Рішення № 55217897, 21.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р. Справа № 911/5474/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль, Київська обл., м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-А, Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 1341,28 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01-22/7-38 від 16.01.2016р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-А (далі-відповідач) про стягнення 1341,28 грн., з яких 914,02 грн. заборгованості за договором № 37-14/1-82 від 27.12.2010 р., 253,15 грн. пені, 155,64 грн. інфляційних втрат та 18,47 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 37-14/1-82 від 27.12.2010 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в частині зобовязання з оплати вартості наданих послуг, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 914,02 грн. У звязку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 4.2. договору нараховано відповідачу 253,15 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 155,64 грн. інфляційних втрат та 18,47 грн. 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2016 р. не зявився, хоча про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг № 21631956 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив:

27.12.2010 р. між державним підприємством Міжнародний аеропорт Бориспіль, (балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю Лагуна-А (орендар) було укладено договір № 37-14/1-82 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у звязку з наданням орендарю в оренду приміщення на першому поверсі терміналу «В», площею 6,5 кв.м. балансоутримувача, для розміщення міні-бару з реалізації соків, морозива, кави (майно), балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги: забезпечення теплом (теплова енергія), забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, відшкодування вартості спожитої електричної енергії, компенсація за земельний податок на 2010 р., витрати на підтримання в належному стані території прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та підїзних шляхів, забезпечення функціонування приміщень загального користування.

Згідно з п. 1.3. договору оплата за послуги здійснюється орендарем з дати підписання сторонами акта приймання передачі орендованого майна.

Відповідно до п. 1.4. договору розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх обєму, тарифів та витрат балансоутримувача, повязаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 1.9. договору передбачено, що ціни на послуги можуть змінюватися у разі зміни витрат балансоутримувача, повязаних з наданням цим послуг та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобовязаний повідомити орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом або вручити уповноваженій особі під розписку) не пізніше, ніж за 15 днів до введення їх в дію, а орендар зобовязаний прийняти їх для розрахунків.

Згідно з п. 2.1.6 договору балансоутримувач зобовязується щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.

Відповідно до п. 2.2.2 договору орендар зобовязується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобовязаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами. Підписання акта приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

В п. 6.1. договору зазначено, згідно з ст. 631 Цивільного кодексу України умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення а саме за дати підписання сторонами актів передачі-приймання орендованого майна та діє 1 рік. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік (п. 6.2. договору).

19.08.2010 р. сторонами підписано акт передачі-приймання орендованого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування наступне майно: приміщення на першому поверсі терміналу «В», площею 6,5 кв. м.; майно передається в оренду для розміщення міні-бару з реалізації соків, морозива, кави.

Позивачем на виконання п. 1.9. договору листом № 01-22-1509 від 23.03.2015 р. було повідомлено відповідача про зміну умов договору в частині зміни вартості наданих послуг.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним за період з листопада 2014 р. по травень 2015 р. включно були надані відповідачу послуги на суму 914,02 грн.

Позивачем на виконання п. 2.1.6 договору було оформлено акти приймання-здачі виконаних послуг від 30.11.2014 р. за листопад 2014 р. на суму 92,58 грн., від 31.12.2014 р. за грудень 2014 р. на суму 126,08 грн., від 31.12.2014 р. за грудень 2014 р. на суму 48,86 грн., від 31.01.2015 р. за січень 2015 р. на суму 131,05 грн., від 28.02.2015 р. за лютий 2015 р. на суму 101,89 грн., від 31.03.2015 р. за березень 2015 р. на суму 127,93 грн., від 31.03.2015 р. за березень 2015 р. на суму 87,36 грн., від 30.04.2015 р. за квітень 2015 р. на суму 108,77 грн., від 31.05.2015 р. за травень 2015 р. на суму 89,50 грн. на загальну суму 914,02 грн.

Позивачем з метою оплати наданих відповідачу послуг було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури на загальну суму 914,02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача акти приймання-здачі виконаних послуг та рахунки-фактури від 30.11.2014 р. за листопад 2014 р. на суму 92,58 грн., від 31.12.2014 р. за грудень 2014 р. на суму 126,08 грн., від 31.12.2014 р. за грудень 2014 р. на суму 48,86 грн., від 31.01.2015 р. за січень 2015 р. на суму 131,05 грн., від 28.02.2015 р. за лютий 2015 р. на суму 101,89 грн., від 31.03.2015 р. за березень 2015 р. на суму 127,93 грн., від 31.03.2015 р. за березень 2015 р. на суму 87,36 грн., від 30.04.2015 р. за квітень 2015 р. на суму 108,77 грн., від 31.05.2015 р. за травень 2015 р. на суму 89,50 грн. рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та конвертами, повернутими у звязку з закінченням терміну зберігання.

Наявні в матеріалах справи акти приймання-здачі виконаних послуг за листопад 2014 р., від 31.12.2014 р. за грудень 2014 р., від 31.12.2014 р. за грудень 2014 р., від 31.01.2015 р. за січень 2015 р., від 28.02.2015 р. за лютий 2015 р., від 31.03.2015 р. за березень 2015 р., від 31.03.2015 р. за березень 2015 р., від 30.04.2015 р. за квітень 2015 р. та від 31.05.2015 р. за травень 2015 р. не містять підпису представника відповідача, проте оскільки вказані акти були направлені позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та конвертами, повернутими у звязку з закінченням терміну зберігання, та у встановлений строк ним не повернуті, то відповідно до п. 2.2.2. договору акти вважаються підписаними та послуги вважаються наданими і прийнятими.

Отже, позивачем на виконання умов договору за період з листопада 2014 р. по травень 2015 р. включно були надані відповідачу послуги на суму 914,02 грн.

Однак, відповідач в порушення вимог п. 2.2.2 договору станом на час подання позовної заяви за отримані послуги взагалі не розрахувався, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 914,02 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 35-28/5-31 від 25.02.2015 р., в якій він просив відповідача в місячний строк з дня отримання претензії сплатити позивачу 267,52 грн. за отримані у листопаді та грудні 2014 р. послуги. Зазначена претензія отримана відповідачем 04.03.2015 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830007663105.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 35-28/5-80 від 11.06.2015 р., в якій він просив відповідача в місячний строк з дня отримання претензії сплатити позивачу 448,23 грн. за отримані за період з січня по березень 2015 р. послуги. Зазначена претензія отримана відповідачем 21.07.2015 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830008029574.

24.07.2015 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 35-28/5-94 від 23.07.2015 р., що підтверджується конвертом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.07.2015 р., повернутим у звязку з закінченням терміну зберігання, в якій він просив відповідача в місячний строк з дня отримання претензії сплатити позивачу 198,27 грн. за надані у квітні та травні 2015 р. послуги.

Проте, зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статей 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у сумі 914,02 грн. за період з листопада 2014 р. по травень 2015 р. включно на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 914,02 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 253,15 грн. пені, нарахованої за загальний період з 21.12.2014 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 914,02 грн. за кожен місяць окремо.

Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобовязаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вказаний розрахунок є невірним, оскільки розрахунок пені за період з 21.01.2015 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість за грудень 2014 р. у сумі 48,86 грн., за період з 21.02.2015 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість за січень 2015 р. у сумі 131,05 грн., за період з 21.03.2015 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість за лютий 2015 р. у сумі 101,89 грн., за період з 21.04.2015 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість за березень 2015 р. у сумі 127,93 грн., за період з 21.04.2015 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість за березень 2015 р. у сумі 87,36 грн. здійснений позивачем з порушенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України за загальний період з 21.12.2014 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 914,02 грн. за кожен місяць окремо, сума пені становить 248,92 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 155,64 грн. інфляційних втрат та 18,47 грн. 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 914,02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 155,64 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 21.12.2014 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 914,02 грн. за кожен місяць окремо.

Однак, наданий розрахунок інфляційних втрат є невірним, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за періоди, в якому заборгованість відповідача існувала менше місяця.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за загальний період січень 2015 р. листопад 2015 р. на прострочену заборгованість відповідача у сумі 914,02 грн. за кожен місяць окремо, інфляційні втрати становлять 175,84 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 155,64 грн. інфляційних втрат у межах заявлених позовних вимог.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18,47 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 21.12.2014 р. по 20.11.2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 914,02 грн. за кожен місяць окремо.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 18,47 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лагуна-А (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 50, код 35313485) на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль (08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) 914,02 грн. (девятсот чотирнадцять грн. 02 коп.) заборгованості, 248,92 грн. (двісті сорок вісім грн. 92 коп.) пені, 18,47 грн. (вісімнадцять грн. 47 коп.) 3 % річних, 155,64 грн. (сто пятдесят пять грн. 64 коп.) інфляційних втрат та 1214,16 грн. (одну тисячу двісті чотирнадцять грн. 16 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 26.01.2016р.