSAN MURANNO, 2012 року випуску, об'ємом двигуна 3498 куб. см., чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, первинна державна реєстрація якого здійснена 03.05.2013 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 89).

Відповідно до п. 267.4, 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що транспортний засіб, який рахується за ОСОБА_1 є обєктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Таким чином, грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 року за №3717 є винесеним у відповідності до норм діючого податкового законодавства та підлягає сплаті.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що транспортний податок на автомобіль, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, обчислений контролюючим органом за відсутності правової підстави, оскільки позивач не є суб'єктом оподаткування згідно ст. 267 Податкового Кодексу України є безпідставними через суб'єктивне помилкове тлумачення положень діючого законодавства. Посилання позивача на рішення Харківської міської ради №1793/15 від 21.01.2015р., як підставу того, що відповідний податок повинен нараховуватись з 2016 року, колегія суддів до уваги не бере, оскільки рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, так як такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 820/10378/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2016 р.