Ухвала суду № 55206375, 20.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/79/2016(м)

263/4874/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Хараджа Н.В.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.

секретар Брежнєв Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Ваталія», кредитна спілка «Південно-Східна кредитна компанія», публічне акціонерне товариство «Банк Форум», Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, про звернення стягнення на спадкове майно за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про звернення стягнення на спадкове майно.

Вказувала на те, що між нею та ОСОБА_6 11 вересня 2014 року було укладено договір позики, згідно з умовами якого вона передала ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 60 000 доларів США, що було еквівалентно 778 590 грн., зі сплатою ним за користування грошима 5% щомісячно і поверненням боргу до 11 лютого 2015 року.

Для забезпечення виконання зобовязань позичальника ОСОБА_6 11 вересня 2014 року між нею та ТОВ «Ваталія», в особі директора товариства ОСОБА_5, було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким товариство передало в іпотеку нежитлове приміщення, загальною площею 947,5 кв. м по вул. Макара Мазая № 41 у м. Маріуполі.

Після смерті 04 жовтня 2014 року ОСОБА_6 вона 13 березня 2015 року через Першу маріупольську нотаріальну контору звернулася до його спадкоємців ОСОБА_2, дружини, та ОСОБА_5, матері, з вимогами про повернення боргу.

Їй відомо, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина: на квартиру АДРЕСА_1 та на частку ОСОБА_6 у статутному капіталі ТОВ «Ваталія» в розмірі 245 423 грн.

Посилаючись на те, що борг не повернуто, позивач просила в рахунок погашення боргу звернути стягнення на зазначене спадкове майно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 липня 2015 року за заявою представника позивача ОСОБА_7 з числа відповідачів виключено ОСОБА_5 і залучено до участі в справі в якості третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Ваталія» (далі ТОВ «Ваталія»).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2015 року за заявою ОСОБА_7 до участі в справі в якості третіх осіб залучено кредиторів ОСОБА_6, кредитну спілку «Південна-Східна кредитна компанія» і публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області.

За заявою ОСОБА_7 про залишення без розгляду позову в частині звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, ухвалою того ж суду від 27 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 про звернення стягнення на вищевказану квартиру залишено без розгляду.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилається на порушення судом норм матеріального права і необґрунтовану відмову в позові про звернення стягнення на частку боржника в статутному капіталі ТОВ «Ваталія» в розмірі 245 423 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 і представники третіх осіб: кредитної спілки «Південна-Східна кредитна компанія», публічного акціонерного товариства «Банк Форум» та Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління не зявились, про розгляд справи повідомлені (а.с. 190-192). У письмових заявах позивач і відповідач просять справу розглянути за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_8, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення представника відповідача і третьої особи ТОВ «Ваталія» ОСОБА_9, яка просила скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, саме на суд як на державний орган покладено обовязок вирішення справи відповідно до закону, у звязку із чим суд має право й зобовязаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що згідно з нотаріально посвідченим договором позики від 11 вересня 2014 року, ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 60 000 доларів США, що було еквівалентно 778 590 грн., з умовою сплати ним 5 % від суми позики щомісячно за користування грошима і поверненням боргу до 11 лютого 2015 року (а.с. 12). Згідно з розпискою від 11 вересня 2014 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 60 000 доларів США, що еквівалентно 778 590 грн., та вказав про передачу ТОВ «Ваталія» для забезпечення позики в заставу нежитлового приміщення, площею 947,5 кв. м., розташованого по вул. Макара Мазая № 41 у м. Маріуполі (а.с. 13).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору іпотеки від 11 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ «Ваталія» і ОСОБА_1, у забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_6 за зазначеним договором позики ТОВ «Ваталія» передало в іпотеку нежитлову будівлю, загальною площею 947,5 кв. м., розташовану по вул. Макара Мазая № 41 у м. Маріуполі (а.с. 14-16). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотека зареєстрована 11 вересня 2014 року (а.с. 17-18).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 08 червня 2015 року після смерті 04 жовтня 2014 року ОСОБА_6В в Першій маріупольській нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 102/2015 (а.с. 45).

