Постанова № 55215293, 12.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року ( 16 год. 20 хв.)Справа № 808/8660/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання Мєдніковій Р.О.

та представників

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 31.10.2013

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 17 від 12.01.2016; ОСОБА_3, довіреність № 228 від 12.01.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_4, м. Запоріжжя

до відповідача: Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя

про: визнання неправомірними дій і скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14 117,00 грн. від 27.10.2015 ВП 48063820; визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14 117,00 грн. від 27.10.2015 ВП 48063820.

В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог ч. 3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 27.10.2015 винесена постанова про стягнення виконавчого збору повторно. Стверджує, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 у справі № 808/3864/15 вже було скасовано постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.10.2014. З огляду на це, на думку позивача, виконавча служба не мала права повторно виносити оскаржувану постанову. Крім того, зазначає, що всупереч вимогам ч.8 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору від 27.10.2015 була надіслана на адресу боржника лише 30.10.2015. На підставі вищевикладеного, позивач вважає дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14 117,00 грн. від 27.10.2015 ВП 48063820 та саму постанову протиправними та просить їх скасувати.

У судовому засіданні 12.01.2016 представник позивача підтримав адміністративний позов, просить його задовольнити.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 12.01.2016 вих. № 229 посилається на те, що 08.07.2015 до Заводського ВДВС Запорізького МУЮ повторно надійшов до виконання виконавчий лист № 0809/6293/2012 від 11.06.2014, у звязку із чим, 09.07.2015 старшим державним виконавцем Кеніх О.Й. відкрито виконавче провадження. За невиконання боржником рішення майнового характеру, 27.10.2015 винесена постанова про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору. Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана представником боржника 13.10.2015, а сума заборгованості сплачена лише 28.10.2015. Вважає, що оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 25.10.2014 була скасована Запорізьким окружним адміністративним судом, то повторного стягнення виконавчого збору в даному випадку не має. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.01.2016 підтримав заперечення з підстав викладених вище, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 12.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12.03.2014 у справі №0809/6293/2012 (провадження №2/332/69/14) задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та стягнуто з останньої на користь ОСОБА_5 139 350,00 грн., що еквівалентно 15 000,00 доларів США заборгованість за договором позики та судові витрати в розмірі 1 700,00 грн. держмита та 120,00 грн. витрати на ІТЗ.

11 червня 2014 року Заводським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист по справі №0809/6293/2012 (провадження №2/332/69/14).

15 жовтня 2014 року Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, за заявою стягувача, відкрито виконавче провадження ВП №45083118 з примусового виконання виконавчого листа № 0809/6293/2012 від 11.06.2014 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у сумі 141 170,00 грн.

25 жовтня 2014 року Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору в розмірі 14 117,00 грн.

30 березня 2015 року Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

08 липня 2015 року до Заводського ВДВС Запорізького МУЮ повторно надійшов на виконання виконавчий лист № 0809/6293/2012 від 11.06.2014.

09 липня 2015 року старшим державним виконавцем Кеніх О.Й. було відкрито виконавче провадження № 48063820 про що винесено постанову, яка листом від 09.07.2015 направлена на адресу стягувача та боржника.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 у справі № 808/3864/15 за позовом ОСОБА_4 до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про визнання протиправними дії та скасування постанови адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.10.2014. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

27 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_3 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 14 117,00 грн.

Не погоджуючись із діями Заводського ВДВС Запорізького МУЮ щодо винесення постанови від 27.10.2015 ВП № 48063820 та з вимогою її скасувати, ОСОБА_4 звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі Закон № 606-ХІV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначалося вище, постановою старшого державного виконавця Кеніх О.Й. від 09.07.2015 було відкрито виконавче провадження № 48063820 за виконавчим листом від 11.06.2014 № 0809/6293/2012. Постанова надіслана поштою, про що в матеріалах справи міститься супровідний лист від 09.07.2015 за вих. № 12932.

Оскільки постанова від 09.07.2015 направлялась звичайним поштовим відправленням, у матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_4 копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 48063820 поштою.

В той же час, судом досліджувалось вказане питання у судовому засіданні 12.01.2016 та зясовано, що постанову державного виконавця від 09.07.2015 ВП № 48063820, було отримано представником позивача адвокатом ОСОБА_1 після особистого прийому 13.10.2015, що підтверджується долученою до справи копією відмітки про отримання.

Отже, про відкриття виконавчого провадження № 48063820 та необхідність добровільного виконання рішення представник позивача був обізнаний, принаймні з 13.10.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника,

що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Тобто, ч. 1 ст. 28 Закону № 606-ХІV дає підстави стверджувати про те, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься після закінчення встановленого строку для добровільного виконання виконавчого листа, визначеного ч. 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV.

Частиною 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV визначено, що постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, частина 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV надає державному виконавцю можливість самостійно визначити строк для добровільного виконання боржником рішення, який при цьому не може бути більше семи днів з моменту винесення постанови.

У постанові від 09.07.2015 про відкриття виконавчого провадження № 48063820 державним виконавцем не визначено конкретного строку для добровільного виконання ОСОБА_4 рішення.

Проте, на думку суду, оскільки ч. 1 ст. 28 Закону № 606-ХІV містить привязку саме до строку, визначеного ч. 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV, який в свою чергу не може бути більшим ніж сім днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, то постанова про стягнення з боржника виконавчого збору могла бути винесена вже після 16.07.2015.

Однак, частиною 3 ст. 28 Закону № 606-ХІV визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних предявлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Судом зясовано, та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, що виконавче провадження № 48063820 відкрито державним виконавцем постановою від 09.07.2015 за заявою стягувача від 08.07.2015, повторно (вперше виконавчий лист повернуто стягувачу 30.03.2015 на підставі п.5 ст. 47 Закону № 606-ХІV).

Враховуючи те, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена державним виконавцем 25.10.2014 під час першого предявлення виконавчого листа до виконання у виконавчому провадженні № 45083118, на час повторного відкриття виконавчого провадження 09.07.2015 була чинна та ніким не скасована, така постанова повторно і не виносилась державним виконавцем у виконавчому провадженні № 48063820 після 16.07.2015.

Однак, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 у справі № 808/3864/15 за позовом ОСОБА_4 до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про визнання протиправними дії та скасування постанови адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького МУЮ про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.10.2014. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Тобто, склалася ситуація, коли під час виконання виконавчого листа ані за першим виконавчим провадженням № 45083118 (скасована постанова від 25.10.2014 у судовому порядку), ані за другим виконавчим провадженням № 48063820 не має постанови про стягнення виконавчого збору з боржника.

Тому, на думку суду, за наявності сукупності обставин, а саме, не виконання боржником у добровільному порядку рішення станом на 27.10.2015 (фактично сплачено лише 28.10.2015) та скасування постанови від 25.10.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору, у державного виконавця були визначені законом підстави для винесення оскаржуваної постанови від 27.10.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору.

З приводу посилань позивача на недотримання виконавчою службою вимог ч. 8 ст. 28 Закону № 606-ХІV, відповідно до якої постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк, суд зазначає наступне.

Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48063820 винесена 27.10.2015 (вівторок). Отже, мала бути надіслана не пізніше наступного робочого дня середи 28.10.2015.

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового конверту та досліджений у судовому засіданні його оригінал, оскаржувана постанова, згідно відбитку поштового штемпелю, надіслана на адресу боржника 30.10.2015.

Тобто, судом встановлено, що оскаржувана постанова дійсно надіслана на адресу боржника із порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 28 Закону № 606-ХІV.

Проте, суд зазначає, що ці дії державного виконавця вчиненні вже після винесення постанови від 27.10.2015 ВП № 48063820, а відтак не можуть впливати на законність її прийняття.

В даному випадку, можливо ставити питання про визнання протиправними дії державного виконавця щодо недотримання строку надсилання оскаржуваної постанови, однак, враховуючи те, що позивач такі вимоги не заявляв, суд лише констатує вказану обставину.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки матеріалами справи доведено, що станом на 27.10.2015 боржником - ОСОБА_4 не було в добровільному порядку виконано рішення, а також приймаючи до уваги факт скасування постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/3864/15 постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.10.2014, суд вважає винесення відповідачем 27.10.2015 у ВП № 48063820 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору цілком законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 слід відмовити повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій і скасування постанови, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко