Рішення № 55204662, 25.01.2016, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/1104/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 січня 2016 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору від 14 грудня 2011 року. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконав. Станом на 31 жовтня 2015 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед Банком за кредитом на загальну суму 25597 гривень 56 копійок, в тому числі: 3986 гривень 40 копійок - заборгованість за кредитом, 17044 гривні 07 копійок - заборгованість по процентах за користування кредитом, 2871 гривня 97 копійок - заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1195 гривень 12 копійок - штраф (процентна складова).

Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти винесення заочного рішення (а.с. 4, 41).

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся. Судова повістка в судове засідання на 30 грудня 2015 року (а.с. 54) повернулася без вручення з відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає, в судове засідання на 13 січня 2016 року (а.с. 58) вручена особисто адресату.

В судове засідання на 25 січня 2016 року відповідач ОСОБА_2 викликався шляхом поміщення оголошення в газеті «Вінниччина» № 4 від 15 січня 2016 року (а.с. 60, 64).

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи (ч. 9 ст. 74 ЦПК України).

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України).

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав:

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року (а.с. 39) Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк». Зміну найменування юридичної особи проведено 17 липня 2009 року (зворот а.с. 38).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору від 14 грудня 2011 року (а.с. 8). Предметом договору є кредитний ліміт, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Невід'ємною частиною Договору є Умови і Правила надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що підписана заява разом із Памяткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір (зворот а.с. 8).

Відповідно до 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг ОСОБА_2 надав свою згоду Банку за власною ініціативою установлювати та змінювати кредитний ліміт та встановлювати будь-який розмір кредитного ліміту (зворот а.с. 27).

Так, 26 березня 2012 року ОСОБА_2 було збільшено розмір кредитного ліміту до 4 тисяч гривень.

Позичальник зобов'язувався погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг (зворот а.с. 29).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу Банку, позичальник зобов'язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та Овердрафт) та оплатити винагороди Банку (зворот а.с. 29).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодився про що ствердив своїм підписом у заяві (а.с. 8).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 5-6) доведено, що відповідач - позичальник ОСОБА_2 своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості та тривалий час не виконував свої зобов'язання по кредитному договору. Зокрема, із наданого розрахунку вбачається, що останнє погашення кредиту позичальник здійснював у листопаді 2012 року (а.с. 5).

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 3986 гривень 40 копійок підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом Банк нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою (зворот а.с. 32).

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору (зворот а.с. 16). А тому розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картрахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг.

Базова ставка за користування кредитом у місяць, відповідно до умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна» становить 3,0 % або 36 % у рік (а.с. 9).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Розрахунком заборгованості (а.с. 5-6) доведено, що ОСОБА_2 з моменту отримання кредиту і до моменту звернення Банку в суд із цим позовом допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 17044 гривні 07 копійок.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_2 зобов'язувався погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.1.5.21 Умов і Правил надання банківських послуг, передбачено, що при непогашенні кредиту у строк, встановлений графіком погашення кредиту, процентів і винагород, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту рахується простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої проводиться у відповідності з розміром, встановленим у заяві на приєднання до Договору для процентів, з дня виникнення простроченої заборгованості (зворот а.с. 20).

У випадку непогашення вказаного простроченого обовязку на протязі 30 календарних днів всі проплачені після вказаної дати суми являються пенею.

Станом на 31 жовтня 2015 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість за комісією та пенею у розмірі 2871 гривня 97 копійок (а.с. 5-6).

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг, передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених договором більше, ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову - 1195 гривень 12 копійок (а.с. 30).

Умовами договору передбачено, що власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню винекненню Овердрафту.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2 починаючи із листопада 2012 року не слідкує за витратами по кредитній картці, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за кредитом на загальну суму 25 597 гривень 56 копійок.

Отже, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Такі умови договору відповідач і позивач визначили добровільно, про що свідчить підписання відповідачем Заяви (а.с. 8) (ст. 627 ЦК України).

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 2.1.1.12.11 Умов і Правил надання банківських послуг (а.с. 33), Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частині.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов і Правил надання банківських послуг (а.с. 22), які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Пунктом 1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг (зворот а.с. 14) передбачено, що у випадку незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 14 грудня 2011 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. Відповідач, у свою чергу, не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку та до листопада 2012 року користувався карткою, зокрема здійснював погашення кредиту.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діє до 14 грудня 2015 року.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України). До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України).

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1218 гривень судового збору (а.с. 1) та 300 гривень витрат, понесених за розміщення в газеті оголошення про виклик відповідача (а.с. 61-63). Отже, з відповідача на користь позивача належить до стягнення 1518 гривень (1218 гривень судового збору + 300 гривень витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача).

Керуючись: кредитним договором б/н від 14 грудня 2011 року, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 615, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 02 листопада 2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 (рах. для погашення заборгованості та судових витрат № 29092829003111) суму заборгованості по кредиту в розмірі 25 597 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 56 копійок, а також судові витрати в сумі 1518 (тисяча п'ятсот вісімнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: ______