Постанова № 55218106, 20.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2016 р. Справа № 922/2694/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Комаровій М.М.,

за участю представників:

прокурора: Горгуль Н.В., посвідчення №036152 від 29 жовтня 2015 року,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився;

першого відповідача: ОСОБА_1, довіреність №08-11/7783/2-15 від 30 грудня 2015 року;

другого відповідача: не з'явився;

третього відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03 серпня 2015 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №3723 Х/1-42) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", (вх. № 5584Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2015 року у справі № 922/2694/15

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків,

до 1)Харківської міської ради, м. Харків,

2)Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків,

3)Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОК "ЖБК "Титан", м. Харків,

про зобовязання вчини певні дії та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 червня 2015 року у справі № 922/2694/15 (суддя Л.С. Лаврова) позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано п. 27 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 85/09 від 29 квітня 2009 року "Про надання юридичним особам дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обґрунтувань розміщення обєктів". Визнано недійсним державний акт від 27 серпня 2010 року серія ЯЕ № 485065 на право власності на земельну ділянку, площею 1,3737 га, кадастровий номер 6310136600:08:001:0056, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Стрілківка, 1, виданий ОК "ЖБК "ТИТАН". Визнано недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 321070600015 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Витребувано з незаконного володіння ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" та зобовязано ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" передати Харківській міській раді земельну ділянку площею 1,3737 га з кадастровим номером 6310136600:08:001:0056, про що скласти акт прийому-передачі. В частині позовних вимог щодо зобов'язаня Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в ОСОБА_3 реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності 18 липня 2013 року №1716485 - провадження припинено. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Харківська міська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2015 року у справі № 922/2694/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третій відповідач ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" також звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 16 червня 2015 року у справі № 922/2694/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06 липня 2015 року по справі №922/2694/15 апеляційну скаргу ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" було повернуто.

18 серпня 2015 року від Державної інспекції сільського господарства в Харківській області надійшов відзив (вх.№12088) та клопотання (вх.№12087).

19 серпня 2015 року від Харківської міської ради надійшло клопотання (вх.№12111) та відзив на апеляційну скаргу (вх.№12107).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2015 року провадження у справі №922/2694/15 було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги від 06 липня 2015 року по справі №922/2694/15.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 07 грудня 2015 року у звязку з закінченням повноважень судді Бондаренка В.П., згідно ст. 126 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", п. 2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ОСОБА_1 суддів України №30 від 26 листопада 2010 року (з наступними змінами та доповненнями) та на виконання рішення зборів суддів Харківського апеляційного господарського суду №12 від 12 червня 2014 року та рішення зборів суддів першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду № 3 від 15 вересня 2014 року для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2015 року було поновлено провадження по справі для подальшого розгляду апеляційної скарги Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2015 року у справі № 922/2694/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2015 року було прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до провадження. Об'єднано розгляд апеляційної скарги Харківської міської ради та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 січня 2016 року з огляду на неявку у судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, другого відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, з метою забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, колегією суддів було відкладено розгляд справи.

У судове засідання, яке відбулось 20 січня 2016 року, з'явились прокурор, перший та третій відповідач. Інші учасники процесу своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Під час судового засідання Харківською міською радою було надано клопотання про долучення додаткових доказів по даній справі (вх.№617), а саме науковий висновок професора кафедри цивільного права №1 ОСОБА_4 Національного юридичного університету імені ОСОБА_5 та доцента кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені ОСОБА_5 ОСОБА_6 щодо застосування окремих нормативно-правових актів УРСР на території України та інших питань, які потребують з'ясування у зв'язку з цим.

Колегією суддів у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки наданий першим відповідачем науковий висновок, в розумінні приписів статті 32-34 Господаського процесуального кодексу України, не є доказом по вказаній справі, оскільки не є фактичними даними, на підставі яких господарський суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин, будучи виключно правовою позицією науковців Національного юридичного університету імені ОСОБА_5 з спірних питань правозастосування.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

Рішенням 33 сесії Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29 квітня 2009 року 85/09 ОК "ЖБК "Титан", м. Харків (третя особа на стороні відповідача) надано земельну ділянку загальною площею 1,3737 га ,( кадастровий номер 6310136600:08:001:0056) розташовану за адресою: м. Харків, вул. Стрілківка,1, що посвідчується ОСОБА_3 про право власності серії ЯЕ№ 85065, за кадастровим номером 6310136600:08:001:0056. за рахунок земель житлової та громадянської забудови для будівництва об'єкту зі зміною функціонального призначення під житлову забудову (Том 1 а.с.62).

Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договір оренди землі № 321070600015.

19 травня 2009 року Управлінням Держземагенства у м. Харкові погоджено технічне завдання на виконання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Технічну документацію складено ТОВ "Геодезичною фірмою "СХМ", відповідно до якої, передбачено надати у приватну власність ОК "ЖБ" Титан" для будівництва та подальшої експлуатації обєкту під житлову забудову по вул. Стрілківка, 1 у Київському районі м. Харкова земельну ділянку загальною площею 1,3737 га. (Том 1 а.с.58 - 61).

Прокурор, звертаючись з позовною заявою, просить суд визнати незаконним та скасувати п. 27 додатку 1 до рішення 33 сесії 5 скликання "Про надання земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29 квітня 2009 року № 85/09; визнати недійсним державний акт від 27 серпня 2010 року серія ЯЕ № 485065 на право власності на земельну ділянку, площею 1,3737 га, кадастровий номер 6310136600:08:001:0056, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Стрілківка, 1, виданий ОК "ЖБК "ТИТАН"; визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600015 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку; визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав від 18 липня 2013 року №4108118 на земельну ділянку; витребувати з незаконного володіння ТОВ "ВЕСТ ОИЛ ГРУП" та передати Харківській міській раді земельну ділянку площею 1,3737 га з кадастровим номером 6310136600:08:001:0056, про що скласти акт прийому-передачі; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в ОСОБА_3 реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності 18 липня 2013 року №1716485.

Судом першої інстанції позовні вимоги прокурора було задоволено частково. Позовні вимоги до першого та другого відповідача місцевий господарський суд визнав обгрунтованими та доведеними. В задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав від 18 липня 2013 року № 4108118 на земельну ділянку було відмовлено, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_7 не є стороною господарського спору, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у відповідності до ст. 27 ГПК України, прокурором не залучався. Крім того, місцевий господарський суд, враховуючи той факт, що Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції не є юридичною особою, припинив провадження у справі в частині зобов'язання Реєстраційної служби Харківського МУЮ внести запис в ОСОБА_3 реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності 18 квітня 2013 року № 1716485.

Заперечуючи правомірність вказаного висновку суду перший та другий відповідач зазначає про безпідставність врахування положень Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу та необхідність застосування наслідків спливу позовної давності до позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі нормам законодавства зважаючи на наступне.

Як було встановлено судом, рішенням 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29 квітня 2009 року 89/09, було надано ОК "ЖБК "Титан", м. Харків (третя особа) земельну ділянку загальною площею 1,3737 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Стрілківка,1.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.41 Земельного Кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

В силу вимог ст.133 Житлового Кодексу України, ст.135 Житлового Кодексу України та абз.1 п.8 Примірного статуту громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (далі -ЖБК) і одержати в ньому квартиру; до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст.137 ЖК житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих ОСОБА_1 народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Згідно зі ч.б ст.137 ЖК та абз.2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої ОСОБА_1 народних депутатів.

Відповідно до абз.2 п.5, п.5 ,абз.2 п.7 абз.1, п.45 , абз.1 п.74 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті ОСОБА_1 народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу; число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_1 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік; до членів ЖБК приймаються особи віком до З0 років; громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов; контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих ОСОБА_1 народних депутатів.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що при вирішенні питання, яким нормативно-правовим актом слід керуватись при створенні Житлово - будівельного кооперативу: ст.7 Законом України "Про кооперацію" або Житловим кодексом України та Примірним статутом необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закон України "Про кооперацію") та спеціальний (Житловий кодекс України та Примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціальних нормативно-правовових актів.

