Ухвала суду № 55200612, 25.01.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

25.01.2016

Справа № 642/9768/15-ц

Провадження № 2/642/138/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25 січня 2016 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

За участі секретаря Радько В.В.,

розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу -

встановив:

25.01.2016 р.позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова із заявою про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, вказуючи, що просить накласти арешт на квартиру № 70, що розташована за адресою: м.Харків, вул.Борзенко, буд. № 2, що належить ОСОБА_3, та заборонити вчиняти їй дії щодо передачі/відчудження цієї квартири, оскільки він вважає, що відповідач може вжити заходів щодо позбавлення усіх своїх майнових активів, що зробить неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги про забезпечення позову посилаючись на те що відповідач добровільно не сплачує заборгованість, та намагається продати вказану квартиру, яка є предметом іпотечного договору між Позивачем та Відповідачем.

В обгрунтування вказаної заяви надав суду копію договору купівлі-продажу квартири, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звіт про незалежну оцінку майна, оголошення у інтернет -ресурсі про продаж квартири та фотокопії реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з поміткою про зняття заборони відчудження з предмету іпотеки.

Вивчивши заяву з доданими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про задоволення вказаної заяви.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України, позивачу потрібно обґрунтувати причини необхідності забезпечення вказаного позову, а саме обґрунтувати його припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження вказаного майна, що могло б спричинити неможливість виконання рішення суду, та необхідність забезпечення позову саме вказаним видом забезпечення. Проте, ніяких додаткових пояснень з приводу вказаних відомостей надано не було.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч.3 цієї ж статті, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, позивачем дотримані вимоги ст.151 ЦПК, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,153,293 ЦПК України,

ухвалив:

заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу- задовольнити.

Заборонити вчиняти дії щодо передачі/відчудження однокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 23.07.2015 року.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання рішень, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м.Харкові протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя