Постанова № 55219681, 23.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 грудня 2015 р. №820/6937/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М. ,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю: представників позивача - Колісніченко І.Л., Соколової І.Б.,

представника відповідача - Зінченка В.І.,

розглянувши у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 836744 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2015 року №0000251500 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46311,34 грн. (сорок шість тисяч триста одинадцять гривень 34 копійки) - залишено без розгляду, у зв'язку з відкликанням зазначеної частини вимог позивачем.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 790432,66 грн. продовжено розгляд справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки насіння було вирощене та зібране суб'єктом спеціального режиму, то операція з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів / послуг на власних або орендованих виробничих потужностях має бути відображена у рядку декларації 1 за кодом "0121" спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства . Також, позивач вважає, що витрати, відображені ним у рядку 16.3 декларації "0121" відносяться до виробничих факторів.

Представники позивача Колісніченко І.Л., Соколова І.Б. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача Зінченко В.І. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який міститься в матеріалах справи (а.с.168 - 172 т.ІІ) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" зареєстровано в якості юридичної особи 14.03.2001 року та перебуває на обліку в Красноградській ОДПІ ГУ ДФС як платник податків. Позивач є сільськогосподарським підприємством, як суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200085370.

Судом встановлено, що фахівцями Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 (а.с.9-48 т.І).

На підставі акту перевірки №44/20-16-15-21/30772496 відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2015 № 0000251500 про зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 836744 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 № 0000112200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 836251 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Харківській області.

За наслідками розгляду скарги позивача, ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення від 18.05.09р. №924/10/20-40-10-04-14 (а.с.57-63 т.І), яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 № 0000112200, в іншій частині (щодо податкового повідомлення - рішення від 27.02.2015 № 0000251500) скарга була залишена без задоволення.

Також, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України .

Рішенням Державної фіскальної служби України (а.с.74-78 т.І) від 12.06.2015 року №12271 податкове повідомлення рішення від 27.02.2015 № 0000251500 було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

З акту перевірки від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача, вбачається, що підставою для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2015 № 0000251500 розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року в загальному розмірі 836744 грн., слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а саме:

- позивачем порушено п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України в частині не відображення у складі податкових зобов'язань загальної декларації (за кодом "0110" ) суми податку на додану вартість по донарахуванню фактичної ціни реалізації до звичайної ціни по операціях з реалізації насіння соняшнику на загальну суму ПДВ 88 943 грн. згідно додатку. При цьому позивачем відображено суму перевищення звичайної ціни соняшника над фактичною ціною реалізації у складі податкових зобов'язань податкової декларації за кодом "0121" "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за жовтень 2014 року, внаслідок чого завищено пільги по коду "14010450" на суму 88943 грн. та занижено суму податкових зобов'язань у розмірі 88943 грн.

- позивачем порушено п.209.2 ст.209 ПК України в частині безпідставного віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") сум ПДВ по придбаним ТМЦ та послугам , які використані не для виробництва та збуту експортованої продукції , а саме: ячменю та зерна озимої пшениці та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції на суму 747 801 грн., чим завищено суму податкового кредиту на суму 747 801 грн. та завищено суми пільги

Суд зазначає, що представником позивача подано заяву від 03.12.2015 року, в якій позивач просить суд не розглядати вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 , в частині зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46311,34 грн., оскільки позивач визнає нарахування йому зазначеної суми.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив суду, що ним визнається завищення суми податку на додану вартість у розмірі 46311,34 грн. в частині безпідставного віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") зазначеної суми ПДВ по списанню норм добрива, які використані не для виробництва та збуту експортованої продукції, чим порушено п.209.2 ст.209 ПК України .

У зв'язку з чим, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає позов в межах позовних вимог, через що суд вважає за необхідне дослідити, з'ясувати обставини справи та зібрані судом докази, які містяться в матеріалах справи у їх сукупності в частині оскаржуваних вимог .

Судом встановлено, що позивачем до Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області подано податкову декларацію з ПДВ та додатками за жовтень 2014 року (вх.№90676639503 від 20.11.2014 р.) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації у розмірі 1220898 грн.

З акту перевірки від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 вбачається, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року є перенесення до загальної декларації зі спеціальної декларації сум податкового кредиту по придбаним ТМЦ, використаних на виробництво експортованої пшениці та ячменю, а саме: в жовтні реалізовано на експорт всього 7957,144 т. на суму 20585843,86 грн. (р.2.1 спецдекларації за жовтень 2014 р.№9067640047 від 20.11.2014р.), відсоток експортних операцій у складі ряд.19-100%, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту , відображене у рядку 19 податкової декларації складає 1220898 грн.

Так, позивачем (як продавцем) було укладено зовнішньоекономічні форвардні контракти з Компанією Inerco Trade S.A., Швейцарія( як покупцем) № 1415-FMW-I-AD від 01.08.14р. та №1415-FB-I-AD від 01.08.14р. на поставку ячменю та пшениці , предметами яких є те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця товар , а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар відповідно до умов цього контракту.