До аналогічного висновку прийшла колегія суддів Вищого господарського суду України при прийнятті рішення від 14 березня 2013 року у справі № 5002-22/1870-2012.

Як свідчать матеріали справи ОК "ЖБК "Титан" створено всупереч вимогам вищевказаних правових норм, а саме вимог ст.ст.133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту, зокрема всупереч ч.б ст.137 ЖК Протокол № 1 від 08 грудня 2008 року установчих зборів засновників та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради.

В порушення вимог ст.135 Житлового Кодексу та абз.1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу, не потребують поліпшення житлових умов. На момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради та станом натепер вони на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебували, що підтверджується листом Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 13 березня 2015 року №05/1-670.(Том 1 а.с.38).

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень Харківської міської ради, у тому числі, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача на підставі положень ст.41 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ст.94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих ОСОБА_1 народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_1 Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Відповідно до ст.137 ЖК України житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих ОСОБА_1 народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Згідно до ч.б ст.137 ЖК та абз.2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої ОСОБА_1 народних депутатів.

Крім того, абз.2 п.5 Примірного статуту визначено,що ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті ОСОБА_1 народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

У відповідності до п.5 Примірного статуту, число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир в житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в міста ОСОБА_1 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

В силу приписів абз.2 п.7, абз.1 п.45, абз.1 п.74 Примірного статуту до членів ЖБК приймаються особи віком до 30 років.

Громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку до новостворюваного кооперативу у звязку з потребою у поліпшенні житлових умов.

Контроль за діяльністю житлово- будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОК "ЖБК "Титан" створено із порушенням вищевказаних норм.

Так, третя особа, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Титан" згідно статуту створений в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу (п.1.1.).

Відповідно до ст.2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом обєднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Таким чином, ОК "ЖБК "Титан" фактично не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК України та ст.41 ЗК України. Вказаний кооператив фактично є обслуговуючим його фактична мета створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу.

Стаття ж 41 Земельного кодексу України, на підставі якої було ухвалене спірне рішення, передбачає можливість надання земельних ділянок не обслуговуючим, а лише житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам.

Як вбачається зі статуту ОК "ЖБК "Титан" та протоколу установчих зборів засновників № 1 від 08 грудня 2008 року даний кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК.

Також всупереч ч. 6 ст.137 та абз.2 п.4 Примірного статуту рішення про створення ОК "ЖБК "Титан" (протокол №1 установчих зборів засновників від 08 грудня 2008 року, Том 1 а.с. 56) не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, в той час як статут кооперативу зареєстровано (Том 1 а.с. 41-54) .

В порушення вимог ст.135 ЖК України та абз.1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, не перебували. Доказів про те що вказані особи перебували на такому обліку в матеріалах справи не міститься та сторонами до суду не надано.

Крім цього, в порушення п.5 примірного статуту, з урахуванням того, що число членів кооперативу не визначено виконавчим комітетом Харківської міської ради, число його членів не повинно бути менше пяти.

Згідно з п.3.1 статуту ОК "ЖБК "Титан" формально було створено з метою забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва житлових будинків. Так, 18 липня 2013 року ОСОБА_11 продав спірну земельну ділянку площею 1,3737 га що розташована за адресою вул.Стрілківка,1 у м. Харкові кадастровий номер 6310136600:08:001:0056, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки що зареєстрований в реєстрі за № 400 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області (Том 1 а.с.155-158).

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про те, що спірне рішення (п.27-27.4 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обґрунтувань розміщення обєктів" №85/09 від 29 квітня 2009 року) є незаконним.

При цьому суд враховує, що відповідач-1 Харківська міська рада вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірного рішення мала можливість, і в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, мала й обовязок зясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК "ЖБК"Титан", мала переконатись у додержанні третьою особою порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що розгулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. Цього Харківської міською радою зроблено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо невідповідності спірного рішення Харківської міської ради вимогам чинного законодавства, а тому і наявності порушеного права.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, першим та третім відповідачем було заявлено клопотання про застосування наслідків пропущення прокурором строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.

