Вирок № 55206267, 26.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/5106/15-к Номер провадження 11-кп/775/121/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року місто Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шигірта Ф.С.,

суддів: Акуленка В.В., Опрі Л.О.,

за участю:

секретаря Молдованова Д.В.,

прокурора Саєнка М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Донецької області в місті Артемівську кримінальне провадження №12015050220001170 з апеляційною скаргою прокурора на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 04 листопада 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дзержинська Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, перебуває на обліку у Дзержинському міському центрі зайнятості, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим та засуджено: за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч.2 ст.310 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки з покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно вироку, ОСОБА_2 в порушення вимог ЗУ «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995р. № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-V від 22.12.2006р.), ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995р., наказу МОЗ України № 481 від 20.08.2008р. та наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010р., з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, вчинив злочини за таких обставин.

15 вересня 2014 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_2 на пустирі за територією шахти «Торецька» м. Дзержинська побачив дикоростучі рослини коноплі. Діючи умисно, незаконно відділив, тим самим придбав, з кількох рослин дикоростучої коноплі листя та верхівкові частини, тобто суцвіття, які залишив на тому ж місці для їх подальшого висихання з метою виготовлення наркотичного засобу. 20.09.2014р. ОСОБА_2, знаходячись на пустирі за територією шахти «Торецька» м. Дзержинська, з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу для особистого вживання руками подрібнив висохлі природнім способом листя та суцвіття рослин коноплі в однорідну масу, тим самим виготовив наркотичний засіб. Після чого подрібнену наркотичну речовину ОСОБА_2 приніс у будинок АДРЕСА_2, де продовжив незаконно зберігати у паперових згортках.

31липня 2015р. в період часу з 12.00 години до 12.35 години в ході проведення огляду у буд. АДРЕСА_2, у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено в паперових згортках особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 146,96 г (в перерахунку на суху речовину маса становить 132,85г), який ОСОБА_2 незаконно придбав, виготовив та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Він же, продовжуючи свою злочину діяльність, 20 квітня 2015 р., у дворі свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та у дворі буд.АДРЕСА_2 незаконно посіяв рослини конопель за допомогою сімян, які він раніше зібрав з рослин дикоростущої коноплі на пустирі за територією шахти «Торецька» м. Дзержинська. Після цього, ОСОБА_2 вирощував ці рослини, поливав, проривав бур'ян, обривав нижнє листя рослин коноплі, з метою подальшого вироблення наркотичних засобів.

31 липня 2015 року в період часу з 11 години 20 хвилин до 12 годин 35 хвилин працівниками міліції у ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено 92 рослини роду коноплі (Cannabis), які відносяться до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, і обіг яких допускається для промислових цілей.

З таким вироком не погодився прокурор та оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційні скарзі, не оспорюючи фактичні обставини, правильність кваліфікації та доведеності винуватості ОСОБА_2, вважає, що вирок є незаконним через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Вважає, що при призначенні покарання суд не врахував належним чином особу винного, який веде паразитичний спосіб життя, незважаючи на працездатний вік, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів. При цьому зауважує, що судом першої інстанції не враховано, що один з вчинених злочинів відноситься до тяжких злочинів і передбачає покарання на строк до 7 років.

Просив скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 310 КК України - 3 роки позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні. Просив дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого та призначити покарання з додержанням вимог ст.65 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та наполягав на залишенні вироку суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та промови учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах клопотання прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а вирок суду, в частині призначення покарання, скасуванню з ухваленням нового вироку в цій частині, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини вчинення злочинів, винуватість ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст.309, ч.2 ст.310 КК України будь-ким із сторін кримінального провадження не оскаржено.

Що ж стосується покарання призначеного судом першої інстанції ОСОБА_2, апеляційний суд приходить до висновку, що воно не відповідає вимогам Закону про кримінальну відповідальність.

Так згідно ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи вид та розмір покарання за кожний злочин окремо та остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд першої інстанції обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини що пом'якшують покарання та призначив покарання в межах санкцій статей 309 ч.1, 310 ч.2 КК України.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував всі обставини вчинених злочинів та безпідставно звільнив обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, а тому оскаржуваний вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання з ухваленням в цій частині нового вироку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2 раніше в силу с. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною пом'якшуючою покарання є щире каяття.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, колегія суддів виходить з вимог ст.65 КК України, та враховує санкції ч.1 ст.309, ч.2 ст.310 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують покарання.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що достатнім та необхідним покаранням ОСОБА_2 за ст.309 ч.1 КК України буде покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, за ч.2 ст. 310 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. Відповідно до положень ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, кількість наркотичних засобів, які зберігав та вирощував ОСОБА_2, суспільну небезпечність вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, суд апеляційної інстанції не вбачає можливості його виправлення без реального відбування покарання.

Враховуючи наведене, керуючись ст.407, 414, 420 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 04 листопада 2015 року відносно ОСОБА_2, в частині призначення покарання - скасувати.

ОСОБА_2 призначити покарання:

за ст.309 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

за ст.310 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на три роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня його проголошення.

Судді: