Постанова № 55217737, 21.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 р. Справа № 816/4191/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. по справі № 816/4191/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000482101.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. по справі № 816/4191/15 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.01.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований виконавчим комітетом Полтавської міської ради 12.11.1999 р., номер запису в ЄДР 2 588 017 0000 006192, є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (а.с. 10).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

На підставі наказу від 19.03.2015 №236 (а.с. 44) та направлень на перевірку від 30.03.2015 №595 та №596 (а.с. 45), працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГДРІ Фесенко Ю.П. та ГДРІ Денисенко І.І. 31.03.2015 року проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання - ФО-П ОСОБА_1 вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Результати перевірки оформлені актом №90/16/31/21/НОМЕР_1 (а.с. 40-41).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, встановлено факт продажу у належному ФО-П ОСОБА_1 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, про що свідчить фіскальний звітній чек №0002 від 25.06.2014.

На підставі висновків акту фактичної перевірки №90/16/31/21/НОМЕР_1 від 31.03.2015, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000482101, яким до ФО-П ОСОБА_1 за порушення положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10000,00 грн (а.с. 14).

З дослідженого акту перевірки судом встановлено, що фактичною підставою для відображення вказаних порушень слугував, викладений в акті висновок контролюючого органу про те, що позивач у місці здійснення підприємницької діяльності здійснив продаж пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957

При цьому, Акт перевірки № №90/16/31/21/НОМЕР_1 підписаний уповноваженою особою, не містить заперечень позивача проти висновків, вказаних у ньому, та має запис про відсутність зауважень до перевіряючих.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України та з урахуванням приписів ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України).

Пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У відповідності до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З матеріалів справи судом встановлено, що фактичну перевірку здійснено фахівцями контролюючого органу на підставі Наказу та Направлення, тобто на підставі документів, передбачених вимогами п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України.

Отже, дії контролюючого органу з проведення фактичної перевірки є правомірним та такими які вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги у цій частині є безпідставними.

Щодо позовних вимог про скасування податкове повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000482101, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).

Пунктом 1 статті 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надане Кабінету Міністрів України.

На виконання положень частини 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - постанова КМУ №957).

Постановою КМУ №957 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 №177 (тобто станом на червень 2014 року - період реалізації горілки "Древнє Києвськая") визначено мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується до 31 липня 2014 року, в розмірі 174,5 грн за товар "горілка та лікеро-горілчані вироби, інші".

Відповідно до абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент винесення спірного ППР) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Із приписів наведених норм слідує, що визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу горілки та інших лікеро-горілчаних виробів за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

З акту перевірки слідує, що контролюючим органом встановлений та відображений факт реалізації 25.06.2014 у належному ФО-П ОСОБА_1 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957.

Оприбуткування даної горілки у магазині відбулося на підставі накладної ПП "Полагропром" від 19.06.2014 №ЦП-0093652 (одержувач ОСОБА_1, пункт розвантаження - маг. "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1), в якій зокрема, вказаний товар - горілка особлива Класична "Древнє Києвськая" 0,5 л та зазначено код сертифіката відповідності на дану горілку UA1.024.Х006221-13 (а.с. 94).

В посвідченні якості горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л вказується міцність напою - 40% (а.с. 132).

Так, виходячи з встановлених Кабінетом Міністрів України мінімальних роздрібних цін, контролюючим органом розраховано мінімальну ціну 0,5 л горілки 40 % - 174,5 х 40 % х 0,5 / 100% = 34,90 грн.

Разом з тим, як зафіксовано у акті фактичної перевірки від 31.03.2015 №90/16/31/21/НОМЕР_1 у належному ФО-П ОСОБА_1 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" 25.06.2014 мала місце реалізація пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн.

Реалізації позивачем горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною, нижче встановленої, підтверджується копією фіскального чеку №0002 від 25.06.2014, роздрукованого на РРО "Міnі-500.02 МЕ, заводський номер ПБ57725995, фіскальний номер 1601007874 о 08:02 25.06.2014 (а.с. 15).

Позивач не заперечував належність зазначених РРО та фіскального чеку №0002 від 25.06.2014 ФО-П ОСОБА_1

Згідно вказаного фіскального чеку на суму 34,75 грн в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 в м. Полтава ФО-П ОСОБА_1 о 08:02 25.06.2014 реалізовано горілку "Древнє Києвськая".

