Постанова № 55217476, 21.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р. Справа № 920/725/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

за участю представників:

ПАТ «Брокбизнесбанк» - Кравця Д.В. (довіреність №294/03 від 07.12.2015р.)

апелянта - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№ 5765 Х/2) на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р. у справі № 920/725/13

за заявою голови ліквідаційної комісії ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" Іваненко Н.О.

до ПАТ "Сумиоблагротехсервіс"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх.№11634 від 06.10.2015р.) про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 80298,80 грн. відмовлено.

ОСОБА_2 з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р. по справі №920/725/13 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.01.2016р.

04.01.2016р. від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.16).

06.01.2016р. від апелянта надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх.91).

11.01.2016р. від ліквідатора боржника надійшла заява про розгляд справи без її участі (вх.122).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016р. розгляд справи відкладено на 21.01.2016р.

19.01.2016р. електронною поштою №75 від ліквідатора боржника надійшла заяви про неможливість прибуття у судове засідання 21.01.2016р., у зв'язку з зайнятістю у інших судових засіданнях у цей день. Також ліквідатор повідомила, що повністю підтримує позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 21.01.2016р. присутній представник ПАТ «Брокбізнесбанк» наполягав на законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р., просив залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутнього представника кредитора, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.05.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс» за статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції закону від 22.12.2011р.№4212.

Заборгованість боржника перед кредиторами складає 1111459,43 грн., серед яких 3595,58 грн. заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2

Вказана сума визнана ліквідатором у реєстрі вимог кредиторів, складеному в порядку досудової ліквідації, у відповідності до статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 145 т.4).

Також ця заборгованість підтверджена, зокрема, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.11.2012р. у справі №1806/9919/12, яким на користь ОСОБА_2 з ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» стягнуто 3595,58 грн. заборгованості по заробітній платі, 10109,98 грн. середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 1207,89 грн. вихідної допомоги, та моральну шкоду у розмірі 500 грн. Вказане рішення набрало законної сили 26.02.2013р. (а.с.88 т. 7).

22.05.2013р. ОСОБА_2 частково погашено 1555,00 грн. заборгованості по заробітній платі (відомості на виплату грошей №МТ-0000013 червень 2012р. та №МТ-0000014 за липень 20112р.) (а.с. 91, 92 т. 7).

Постановою Господарського суду Сумської області від 27.05.2013р. ПАТ «Сумиоблавтотехсервіс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Іваненко Н.О.

13.08.2013р. у письмову повідомленні (а.с. 35 т. 7) ліквідатором частково визнано вимоги ОСОБА_2 - 3248,47 грн. (2040,58 грн. заробітної плати та 1207,89 грн. вихідної допомоги) - вимоги першої черги; 10609,98 грн. (10109,98 - середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та 500 грн. моральної шкоди) - вимог шостої черги.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.09.2013р. кредиторські вимоги ОСОБА_2 визнано на суму 13858,45 грн., з яких 13358,45 грн. (2040,58 грн. заробітної плати, 1207,89 грн. вихідної допомоги, 10109,98 - середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку) та включено до реєстру вимог кредиторів до першої черги, 500 грн. моральної шкоди та включено до реєстру вимог кредиторів до шостої черги.

17.02.2014р. видатковими касовими ордерами від 17.02.2014р. (а.с.140, 141 т.11) ОСОБА_2 сплачено 2040,58 грн. заборгованості по заробітній платі.

28.03.2014р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Сумської області з заявою про збільшення розміру кредиторських вимог та з урахуванням заяви про уточнення від 24.11.2014р. (а.с. 195 т. 9) та розрахунку розміру кредиторських вимог від 27.11.2014р. (а.с. 211 т. 9), просить суд визнати його вимоги на суму 70351,58 грн., з яких 60241,60 грн. заборгованості по середньому заробітку з 27.12.2012р. по 28.11.2014р. та 10109,98 грн. та включити його реєстру вимог кредиторів у першу чергу.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.01.2015р., залишеною без змін постановою ХАГС від 18.02.2015р., заяву ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог задоволено частково, кредиторські вимоги ОСОБА_2 задоволені у розмірі 8029,88 грн. середньомісячного заробітку за період з 26.02.2013р. по 27.05.2013р. та включено їх до першої черги вимог кредиторів.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 15.06.2015р. (а.с. 21 т. 13) ОСОБА_2 виплачено 3578,77 грн. середнього заробітку «згідно з рішенням від 27.12.2012р. (з 05.11.2012р. по 26.12.2012р.)».

06.10.2015р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Сумської області з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника щодо стягнення середнього заробітку за період з 27.05.2013р. по 06.10.2015р. в розмірі 80298,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника щодо стягнення середнього заробітку за період з 27.05.2013р. по 06.10.2015р. в розмірі 80298,80 грн. відмовлено, з посиланням на відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог по заробітній платі, які виникли під час ліквідаційної процедури боржника.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.5 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Проте, колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 116 Кодексу Законів про Працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 Кодексу Законів про Працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як зазначалось, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.11.2012р., яке набрало чинності 26.02.2013р., у справі №1806/9919/12 на користь ОСОБА_2 з ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» стягнуто 3595,58 грн. заборгованості по заробітній платі, 10109,98 грн. середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 1207,89 грн. вихідної допомоги, та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011р.) встановлено, що з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати (ч. 9 ст. 16, ч. 5 ст. 19 Закону).

Ухвалами Господарського суду Сумської області від 09.09.2013р. та від 20.01.2015р. вимоги ОСОБА_2 по заробітній платі, які виникли за період з 02.08.2012р. (день звільнення) по 27.05.2013р. (день відкриття ліквідаційної процедури) задоволено на загальну суму 21888,33 грн.

Статтею 28 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно пункту 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)» передбачено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Отже, враховуючи, що постанова господарського суду Сумської області про визнання ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» прийнята 27.05.2013р., а кредитор просить визнати заборгованість боржника по заробітній платі за період з 27.05.2013р. по 06.10.2015р., тобто за період після визнання боржника банкрутом та на день подання заяви, вимоги ОСОБА_2 не мають характеру поточних у розумінні ст.1 Закону, оскільки виникли після відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом стосовно відсутності законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 від 06.10.2015р.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України у справі №5021/321/12 від 13.05.2014р.

При цьому, посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України № 4рп/2012 від 22.02.2012 р., стосується строків звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 233 КЗпП України, тому не відноситься до даної справи, оскільки спір щодо дотримання чи порушення строків звернення до суду відсутній.

Тому, доводи наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали нормам чинного законодавства та матеріалам.

На підставі наведеного, ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р. у справі № 920/725/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1, ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.12.2015р. у справі №920/725/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26.01.16

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.