Рішення № 55211850, 21.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1210/16

Головуючий у першій інстанції Журавель П. І.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гірняк Л.А.,Заїкіна А.П.

з участю секретаря - Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 серпня 2015 року, -

встановила:

В травні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 14.04.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №08-661/49-302 відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 194 000,00 доларів США , зі сплатою 13,5 процентів річних , строком погашення до 13.04.2023 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань по погашенню кредиту , 14.04.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки , відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку трьохкімнатну квартиру загальною площею 143,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_1.

Позивач посилався на те,що умови договору кредиту ОСОБА_3 були порушені, отриманий кредит своєчасно не погашений ,внаслідок чого станом на 25.03.2015 року виникла заборгованість у розмірі 182 563,76 дол. США, що еквівалентно 4 300 658,35 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 08-661/49-302 від 14.04.2007 року, в розмірі 182 563,76 доларів США , в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення по справі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру загальною площею 143,2 кв.м., житловою площею 133,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом визнання права власності за ПАТ «Укрсоцбанк», ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на день реєстрації права власності за ПАТ «Укрсоцбанк».

Визнати за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на трьохкімнатну квартиру загальною площею 143,2 кв.м., житловою площею 133,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_2.

Рішення ухвалено у відсутність сторін та третьої особи.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 серпня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Укрсоцбанк» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з необгрунтованості та недоведеності позовних вимог , оскільки договором іпотеки сторони не передбачили такий вид застереження як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступного.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV передбачено, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 ч.3 вказаного Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається , що 14.04.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк» (у подальшому внаслідок перейменування ПАТ «Укрсоцбанк» ) та ОСОБА_3, було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 08-661/49-302 відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 194 000,00 доларів США , зі сплатою 13,5 процентів річних , строком погашення до 13.04.2023 року (а.с.10-14).

На забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по погашенню кредиту за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 08-661/49-302 від 14.04.2007 року , 14.04.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» (у подальшому внаслідок перейменування ПАТ «Укрсоцбанк» ) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки (а.с.15-17).

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки відповідач ОСОБА_2 передала Банку в іпотеку трьохкімнатну квартиру загальною площею 143,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності .

Відповідно до п.1.2. іпотечного договору вартість предмету іпотеки сторони визначили у розмірі 277 227,72 дол. США ,що еквівалентно 1 400 000 грн.

Відповідно до п. 2.4.3, п. 4.1,п. 4.2 іпотечного договору , сторони передбачили ,що іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Боржником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення на предмет іпотеки.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація сторони передбачили в статті 4 договору іпотеки.

Відповідно до п.4.5.1. - 4.5.7 договору іпотеки сторони передбачили право Банку за своїм вибором обирати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення або досудовим шляхом.

Боржник ОСОБА_3 свої зобов'язання по погашенню кредиту виконував неналежним чином ,внаслідок чого станом на 25.03.2015 року виникла заборгованість у розмірі 182 563,76 дол. США, що еквівалентно 4 300 658,35 грн. ,що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.19-21).

Відповідно до п.4.5.3. договору іпотеки ,сторони передбачили право Банку на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку ,встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу

про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти

рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову не врахував те,що відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 38 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено,що у випадку якщо іпотекодержатель нереалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку») ,він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 цього Закону , а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки,у рішенні суду зазначаються : загальний розмір вимог та всі його складові,що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна,за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя ; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні ; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленної статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів,які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю ,визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності .У разі набуття права вланості на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

За таких підстав Банк обгрунтовано звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволені позову.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті,сума ,що підлягає сплаті у гривнях,визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно- правовим актом.

Відповідно до офіційного курсу НБУ гривні до долару США станом на день ухвалення судового рішення (21.01.2016 року) курс валют становить 24,6610 грн.

З врахуванням курсу валют заборгованість за договором кредиту становить у розмірі 182 563,76 доларів США ,що в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 21.01.2016 року , становить у розмірі 4 502 204 грн. 89 , що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 131 476,00 дол. США , що еквівалентно 3 242 329 грн.64 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 39271,44 дол. США ,що еквівалентно 968 472 грн. 98 коп. , заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 5733,04 дол. США ,що еквівалентно 141382 грн. 50, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 6083,28 дол. США , що еквівалентно 150019 грн. 77 коп..

Матеріали справи не місять докази для застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України».

Позовні вимоги Банку про визнання право власності на спірну квартиру є зайвими та задоволенню не підлягають , оскільки відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року рішення суду про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на іпотечне майно є підставою для внесення державним реєстратором змін до державного реєстру речових прав щодо власника нерухомого майна та відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно ,які підлягають державній реєстрації ,виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ «Укрсоцбанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь Банку підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654 грн., сплачений при зверненні до суду з позовом та у розмірі 4019,40 грн. при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 серпня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної ліні № 08-661/49-302 від 14.04.2007 року, яка станом на 25.03.2015 року становить у розмірі 182 563,76 доларів США ,що в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 21.01.2016 року , становить у розмірі 4 502 204 грн. 89 , що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 131 476,00 дол. США , що еквівалентно 3 242 329 грн.64 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 39271,44 дол. США ,що еквівалентно 968 472 грн. 98 коп. , заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 5733,04 дол. США ,що еквівалентно 141382 грн. 50, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 6083,28 дол. США , що еквівалентно 150019 грн. 77 коп. звернути стягнення на трьохкімнатну квартиру загальною площею 143,2 кв.м., житловою площею 133,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом передачі права власності на квартиру ПАТ «Укрсоцбанк», за вартістю встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на день реєстрації права власності за ПАТ «Укрсоцбанк».

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати у розмірі 7673 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

Л.А. Гірняк

А.П. Заїкін