Суд першої інстанції, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню та досліджуючи фіскальний чек, визнав його неналежним доказом у справі, посилаючись на те, що даних про об'єм реалізованої пляшки горілки "Древнє Києвськая" та її міцність фіскальний чек не містить.

Також судом першої інстанції враховані доводи позивача про те, що протягом 2014-2015 років ПП "Полагропром" від ТОВ "СВКЗ" отримувалась горілка ТМ "Древнє Києвськая" в ємностях 0,25 л, 0,5 л, 0,1 л, 0,2л, на підтвердження яких позивач надав лист лист ПП "Полагропром" від 22.09.2015 №235 (а.с. 68). Вказана горілка у подальшому реалізовувалася ПП "Полагропром" підприємствам роздрібної торгівлі в м. Полтаві та Полтавській області, в тому числі ФО-П ОСОБА_1 Відтак, твердження контролюючого органу щодо реалізації 25.06.2014 згідно фіскального чеку №0002 пляшки горілки "Древнє Києвськая" міцністю 40%, місткістю 0,5 л позивач вважає тільки припущенням контролюючого органу та зазначає, що в дійсності згідно вказаного фіскального чеку у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за ціною 34,75 грн була реалізована пляшка горілки "Древнє Києвськая" міцністю 40%, місткістю 0,25 л.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, не заперечується сторонами у справі, що станом на 25.06.2014 року на реалізації у належному ФО-П ОСОБА_1 магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" перебувала горілка "Древнє Києвськая" міцністю 40% у пляшках об'ємами як 0,5 л, так і 0,25 л, що підтверджується видатковими накладними №ЦП-0052537 від 03.04.2014, №ЦП-0056066 від 10.04.2014, №ЦП-0059615 від 17.04.2014, №ЦП-0093652 від 19.06.2014 (а.с. 91-94).

При цьому в акті перевірки контролюючим органом відображено факт продажу саме горілки "Древнє Києвськая" міцністю 40% у пляшці об'ємом 0,5 л, акт підписано продавцем ОСОБА_7 та зроблено відмітку про відсутність зауважень до перевіряючих.

Окрім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення продавця магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_7, відібрані у останньої перевіряючими в ході проведення фактичної перевірки (а.с. 43). Згідно цих пояснень ОСОБА_7 підтвердила реалізацію 25.06.2014 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" горілки "Древнє Києвськая" 0,5 л за ціною 34,75 грн.

Судом першої інстанції в якості свідка допитана ОСОБА_7, яка, спростовувала інформацію, вказану нею у письмових поясненнях від 31.03.2015, та зазначила, що у період з 24.06.2014 по 30.06.2014 включно продаж товарів у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" вона не здійснювала, оскільки згідно робочого графіку зазначені дні для неї були вихідними днями, а відтак, їй взагалі не було й не могло бути відомо, яку саме місткість мала пляшка горілки, реалізована згідно фіскального чеку №0002 від 25.06.2014. При цьому, свідок зауважила, що на момент написання письмових пояснень вона перебувала у пригніченому психологічному стані, а відтак могла допустити помилки при зазначенні фактичних обставин.

На підтвердження показів свідка ОСОБА_7 представником позивача до матеріалів справи долучено табель обліку використання робочого часу, відповідно до якого у період з 24.06.2014 по 30.06.2014 включно продаж товарів у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснювала продавець ОСОБА_4 (а.с. 19).

Проте, судом першої інстанції безпідставно прийняті вказані пояснення свідка як належний доказ у справі та відхилено наявні у матеріалах справи докази, оскільки по-перше пояснення свідка ОСОБА_7 про те, що на неї під час проведення перевірки чинився тиск протирічать доводам позивача про те, що у період з 24.06.2014 по 30.06.2014 включно продаж товарів у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснювала продавець ОСОБА_4, а по-друге позивачем не надано доказів як факту вчинення перевіряючими дій, які можна розцінювати як тиск на продавця, так і доказів звернення з цього приводу до компетентних органів.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів приходить о висновку про доведеність відповідачем належними та допустимими доказами у справі факту продажу 25.06.2014 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пляшки горілки "Древнє Києвськая" місткістю 0,5 л міцністю 40% за ціною 34,75 грн, яка є нижчою ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

За таких підстав постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. по справі № 816/4191/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.01.2016 р.