Рішення № 55211843, 21.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1218/16

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П.,Гірняк Л.А.

з участю секретаря - Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2014 року, -

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру номер АДРЕСА_1 і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири номер АДРЕСА_1 .

18 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір завдатку квартири у простій письмовій формі, згідно до умов якого, позивач передав ОСОБА_3 100 % передоплату вартості спірної квартири у розмірі 190 000,00 грн. та сторони домовилися у майбутньому укласти договір купівлі-продажу зазначенної квартири.

Посилаючись на те,що на спірну картиру накладений арешт ,що позбавляє позивача оформити право власності на спірну квартиру, позивач просив суд визнати за ним право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення ухвалено у відсутність сторін .

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 жовтня 2014 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5, діючий в інтересах відповідача ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог .

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна .

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 травня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі №1-2136 ,відповідач ОСОБА_3 придбала квартиру номер АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Відповідно до договору завдатку , наявного в матеріалах справи , укладеного 18.10.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,вбачається ,що ОСОБА_2 (покупець) передав ОСОБА_3 завдаток у сумі 190 000 грн. ,що є 100 % оплатою у рахунок оплати за договором купівлі-продажу квартири ,що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони зобов'язалися у майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу зазначенної квартири (а.с.5).

Суд першої інстанції задовольняючи позов не звернув уваги на те,що хоча позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 визначили договір як договір завдатку ,проте по формі та за змістом зазначений договір , відповідно до ст. 635 ЦК України є попереднім договором.

Відповідно до п.1.4 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі встановленій для основного договору ,а якщо форма основного договору не встановлена -у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України правочин,який вчинений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках,встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 657 ЦПК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Попередній договір (договір завдатку) не був нотаріально посвідчений ,а тому відповідно до ст.ст. 219, 220, 236 ЦПК України такий договір є нікчемним з моменту його вчинення.

Матеріали справи не містять докази визнання зазначеного нікчемного договору дійсним.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те , що визнання права власності на нерухоме майно за нікчемним договором чинним законодавством України не передбачено.

Крім того задовольняючи позов ,суд першої інстанції не звернув уваги на те,що на спірну квартиру постановою державного виконавця Першого Приморського ВДВС ОМУЮ від 28.07.2014 року накладений арешт,що підтверджується витягом з державного реєстру (а.с.45-46) та на що звертав увагу позивач при зверненні з позовом до суду ,що унеможливлює здійснення будь-яких дій щодо відчудження або зміни власника нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо того, що передана ОСОБА_2 ОСОБА_3 за попереднім договором сума у розмірі 190 000 грн. є авансом у розумінні вимог ст.570 ЦК України , оскільки внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 договір купрівлі-продажу спірної квартири не укладали ,а тому підстав для визначення переданної ОСОБА_2 ОСОБА_3 суми у розмірі 190 000 грн. завдатком не має.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив позов .

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_5, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4100 грн. , сплачений відповідачем при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 4100 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П.Заїкін

Л.А.Гірняк