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до Першої маріупольської нотаріальної контори 5 березня 2015 року звернулася його дружина, ОСОБА_2 (а.с. 42).

13 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Першої маріупольської нотаріальної контори з письмовою вимогою до спадкоємців ОСОБА_6 про виконання боргових зобовязань і в той же день нотаріальною конторою було повідомлено ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про надходження претензії ОСОБА_1 (а.с. 19-20.)

З вимогами про виконання зобовязань ОСОБА_6 до його спадкоємців через Першу маріупольську нотаріальну контору звернулись також в межах спадкової справи №102/2015 ПАТ «Банк Форум» (заява від 13.02.2015 року) та кредитна спілка «Південно-Східна кредитна компанія» (заява від 06.03.2015 р.)(а.с. 40-41).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 був засновником ТОВ «Ваталія», розмір його внеску до статутного капіталу товариства становив 245 423 грн. на 15 серпня 2007 року (а.с. 21-24).

Згідно з довідкою ТОВ «Ваталія» після смерті ОСОБА_6 заяв від ОСОБА_2 про вступ до товариства або про виділення їй частки ОСОБА_6 в майні товариства не надходило (а.с. 160).

Зі справи також вбачається, що 5 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» і ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 (а.с. 109-111).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що вимоги до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на частку ОСОБА_6 у статутному капіталі ТОВ «Ваталія» в розмірі 245 423 грн. не доведено, внесок в зазначеному розмірі ОСОБА_6 був внесений у товариство на 15 серпня 2007 року (дата закінчення формування статутного капіталу); ОСОБА_2 після смерті чоловіка не зверталась до ТОВ «Ваталія» із заявою про виділ частки в майні товариства, пропорційній частці спадкодавця в статутному капіталі, та не отримала грошової компенсації вартості його частки. Власником майна, на частку якого просить звернути стягнення позивач, є ТОВ «Ваталія», позовних вимог до якого про визначення частки ОСОБА_6 в статутному капіталі товариства та про звернення стягнення на цю частку не заявлено.

З висновками суду не можна не погодитись.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 8 квітня 2015 року (справа № 6-33цс15), аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно з ч. 5 ст. 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Згідно зі ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Отже, за змістом зазначених норм права майно товариства може бути виділено пропорційно частці боржника в статутному капіталі або виплачена його вартість пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства на вимогу кредитора предявлену до суду.

Разом з тим виплата вартості частки майна або виділення частки майна боржника, пропорційної частці боржника в статутному капіталі, повинна проходити з дотриманням положень закону і статуту товариства (ст. 148 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Зі справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судові засідання суду першої та апеляційної інстанції не зявились. Інтереси позивача за договором про надання правової допомоги представляла адвокат ОСОБА_7, інтереси відповідача адвокат ОСОБА_9 (а.с. 33, 145).

Судом першої інстанції в судовому засіданні розяснювались представникам сторін та третіх осіб процесуальні права та обовязки, оголошувались перерви для уточнення вимог, підготовки клопотань та надання доказів.

Представник позивача наполягала на задоволенні позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на частку ОСОБА_6 в статутному капіталі ТОВ «Ваталія» в розмірі 245 423 грн.

Враховуючи, що кредитори мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення, а позов ОСОБА_1 заявлено лише до ОСОБА_2, суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відсутні заперечення щодо зазначеної підстави відмови в позові.

Посилання в скарзі на необґрунтованість висновків суду про те, що грошові кошти не передавались ОСОБА_6, що позивач пропустила строк предявлення вимог до спадкоємців, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення суду не містить таких висновків.

Решта доводів скарги стосується обставин спору і не спростовує правильність ухваленого рішення суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 33, 60, 213-214 ЦПК України, положенням ст. ст. 147, 149, 1216 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» і підстав для його скасування не наведено.

Відмова в задоволенні позову до спадкоємців про звернення стягнення на частку спадкодавця в статутному капіталі ТОВ не позбавляє права кредитора на звернення з таким позовом одночасно до спадкоємців та до ТОВ, в якому знаходиться ця частка.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Песоцька Л.І.

ОСОБА_10

ОСОБА_11