Постанова № 55215677, 18.01.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року справа № П/811/3533/15

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 до третя особа Начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ГУЮ у Кіровоградській області Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Кіровоградській областіпровизнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Кіровоградський ремонтно механічний завод ім. В.К. Таратути»;

- зобовязати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ГУЮ у Кіровоградській області в особі начальника ОСОБА_2 зняти арешт з нерухомого майна ТОВ «Кіровоградський ремонтно механічний завод ім. В.К. Таратути», який накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.04.2012 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 31.01.2012 року та знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 24.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановами про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.04.2012 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 31.01.2012 року накладено арешт на групу нежилих приміщень придбаних позивачкою на аукціоні та унеможливлює вільно володіти та користуватись придбаним нерухомим майном. В з вязку з викладеним позивачка просить зняти арешт з придбаного нею майна.

Представник відповідач подав до суду заперечення відповідно до яких відповідач просить закрити провадження у справі в звязку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання 15.01.2016 року представники сторін не прибули подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.56, 58).

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 року подальший розгляд справи проведено у прядку письмового провадження.

Дослідивши подані заперечення, документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В силу пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України субєкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Під час вирішення такого спору зясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у звязку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби субєктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не повязані з визнанням права власності на арештоване майно.

Виходячи з вищенаведених приписів норм чинного законодавства спір який виник між сторонами у даній справі, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що на виконанні Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «КРМЗ ім. В.К. Таратути» на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, управління Пенсійного фонду України в місті Кіровоград Кіровоградської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровограді та Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області коштів на загальну суму 1213405,00 грн. (а.с.62-66).

В межах зазначеного виконавчого провадження виконавчою службою постановами б/н від 10.04.2012 року та б/н від 31.01.2012 року накладено арешт на майно боржника ТОВ «КРМЗ ім. В.К. Таратути» та оголошено заборону на його відчуження (а.с.59-61).

Вищевказані постанови винесені відповідачем на підставі звернення на примусове виконання виконавчих листів №1170/2а-4194/11 від 25.01.2012 року, №1170/2а-4919/11 від 24.02.2012 року та №1170/2а-4461/11 від 02.03.2012 року виданих Кіровоградським окружним адміністративним судом за результатами розгляду адміністративних справ.

В даному випадку суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1, ст. 2, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження є сукупністю дій, зокрема, державної виконавчої служби, що спрямовані на примусове виконання, зокрема, рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та наділений правом, зокрема, накладати арешт на майно боржника та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Отже, Кіровським ВДВС Кіровоградського РУЮ в межах повноважень та у спосіб, визначений законом було накладено арешт на майно боржника ТОВ «КРМЗ ім. В.К. Таратути» для забезпечення реального виконання рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії начальника Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Кіровоградський ремонтно механічний завод ім. В.К. Таратути» задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено, що ТОВ «КРМЗ ім. В.К. Таратути» зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 16.11.2006 року та є платником податків (а.с.73-74).

За ТОВ «КРМЗ ім. В.К. Таратути» рахувався податковий борг в сумі 1230454,65 грн.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року позовні вимоги Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К. Таратути» податковий борг в розмірі 1230454,65 грн. (а.с.75-77).

На виконання вищевказаної постанови Кіровоградською ОДПІ на рахунки ТОВ «КРМЗ ім. В.К. Таратути» виставлено інкасові доручення але повернуті податковому органу без виконання на підставі п.10.9, п.12.7, п.12.11 глави 12 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в України в національній валюті».

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року позовні вимоги Кіровоградської ОДПІ задоволено та надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 1230454,65 грн. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський ремонтно-механічний завод ім. В.К.Таратути", що перебуває в податковій заставі, а саме згідно опису майна № 145 від 09.04.2012 року (а.с.78-79).

До акту опису майна № 145 від 09.04.2012 року входить зокрема:

-ворота № 3 (центральні ворота) 1 шт. - 1333,33 грн.;

-ворота № 6 (пож. ворота) 1 шт. 1491,67 грн.;

-механічний цех Літ Ю,Ю1, Ю2 1 шт. - 66178,33 грн.;

-будівля складу літ. Л 1 шт. - 1000 грн.;

-будівля овочевий Ларек літ. X 1 шт. - 2971,61 грн.;

-склад Літ Ц, ЦІ (металічний) 1 шт. - 17916,67 грн.;

-гараж літ. Ц2 1шт. - 833,33 грн.;

-літейний цех літ. Б, Б1, Б2, БЗ 1шт. - 131081,67 грн.;

-енергоцех літ. Д, Д1 1шт. - 21575,83 грн. (а.с.25).

