Рішення № 55203406, 20.01.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1776/16

Справа №754/19101/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

20 січня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ярошенка С.В.,

при секретарі Моторенко К.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності з виплатою компенсації, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що йому на праві власності належить 5/6 частини квартири АДРЕСА_1, а відповідачу - 1/6 частина зазначеної квартири. Вони не можуть дійти згоди щодо користування та розпорядження майном, між ними існують неприязні відносини, відповідач не несе тягар утримання майна, всі витрати на утримання квартири несе лише позивач.

Зазначає, що загальна площа квартири становить 74,9 кв. метри, житлова площа - 42,41 кв. метри. 1/6 частина квартири, яка належить відповідачу, складає 11,25 кв. метри загальної площі та 7,07 кв. метри житлової площі.

Частка відповідача в спільному майні є незначною і не може бути виділена в натурі, відповідач ніколи не користувалась своїм майном і спільне користування ним є неможливим, між ними існують неприязні відносини, відповідач забезпечений іншим житлом, де і зареєстрований, тому припинення його права власності на частку в квартирі не завдасть останньому істотної шкоди.

Просить суд ухвалити рішення, яким припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 з виплатою на її користь грошової компенсації вартості 1/6 частини квартири у розмірі 103 493,33 грн., які знаходяться на депозитному рахунку Деснянського районного суду м. Києва та визнати за ним право власності на 1/6 частину спірної квартири.

У судовому засіданні позивач з представником підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, по 5/6 та 1/6 частини відповідно, що не заперечується сторонами.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що частка відповідача в спільному майні є незначною і не може бути виділена в натурі, відповідач не користується своїм майном і спільне користування ним є неможливим, так як між ними існують неприязні відносини, відповідач забезпечений іншим житлом, де і зареєстрована, тому припинення права власності відповідача на частку у квартирі не завдасть останній істотної шкоди.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Зі змісту цієї норми закону вбачається, що припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якої з обставин, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Питання чи є частка незначною, підлягає вирішенню судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, також має робитись у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який спільним майном.

З акту обстеження на предмет проживання від 27.03.15 року вбачається, що відповідач проживає у АДРЕСА_2 з 1986 року.

У судовому засіданні сторона відповідача не заперечували проти отримання грошової компенсації від позивача та вирішення в такий спосіб конфлікту з приводу користування житлом.

Частка відповідача в спірній квартирі не може бути виділена в натурі, тому суд приходить до висновку про те, що припинення права власності відповідача на не завдасть йому істотної шкоди, а вирішить спір щодо спадкового майна.

Згідно Звіту про незалежну оцінку майна № 1-25/03 від 27.06.14 року оціночна вартість 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, на час складання висновку, становить 103 493,33 грн.

Суду не надано належних доказів на спростування зазначеного висновку про вартість майна, тому його можливо покласти в основу рішення при визначенні вартості частки у квартирі.

Відповідно до ч. 2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачем внесено на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва 103 493,33 грн, що підтверджується квитанцією від 17.01.15 року.

Суд вважає, що вирішення спору між співвласниками квартири щодо розпорядження чи користування майном шляхом присудження грошової компенсації за частку у спільній власності не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності, якщо цю частку неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Керуючись статтями 319, 365 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ій на праві власності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості припиненої частки в розмірі 103 493,33 грн., внесених ним на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва на підставі квитанції від 17.01.15 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий