Ухвала суду № 55219637, 23.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 876/11379/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:Дяковича В.П.,

суддів:Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засіданняМартинишина Р.С.,

позивачівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідачівОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2015 року про забезпечення позову по справі № 461/9433/15-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" про скасування ухвали сесії міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом, яким просили визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №4300 від 29.01.2015 року «Про затвердження ТзОВ "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Зеленій, 115-в».

Разом з тим, позивачі подали заяву про забезпечення позову, якою просили зупинити дію ухвали Львівської міської ради №4300 від 29.01.2015 року «Про затвердження ТзОВ "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Зеленій, 115-в» та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеною земельною ділянкою, у т.ч. укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки до вирішення спору у суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2015 року заяву задоволено частково. Зупинено дію ухвали Львівської міської ради №4300 від 29.01.2015 року «Про затвердження ТзОВ "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Зеленій, 115-в» до набрання рішенням суду законної сили. В решті вимог заяви відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачі в заяві про забезпечення позову не навели переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та не надали суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивачів, неможливості або ускладнення захисту їх без вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні позивачі надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги, а представники відповідачів підтримали їх.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Із змісту вимог наведеної статті слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів, що може призвести до порушення їх прав, а тому у разі невжиття заходів забезпечення позову для відновлення прав, свобод та інтересів позивачів, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Разом з тим, фактично вказавши на підстави вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст.117 КАС України, суд не мотивував вказаний висновок будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивачі обгрунтовують свою заяву про забезпечення позову.

Також визнаючи обґрунтованим заяву позивачів про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Слід зазначити, що ТзОВ "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" на момент подачі позовної заяви виконало вимоги ухвали сесії міської ради, отримало містобудівні умови та обмеження, уклало договір оренди земельної ділянки, отримало декларацію про початок будівельних робіт тощо. Тобто ухвала сесії міської ради реалізована. Її зупинення ніяким чином не вирішує питання будівництва.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність його висновків обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню із постановленням нової ухвали, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 117, 118, ст.160, ст.ст. 195, 196, п. 6 ч. 1 ст. 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група "Прайм" задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2015 року про забезпечення позову по справі № 461/9433/15-а - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіЛ.П. Іщук

ОСОБА_8