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.3010р. зі змінами та доповненням, Постанови Кабінету Міністрів України №1244 від 29.12.2010 року «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» між Кіровоградською ОДНІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та ТБ «Кіровоградською універсальною товарною біржою» укладено договір-доручення на продаж майна, що перебуває в податковій заставі боржника - ТОВ «КРМЗ ім. Таратути» на аукціоні №26 від 12.11.2015 року.

У відповідності до п 2.2. Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N571 організатор аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення. Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням органу доходів і зборів на умовах найкращої цінової пропозиції.

04 грудня 2015 року Товарною біржею «Кіровоградська універсальна товарна біржа» за дорученням на продаж майна на аукціоні № 26 від 12.11.2015 року укладеного із Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, та з урахуванням вимог статті 95 Податкового кодексу України, Наказу Міндоходів України № 571 від 10.10.2013 року «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» проведено" аукціон з продажу майна, за результатами проведення якого складено протоколи № 39, 39/2, 39/3, 39/4, 39/5, 39/6, 39/7, 39/8 від 04.12.15 року (а.с.10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24).

04 грудня 2015 року між ТБ «Кіровоградською універсальною товарною біржою», як організатором торгів, Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем укладено ряд договорів купівлі-продажу, а саме:

- № 39 про придбання воріт № 3 центральних воріт, воріт № 6 пожежних воріт (а.с.23);

- №39/2 про придбання механічного цеху, літ «Ю», «Ю1», «Ю2»,площею забудови 127,0 кв. м. (а.с.21);

- №39/3 про придбання будівлі складу, літ «Л», площею забудови 14,8 кв. м. (а.с.19);

- №39/4 про придбання складу літ «Ц», «Ц1»(металевий), площею забудови 510,7 кв. м. (а.с.17);

- №39/5 про придбання гаражу літ «Ц2», площею забудови 43,2 кв. м. (а.с.15);

- №39/6 про придбання літейного цеху літ «Б», «Б1», «Б2», «БЗ», площею забудови 1306,8 кв. м. (а.с.13);

- №39/7 про придбання енергоцеху літ «Д», «Д1», площею забудови 195,4 кв. м. (а.с.11);

- №39/8 про придбання будівлі овочевого ларьку літ «X», площею забудови 10,5 кв. м. (а.с.9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна все нерухоме майно ТОВ «Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К.Таратути» знаходиться під арештом згідно постанови Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.04.2012 року та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 31.01.2012 року (а.с.26).

ОСОБА_1 листом від 14.12.2015 року звернулась до начальника Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ ГУЮ у Кіровоградській області щодо зняття арешту з придбаного на аукціоні майна (а.с.40).

Листом №63644 від 22.12.2015 року начальник Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ ГУЮ у Кіровоградській області відмовив ОСОБА_1 у знятті арешту з придбаного нею майна та зазначив, що дане питання може бути вирішено виключно у судовому порядку (а.с.42).

Згідно норм ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ст.1, ст.2, ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, а правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей ОСОБА_3, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання; державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із п. п. 4.5.12 п. 4.5 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої 02.04.2012 року наказом Міністерства юстиції України №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за №489/20802 після реалізації арештованого майна всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після його передачі новому власнику.

Відповідно до ст.60 Закону №606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що арешт був накладений на нерухоме майно. Однак державним виконавцем не було здійснено всіх заходів в ході накладення арешту на майно боржника ТОВ «Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К.Таратути», а саме не було взято до уваги, що 10.04.2012 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно витягу №48473419 був встановлений стягувач - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС, та не було враховано, що на майно перелічене в акті опису майна ТОВ «Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К.Таратути» вже було накладено обтяження у вигляді податкової застави, що було відображено у вищезазначеному Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 10.04.2012 року (а.с.80-87).

Таким чином, фактично в даному спорі має місце конкуренція виконання - стягнення одного і того самого боргу здійснюється як ОДПІ, так і ДВС, при цьому кожна із сторін керується різними нормативними актами - ПК України та Законом України "Про виконавче провадження" відповідно, які наділяють сторін різними за своїм обсягом правами для виконання покладених на них обов'язків.

Так, ДПІ отримавши дозвіл суду, за межами виконавчого провадження самостійно здійснює дії спрямовані на погашення податкового боргу, шляхом продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, як це передбачено ст. 95 п. 95.1. ПК України і в той же час, ДВС, в рамках виконавчого провадження, вчиняє виконавчі дії для виконання рішення суду про стягнення всього боргу.

Системний аналіз Закону України "Про виконавче провадження" дозволяє дійти висновку про те, що виконання ДВС виконавчого документа характеризується певною системністю, послідовністю виконавчих дій, які врегульовані Законом України "Про виконавче провадження". ОСОБА_3 наділяє державного виконавця і сторін виконавчого провадження чітко визначеними правами, обов'язками та їх гарантіями.

Судом встановлено, що третя особа та відповідач по справі перебувають у однаковому правовому становищі стосовно майна боржника, яке придбане позивачкою з аукціону.

ОДПІ та ДВС є державними органами та наділені повноваженнями вживати передбачені законом заходи з метою виконання покладених на них функцій. Основним завданням у цьому випадку є реалізація майна боржника з метою виконання рішень судів. Кошти, отримані від реалізації майна боржника, повинні бути зараховані в державний бюджет в рахунок погашення податкового боргу або бути спрямованими на виконання інших, встановлених судом, зобов'язань божника.

І податковим органом, і органом ДВС в межах повноважень та незалежно один від одного прийняті рішення стосовно обтяження майна боржника. Вказані рішення відповідають вимогам закону та є чинними.

За таких умов суд обирає критерій, який є визначальним для встановлення пріоритету публічного обтяження, якими є як право податкової застави, так і арешт нерухомого майна органом ДВС.

Таким критерієм відповідно до вимог закону є першочерговість реєстрації публічного обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 90.1 статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Так, статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

З огляду на черговість реєстрації обтяжень податковим органом та відділом державної виконавчої служби суд прийшов до висновку про наявність підстав для зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна №145 від 09.04.2012 року входить зокрема:

-ворота № 3 (центральні ворота) 1 шт. - 1333,33 грн.;

-ворота № 6 (пож. ворота) 1 шт. 1491,67 грн.;

-механічний цех Літ Ю,Ю1, Ю2 1 шт. - 66178,33 грн.;

-будівля складу літ. Л 1 шт. - 1000 грн.;

-будівля овочевий Ларек літ. X 1 шт. - 2971,61 грн.;

-склад Літ Ц, ЦІ (металічний) 1 шт. - 17916,67 грн.;

-гараж літ. Ц2 1шт. - 833,33 грн.;

-літейний цех літ. Б, Б1, Б2, БЗ 1шт. - 131081,67 грн.;

-енергоцех літ. Д, Д1 1шт. - 21575,83 грн. (а.с.25).

З урахуванням викладеного, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вбачає наявними підстави для зняття арешту з нерухомого майна відповідно до акту опису майна № 145 від 09.04.2012 року придбаного нею, в результаті проведення аукціону.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем доведена обґрунтованість позовних вимог в частині зняття арешту з нежитлових приміщень та майна відповідно до акту опису майна №145 від 09.04.2012 року, що належить ТОВ «Кіровоградського ремонтно-механічного заводу ім. В.К.Таратути», тому в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини 3 статті 94 КАС України, якою передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на часткове задоволення позову суд стягує зі сторін судовий збір у розмірі відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ГУЮ у Кіровоградській області в особі начальника ОСОБА_2 зняти арешт з нерухомого майна придбаного ОСОБА_1, в результаті проведення аукціону, а саме: воріт № 3; воріт № 6; механічного цеху Літ Ю, Ю1, Ю2; будівлі складу літ. Л; складу Літ Ц, ЦІ (металевий); гаражу літ. Ц2; літейного цеху літ. Б, Б1, Б2, Б3; енергоцеху літ. Д, Д1; будівлі овочевого ларьку літ. X., яке знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 24, накладеного постановами Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.04.2012 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 31.01.2012 року.

3.В решті позовних вимог - відмовити.

4.Присудити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 609,00 грн. (шістсот девять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ГУЮ у Кіровоградській області (код 34977781).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.В. Жук