П.4.1 зазначених вище контрактів від 01.08.14 р. закріплено, що продавець поставляє товар на умовах FOB- порти : Одеси, Южний, Ілічивськ, згідно Інкотермс -2010.

До зовнішньоекономічних контрактів № 1415-FMW-I-AD від 01.08.14р. та №1415-FB-I-AD від 01.08.14р. між його сторонами складено акти приймання - передачі коносаментів та постачання товару до Компанії Inerco Trade S.A.проведено до ВМД від 21.10.2014р., від 03.10.2014 р. та додаткових декларацій від 30.10.2014р., від 09.10.2014 р.

Також, для здійснення перевезення пшениці та ячменю до Компанії Inerco Trade S.A., позивачем було укладено договори на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів з ТОВ Фірма "ЛААД" №18/09/14-АД від 18.09.14р. та з ТОВ "Кернел-Трейд" №15/09/14-01 від 15.09.2014р.

Транспортування проводилось залізничним транспортом згідно накладних, в яких визначено назву вантажу, власника (ТОВ "Аграрний дім ім.Горьбкого" ) , нового власника - Inerco Trade S.A., Швейцарія, відправників ( ТОВ Фірма "ЛААД", ТОВ "Кернел-Трейд"), отримувач ТОВ "СП"Трансбалктермінал".

Крім того, позивачем було укладено договір зберігання з ТОВ "СП"Трансбалктермінал" №1208/14-К15 від 12.08.14р. , предметом якого є надання послуг на зберігання зернових вантажів українського походження на строк їх відвантаження.

Також, позивачем було укладено договір доручення з ТОВ "СП"Трансбалктермінал" №1415/К15 від 12.08.14р., предметом якого є надання послуг по організації митного оформлення товарів , які відправляються через ТОВ "СП"Трансбалктермінал" до 31 серпня 2015 року.

Суд зазначає, що відповідач під час проведення перевірки не заперечує наявність та відповідність зазначених вище первинних документів, а також того, що зазначені операції дійсно відбулись.

В акті перевірки від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 відповідач посилається на виявлене ним порушення щодо не відображення позивачем у складі податкових зобов'язань загальної декларації суми ПДВ по донарахуванню фактичної ціни реалізації до звичайної ціни по операціях з реалізації насіння соняшника на загальну суму ПДВ 88943 грн. та те, що позивачем безпідставно віднесено до складу ряд.16.3 суми ПДВ по придбаним ТМЦ, використаним не для виробництва експортованої продукції (ячменя та зерна озимої пшениці) та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції

Що стосується порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України щодо відображення позивачем суми перевищення звичайної ціни соняшника над фактичною ціною реалізації у складі податкових зобов'язань податкової декларації за кодом "0121" "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за жовтень 2014 року, судом встановлено наступне.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України ( в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.13 розділу ІІІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість " , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013р. №678 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Декларація 0121 - 0123/0130/0140 подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування або особливий порядок сплати податку на додану вартість (стаття 209 розділу V Кодексу / пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу / пункт 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді.

Згідно п.п.2 п.3 розділу І "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість " від 13.11.2013р. , №678 до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.

У рядку 1 декларації 0121 - 0123 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Відповідно до п.209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

П.209.2 ст. 209 ПК України закріплено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено та зазначено судом вище, позивач є сільськогосподарським підприємством, як суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Суд зазначає, що насіння було вирощене та зібране безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму, тому дана операція є операцію з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів /послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а отже має бути відображена у рядку 1 декларації з кодом « 0121» "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства".

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України щодо неправомірного відображення позивачем суми перевищення звичайної ціни соняшника над фактичною ціною реалізації у складі податкових зобов'язань податкової декларації за кодом "0121" "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за жовтень 2014 року

Що стосується порушення позивачем п.209.2 ст.209 ПК України в частині віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") сум ПДВ по придбаним ТМЦ та послугам , які використані не для виробництва та збуту експортованої продукції , а саме: ячменю та зерна озимої пшениці та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції на суму 747 801 грн., судом встановлено наступне.

Згідно п. 209.4 ст. 209 ПК України, при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

П.П.209.15.1 п.209.15 ст. 209 ПК України закріплено, що виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції;

Відповідно до п.п.5 п.4 розділу ІІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013р. №678 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121 - 0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110.

Сума податку на додану вартість у рядку 16.3 декларацій 0121 - 0123/0140 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої):

- постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121 - 0123);

- та включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва (декларація 0140).

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Суд зазначає, що фактично відповідач не визнав частину витрат позивача на доробку, зберігання, транспортування, загально виробничих витрат та витрат на збут, як такі, що відносяться до виробничих факторів, отже відповідач вважав, що позивач неправомірно скористався правом на бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п.209.4 ст.209 ПК України.

Так, до матеріалів справи позивачем надано зведену розшифровку по витратам, які були включені в розрахунку по бюджетному відшкодуванню за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ "Аграрний дім ім.Горького" (а.с.195 т.І), з якої вбачається, що такими витратами є: запасні частини та ремонт ОЗ, послуги залізниці (підвезення добрив), МШП (спец одяг), оренда ОЗ (техніка, склади для зберігання ззр), паливо, транспортні послуги, відвантаження зерна, зберігання зерна, транспортування зерна, інші витрати на збут. Також, позивачем надано розшифровки витрат на збут ячменю, пшениці 2014 року (а.с.205-239 т.І).

Представник позивача повідомив суду, що при розрахунку суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті, підприємством використовувалась відповідна Методика , яка відповідає вимогам ст. 209 ПК України.

Так, позивачем прийнято наказ №48-ОД від 30.06.2011 року про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку (а.с.110- 121 т.ІІІ).

Наказом №68-ОД від 01.10.2014 року внесено зміни до положення про облікову підприємства, яким доповнено п.3.11 : при проведенні експорту сільськогосподарської продукції власного виробництва розрахунок податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню проводиться згідно Методики визначення суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва (додаток 11).

Додатком №11 до Наказу №68-ОД від 01.10.2014 року визначено методику визначення суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Так, по прямих витратах по вирощуванню , доробці, зберіганню, транспортуванню:

1) визначається загальна сума прямих витрат по культурі на кінець звітного місяця, в якому було проведено експорт;

2) визначається сума витрат, що не включають ПДВ;

3) визначається сума витрат, що включають ПДВ (сума п.1)-п.2)), та визначається сума ПДВ;

4) визначається перелік податкових накладних на суму ПДВ з п.З). Податкові, накладні можуть включатися повністю або частково, податкові накладні не мають задвоюватися;

5) визначається кількість зібраної культури у заліковій вазі;

6) визначається сума витрат з ПДВ, що приходиться на 1т зібраної культури у заліковій вазі (сума з п.3/п.5);

7) визначається кількість експортованої культури у заліковій вазі;

8) визначається сума витрат з ПДВ, що приходиться на кількість експортованої культури (сума з п.6*п.7);

9) визначається сума коригування по кожній податковій накладній у розрізі податкових накладних з п.4 з використанням коефіцієнту (сума п8)/п.З та сума коригування ПДВ.

По загальновиробничих витратах:

1) визначається загальна сума загальновиробничих витрат;

2) визначається сума загальновиробничих витрат, що не включають ПДВ;

3) Визначається сума загальновиробничих витрат, що включають ПДВ (сума п.1)-п.2)), та визначається сума ПДВ;

4) визначається перелік податкових накладних на суму ПДВ з п.З). Податкові накладні можуть включатися повністю або частково, податкові накладні не мають задвоюватися;

5) визначається загальна площа посівів с-г культур у звітному році (площа, повинна відповідати даним статзвітності);

6) визначається сума витрат з ПДВ, що приходиться на 1га площі посівів с-г культур у звітному році (сума з п.З/п.5);

7) визначається кількість експортованої культури у заліковій вазі;

8) визначається середня урожайність культури з 1 га у заліковій вазі (на площу посіву по статзвітності);

9) визначається площа, з якої експортовано культуру (сума з п.7/п.8);

10) визначається сума витрат з ПДВ, що приходиться на кількість експортованої культури (сума з п.9*п.6);

11) визначається сума коригування по кожній податковій накладній у розрізі податкових накладних з п. 4 з використанням коефіцієнту (сума п10)/п. З та сума коригування ПДВ

По витратах на збут (послуги експедитора, сюрвеєра, митне оформлення і т.п.):

1) визначається загальна сума витрат на збут по культурі, що експортується;

2) визначається сума витрат на збут, по культурі, що експортується, що не включають ПДВ;

3) визначається сума витрат на збут, що включають ПДВ (сума п.1)-п.2)), та визначається сума ПДВ;

4)визначається перелік податкових накладних на суму витрат з п.3) , які безпосередньо стосуються витрат на збут по експортованій кількості сільськогосподарської продукції. Податкові накладні можуть включатися повністю або частково, податкові накладні не мають задвоюватися;

5) визначається сума коригування ПДВ у розрізі податкових накладних з п.4, які безпосередньо стосуються витрат на збут експортованої кількості сільськогосподарської продукції .

Судом встановлено, що позивачем сума податкового кредиту була розрахована, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів /послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах, вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність порушення позивачем п.209.2 ст.209 ПК України в частині віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") сум ПДВ по придбаним ТМЦ та послугам , оскільки судовим розглядом встановлено, що зазначені ТМЦ (послуги) використані ним саме для виробництва та збуту експортованої продукції .

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 в частині суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 790432,66 грн. прийнято Красноградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області - необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовна вимога про його скасування в частині підлягає задоволенню .

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 в частині суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 790432,66 грн. (сімсот дев'яносто тисяч чотириста тридцять дві гривні 66 копійок).

Стягнути з Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (код 30772496, 61002, Харківська область, Сахновщинський район, с.Лебедівка) у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят дві гривні 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30 грудня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.