Постанова № 55217426, 21.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р. Справа№ 910/24430/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - 1 не з'явився

від відповідача - 2 не з'явився

від відповідача - 3 не з'явився

від третьої особи - 1 не з'явився

від третьої особи - 2 Сіра К.С.

від третьої особи - 3 не з'явився

від третьої особи - 4 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.12.2015 (Суддя Отрош І.М.)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_4

ОСОБА_5

Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „КУБ"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінаста"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство „Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро „Будпластик "

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 ОСОБА_8

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 ОСОБА_9

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії -

Постанову прийнято 21.01.2016 у зв`язку з оголошенням перерви в судовому засіданні 19.01.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2015 припинено провадження у справі № 910/24430/15 на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 04.12.2015 та передати справу № 910/24430/15 для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл судової справи апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2015 відновлено строк подання апеляційної скарги ОСОБА_2 прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 05.01.2016.

Ухвалою суду від 05.01.2016 розгляд скарги відкладався на підставі ст. 77 ГПК України до 19.01.2016.

19.01.2016 в судовому засідання по справі було оголошено перерву до 21.01.2016.

В призначене судове засідання 21.01.2016 з`явилися позивачка та представник третьої особи - 2, та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представники інших сторін в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду скарги повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи - 2, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

14.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 з вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КУБ" про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами 1, 2 за нікчемними правочинами, укладеними з ОСОБА_9, отримано у власність акції Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик" у кількості 5400 штук (відповідач 1) та 5306 штук (відповідач 2), які відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 № 910/2109/13, що залишене без змін постановою Верховного суду України від 07.10.2014, належать позивачу. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 № 910/2109/13 переведено на ОСОБА_2 права та обов'язки покупця за договором купівлі - продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик" за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-08/02/20/1/1 від 20.02.2008, укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, у зв'язку з порушенням переважного права ОСОБА_2 як акціонера Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик" на купівлю акцій вказаного товариства, що відчужувалися ОСОБА_8.

Господарський суд міста Києва постановляючи оскаржувану ухвалу, мотивував її тим, що провадження, порушене за даною позовною заявою, підлягає припиненню, оскільки позовні вимоги не підлягають розгляду в господарських судах, проте колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Як зазначалося вище, позивачка звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичних осіб та юридичної особи про визнання права власності на цінні папери в порядку переведення на неї прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу, а також з вимогами про зобов`язання відповідача - 3 здійснити дії по перереєстрації права власності на цінні папери.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

При цьому, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За змістом п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому, справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10).

Господарським судом в оскаржуваній ухвалі було зазначено про те, що спір про право на цінний папір, пов'язаний з відносинами його обігу, яким є поданий позивачкою ОСОБА_2 позов в рамках даної конкретної справи, за своєю правовою природою не є корпоративним.

Крім того, судом зазначено, що даний спір не пов`язаний із спором щодо створення, діяльності, управління та припинення діяльності юридичної особи-емітента акцій, а пов'язані із захистом права власності позивача на акції як об'єкт цивільних прав у речових правовідносинах, що в свою чергу також виключає можливість розгляду даного спору в рамках господарського судочинства.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із такою позицією місцевого суду, з огляду на наступне.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачка зверталася із позовом в рамках справи № 910/2109/13 до ОСОБА_8 та ТОВ «Білл Метчент» про переведення прав та обов`язків покупця.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.104 та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2014 було встановлено порушення переважного права ОСОБА_2 як акціонера товариства на придбання акцій такого товариства та було переведено на ОСОБА_2 права покупця за договором купівлі-продажу акцій ПАТ „Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро „Будпластик".

В той же час, зважаючи на неможливість виконання вказаного рішення суду з підстав не залежних від позивачки, остання звернулася, в рамках даної справи, із позовом до відповідачів про визнання за нею права власності на акції (5400 штук простих іменних акцій (код UA 1012751103/ ISIN UA4000177638), що обліковуються депозитарною установою - відповідачем 3 на рахунку у цінних паперах № 003120 за ОСОБА_4, та 5306 штук простих іменних акцій (код UA 1012751103/ ISIN UA4000177638), що обліковуються депозитарною установою - відповідачем 3 на рахунку у цінних паперах № 003121 за ОСОБА_5).