Досліджуючи підстави застосування судом першої інстанції наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

З 15 січня 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", яким виключено п. 4 ст. 268 ЦК України, в якому було передбачено, що строки позовної давності не поширюються на вимоги про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Пунктом 5 Перехідних положень вказаного закону передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись до суду з позовом, зокрема, про визнання недійсним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами ст. ст. 256, 261 ЦК України передбачено, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Пунктом.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 роз'яснено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Також у ч. 2 п. 1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ судам роз`яснено про необхідність мати на увазі, те що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI).

З матеріалів справи вбачається, що на 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання, на якій, зокрема, було прийнято оскаржуване рішення, був присутній прокурор міста Харкова, про що свідчить протокол від 29 квітня 2009 року, а отже, починаючи з 29 квітня 2009 року органи прокуратури, як єдина централізована система, у відповідності до статті 121 Конституції України та 6 Закону України "Про прокуратуру" були обізнані про прийняття спірного рішення Харківської міської ради.

Таким чином, прокурор у встановленому законом порядку був обізнаний про прийняте Харківською міською радою рішення та не скористався заходами прокурорського реагування щодо приведення у відповідність актів органів місцевого самоврядування до вимог закону.

Нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів місцевого самоврядування, що є обовязком органів прокуратури відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" призводить до наслідків визначених частиною 2 ст.12, частиною 4 ст. 267 ЦК України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі №6-152цс14, норма частини 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну. З якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Як зазначено в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року по справі № 916/2122/13, ч.ч.1,2,4 ст.29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії іі розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов`язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

В абзаці 2 п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у рішенні господарських спорів зазначено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (ч.2 ст. 29 ГПК України), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Прокурор у позові не зазначає, що саме перешкоджало ознайомитися зі спірними рішеннями на офіційному сайті Харківської міської ради та установчими документами 3-го відповідача в межах строку позовної давності. Вищевказане зумовлює висновок суду про те, що прокурор міг довідатися про відповідні порушення з моменту прийняття та оприлюднення спірних рішень.

Отже, заперечення прокурора, що факт прийняття ним участі у пленарному засіданні міської ради, за результатами якого прийняте спірне рішення, та отримання копії спірного рішення не свідчить про обізнаність існуючих порушень є безпідставними та не відповідають висловленій Верховним Судом України правовій позиції, що міститься у постанові по справі № 6-178цс15 від 01 липня 2015 року.

Відтак, прокурором пропущено строк позовної давності, що за наявності відповідної заяви першого та третього відповідача про застосування позовної давності та встановленого судом порушеного права позивача є підставою для відмови в позові.

Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 26 листопада 2015 року у справі №922/2470/15, від 26 листопада 2015 року у справі №922/3287/15, від 29 жовтня 2015 року у справі №922/1433/15.

Зазначене не було враховано господарським судом Харківської області при винесенні оскаржуваного рішення, що призвело до помилкових висновків про відсутність пропуску прокурором строку позовної давності,як підстави задоволення позовних вимог до першого та третього відповідача.У звязку з чим колегія суддів дійшла до висновку про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог до першого та третього відповідача.

Інші позовні вимоги, як такі, що є похідними від визнання недійсним рішення та з підстав визначених судом першої інстанції, також не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16 червня 2015 року у справі № 922/2694/15 в частині:

"Визнання незаконним та скасування п. 27 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання №85/09 від 29 квітня 2009 року "Про надання юридичним особам дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обґрунтувань розміщення обєктів";

Визнання недійсним державного акту від 27 серпня 2010 року серія ЯЕ № 485065 на право власності на земельну ділянку, площею 1,3737 га, кадастровий номер 6310136600:08:001:0056, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Стрілківка, 1, виданий ОК "ЖБК "ТИТАН";

Визнання недійсним запису у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600015 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку;

Витребування з незаконного володіння ТОВ "ВЕСТ ОИЛ ГРУП" та передання Харківській міській раді земельної ділянки площею 1,3737 га з кадастровим номером 6310136600:08:001:0056, зі складанням акту прийому-передачі".

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25 січня 2016 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.

Суддя Терещенко О.І.