Ухвала суду № 55220690, 22.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 р. Справа № 876/2690/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М., Ліщинського А. М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 813/458/15 за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного Управління Державної фіскальної служби України у Львівської області до Приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» про стягнення податкової заборгованості в сумі 85613,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом в сумі 85613,59 грн зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, що складається із основного платежу та пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з рахунків приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» на користь державного бюджету України кошти в розмірі 85613,59 грн .

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить визнати постанову нечинною та закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі зазначає, що у встановлений законодавством термін ні представником ні службовими особами приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» копії ухвали про відкриття провадження №813/458/15 не отримано, внаслідок чого приватне підприємство «Системи та технології охорони і нагляду» було позбавлене права на подання заперечення стосовно позову ДПІ у Залізничному районі м. Львова.

Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області було проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Нові технології ТПВ», за період з 1 травня до 30 червня 2012 року, з ТОВ «Фінанс Пан Трейд» за період з 1 травня 2012 року до 31 липня 2012, про що складено акт №435/22-10/20808750 від 26 лютого 2013 року.

На підставі цього акту позивачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000602210/5571 від 15 березня 2013 року, відповідно до якого сума податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств складає 94232,19 грн (за основним платежем 27385,75 грн, за штрафними санкціями 6846,44 грн);

податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000612210/5570 від 15 березня 2013 року, відповідно до якого сума податкового зобовязання по податку на додану вартість складає 47275 грн (за основним платежем 37820 грн, за штрафними санкціями 6846,44 грн).

Із матеріалів справи зрозуміло, що платнику податків було направлено податкову вимогу від 18 листопада 2014 року №6750-25.

Згідно з довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про заборгованість перед бюджетом від 22 січня 2015 року № 782/9/1303 відповідач має заборгованість по платежах до бюджету в розмірі 85619,59 грн., в тому числі по податку на прибуток 35237,99 , податку на додану вартість 50381,60.

Відповідно до підпункту 16.1.3, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пункту 56.11, статті 56 не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 41.1 та пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано усіх, передбачених законом, вимог для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, сума боргу є узгодженою, доказів неузгодження суми боргу, оскарження чи скасування рішень позивача як і доказів сплати боргу не надано, а відповідачем отримано податкову вимогу від 18 листопада 2014 року №6750-25.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення податкового боргу. Водночас, на підставі матеріалів справи колегія суддів приходить до висновку, що твердження апелянта про неотримання ним копії ухвали про відкриття провадження №813/458/15 є беззмістовним і спростовується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого таку ухвалу відповідач отримав 5 лютого 2014 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положеннями КАС України, зокрема статтею 157, визначений виключний перелік підстав для закриття провадження у справі, серед яких відсутня така підстава, як порушення судом норм процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Системи та технології охорони і нагляду» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 813/458/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмич С. М.

СуддіГулид Р. М.

ОСОБА_1