ОСОБА_2 є акціонером Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик" (кількість цінних паперів на рахунку 2154), що підтверджується обмеженою випискою про стан рахунку в цінних паперах на 24.04.2013 № 24/2

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону, акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до підп. 11 п. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", під обігом цінних паперів розуміється вчинення правочинів, які пов'язані з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

Висновок суду першої інстанції щодо того, що виходячи із змісту позовних вимог ОСОБА_2 в даному випадку має місце обіг цінних паперів, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки як зазначено вище обіг - це вчинення правочинів, в даному випадку не йдеться мова про визнання недійсних тих чи інших правочинів щодо цінних паперів, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 було вже встановлено порушення переважного права позивачки на придбання акцій товариства та фактично вирішено питання щодо правочинів, вчинених з порушенням переважного права іншими акціонерами товариства.

В даному конкретному випадку ставиться вимога про визнання права власності на цінні папери, які були передані у власність іншим особам з порушенням норм чинного законодавства України та відповідно внести певні зміни до реєстру власників іменних цінних паперів.

Пунктом 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що При вирішенні справ за позовами акціонерів щодо внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів судам необхідно враховувати, що частиною першою статті 9 Закону про Національну депозитарну систему емітента зобов'язано доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору, якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену ДКЦПФР. Обов'язок емітента забезпечити ведення реєстру реєстратором власників іменних цінних паперів встановлений Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 № 1000 (пункт 9 розділу VII).

Якщо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює реєстратор в якості сторони, то у справі за позовами щодо внесення змін до системи реєстру повинні залучатися як сторони відповідне акціонерне товариство та реєстратор.

Судам необхідно враховувати, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК зазначена категорія справ є підвідомчою (підсудною) господарським судам і в тому разі, якщо однією з осіб, які беруть участь у справі, є фізична особа.

Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином.

Тобто, дана стаття регламентує те, що право на сам цінний папір як документ та права, які за цим документом виникають у його власника нерозривно пов`язані між особою, оскільки не можливо мати права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, не маючи при цьому права на сам цінний папір як документ, та навпаки, не можливо мати право власності на цінний папір, та не отримати при цьому вище вказані права, щодо товариства-емітента цих акцій.

Отже, висновок суду першої інстанції, що предметом спору в даній справі є не корпоративні права, які надають цінні папери його власнику, а лише право власності на цінний папір як на документ, тобто по суті на річ є необґрунтованим та помилковим та таким, що базується на невірному трактуванні положень нормативно-правових актів України.

До того ж як було встановлено вище, позивачка є акціонером ПАТ Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик" права якої як акціонера були порушені іншими учасниками такого товариства і дане було встановлено рішенням суду, та в даному випадку вказаний спір виник саме через неможливість позивачки внести зміни до реєстру власників цінних паперів за рішенням суду від 20.11.2013 й він не стосується якихось інших правовідносин, а знову ж таки відноситься до корпоративних прав ОСОБА_2 на вказані цінні папери.

Посилання місцевого суду на довідку Вищого господарського суду України не приймається до уваги колегією суддів, оскільки як зазначено, ця довідка складена за результатами вивчення та узагальнення судової практики що склалася при вирішення господарськими судами спорів за 2012-2013 роки, отже дана довідка являє собою просто єдиний документ, в якому викладено переважну практику (тобто переважну думку суддів господарського суду) щодо розгляду спорів, пов`язаних зокрема з цінними паперами і дане не є обов`язковою вказівкою, в розумінні норм ГПК України, для всіх господарських судів при розгляді аналогічних спорів.

Крім того, в залежності від набранням чинностей тих чи інших нормативних актів України та у зв`язку з втратою чинності інших нормативно-правових актів, а також прийняттям Верховним судом України постанов, які відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти та для всіх судів України, судова практика змінюється.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному конкретному випадку поданий позивачкою позов із вимогами, що в ньому зазначені, є позовом, що підвідомчий розгляду саме господарським судам України.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має права скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі № 910/24430/15 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 3 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі № 910/24430/15 - скасувати.

Справу № 910/24430/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „КУБ" про визнання права власності на цінні папери направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Матеріали справи № 910/24430/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов