Ухвала суду № 55199302, 14.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/989/15-к Номер провадження 11-кп/786/40/16Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

Категорія ч.1 ст. 115 КК України ОТ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Корсун О.М.

суддів: Герасименко В.М., Захожая О.І.

з участю секретаря Гнітько А.М.

прокурора Савченка О.І.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015170330000020 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалі Хорольського р-ну Полтавської обл., який проживає АДРЕСА_1

засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримки державного обвинувачення прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фінансового управління Хорольської районної державної адміністрації про відшкодування до бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого внаслідок кримінального правопорушення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Фінансового управління Хорольської районної державної адміністрації 523 грн. 53 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за вчинення закінченого замаху на вбивство ОСОБА_4 за таких обставин.

7 січня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в житловому будинку розташованому в АДРЕСА_2 спільно святкували Різдво. При цьому всі крім ОСОБА_5 вживали алкогольні напої.

Приблизно 18 години між братами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в приміщенні будинку АДРЕСА_2 виникла сварка з приводу неналежного утримання останнім батьківського будинку.

В конфлікт, з метою його припинення, втрутився потерпілий ОСОБА_4. Будучи незадоволеним втручанням потерпілого в їхні взаємовідносини, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, з метою реалізації своїх злочинних дій, спрямованих на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в обличчя, а потім з метою завадити потерпілому втекти з будинку, повалив його на підлогу та коли потерпілий перебував в лежачому стані на спині, наніс йому не менше трьох ударів правою ногою в грудну клітину, і притиснувши останнього вагою свого тіла до підлоги, почав його утримувати, тим самим обмежуючи його дії направлені на самозахист.

У слід за цим, неосудний ОСОБА_5, скориставшись станом потерпілого, наніс йому до 10 ударів молотком по тім'яній та лобній частині голови.

В подальшому, тим же молотком ОСОБА_3 з достатньою силою, наніс до чотирьох ударів по голові потерпілого, а саме по тім'яній та лобній (височній) ділянці і продовжував утримувати потерпілого, обмежуючи його рухи та сприяючи діям свого брата, неосудного ОСОБА_5, який взявши до рук сокиру, замахнувся над головою потерпілого та спробував нанести удар в ділянку шиї, але потерпілий знаходячись в лежачому положенні на спині, піднявши ноги, зумів уникнути травматичної дії від влучного попадання даного удару.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 наніс не менше двох ударів гострим предметом по лівій руці ОСОБА_4, якою останній прикривав своє обличчя в момент нанесення даних ударів.

Потерпілому ОСОБА_4 внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та неосудного ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров'я.

Смерть ОСОБА_4 не настала завдяки тому, що йому вдалося втекти і йому своєчасно надали необхідну медичну допомогу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду та призначити новий судовий розгляд, так як вважає себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого не ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а ст. 122 КК України.

При цьому обвинувачений зазначає, що суд не врахував: відсутність у нього умислу на спричинення смерті потерпілому і того, що під час судового розгляду провадження не було встановлено ким і як були нанесені удари потерпілому.

Заслухавши: доповідь судді; пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу; прокурора, який, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів провадження, висновки про доведеність винуватості ОСОБА_3 у закінченому замаху на умисне вбивство, суд зробив на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені дослідженими під час судового розгляду та детально викладених у вироку доказів у їх сукупності та взаємозв'язку.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у суді першої інстанції стверджував про те, що 7.01.2015 у вечірній час він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 перебував в гостях за адресою: АДРЕСА_2 у братів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, де була присутня співмешканка останнього - ОСОБА_7.

Між братами сталася сварка з приводу неналежного утримання ОСОБА_5 батьківського будинку. Він і його співмешканка ОСОБА_6 втрутилися в цю сварку з метою її припинення. У відповідь ОСОБА_3 вдарив його співмешканку ОСОБА_6.

Коли він намагався завадити цим протиправним діям, ОСОБА_3, наніс йому один удар кулаком руки в обличчя, а ОСОБА_5 схопив його ззаду за шию, внаслідок чого, вони всі впали в кімнаті на диван.

ОСОБА_6 вибігла з будинку, щоб викликати працівників міліції. Йому вдалося вирватися від братів, але при виході з кімнати його наздогнав ОСОБА_3 та поваливши на підлогу наніс йому декілька ударів ногами та руками в область тулуба та голови, став видавлювати йому очі. В той час як ОСОБА_3 його бив та утримував в лежачому положенні, ОСОБА_5 наніс йому приблизно 10 ударів молотком по голові.

Потім тим же молотком вже ОСОБА_3 наніс йому 3-4 удари в голову в область виска.

В цей час він почув, що ОСОБА_5 сказав своєму брату, що зараз вони відрубають йому голову та пішов по сокиру.

ОСОБА_3 продовжив його утримувати в лежачому стані, а ОСОБА_5 сокирою (обухом) замахнувся у нього над шиєю, бажаючи заподіяти удар в область шиї чи голови, але він зміг викрутитися і прикрив голову ногами, тому удар обуха сокири прийшовся по ногах.

В цей же період часу ОСОБА_3 взяв якийсь гострий предмет (ніж або стамеску) та намагався нанести ним удари йому в область голови, але він прикрив голову руками і удари прийшлися по руці.

Незважаючи на дії братів, він вирвався і вибіг з будинку, при цьому в сінях ОСОБА_5 наніс йому ще один удар дерев'яною палицею по спині. На подвір'ї до нього підбігла його співмешканка ОСОБА_6, яка викликала працівників міліції та швидку допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційній скарзі у суді першої та апеляційної інстанцій не заперечує показання потерпілого у тій частині, що 7.01.2015 він, його брат ОСОБА_5, співмешканка брата ОСОБА_7, потерпілий ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_6 спільно святкували Різдво в будинку АДРЕСА_2, який він та його брат і сестра успадкували від батьків. Між ним та братом виник конфлікт з приводу неналежного утримання братом будинку. В конфлікт втрутився потерпілий внаслідок чого між ними виникла сварка. Під час сварки він періодично душив потерпілого, бив його руками, ногами по тілу. Визнає, що в процесі бійки міг спричинити перелом ребра потерпілому та готовий відшкодувати потерпілому моральну шкоду в сумі 5000 грн..

Тобто, сам обвинувачений ОСОБА_3 підтверджує, що у день, час і на місці вчинення злочину щодо ОСОБА_4 він ОСОБА_3 душив потерпілого та наносив йому удари ногами по тілу через те, що потерпілий втрутився у конфлікт, який відбувся під час святкування Різдва між ним -ОСОБА_3 та його братом - ОСОБА_5.

Підтвердженням того, що ОСОБА_3 у день, час і на місці вчинення злочину щодо ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, відповідно до якого станом на 8.01.2015 обвинувачений ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння (т.2 а.п.144).

Більше того і сам обвинувачений ОСОБА_3 у суді першої інстанції підтвердив, що 7 січня 2015 року він був у стані алкогольного сп'яніння, а тому не все пам'ятає.

Показання потерпілого і обвинуваченого про те, що 7 січня 2015 року у вечірній час ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в житловому будинку розташованому в АДРЕСА_2 спільно святкували Різдво підтвердили у суді першої інстанції свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Також свідок ОСОБА_6 підтвердила показаннями потерпілого та обвинуваченого у тому, що вона та потерпілий, який є співмешканцем під час святкування Різдва втрутилися в конфлікт між братами.

Одночасно свідок ОСОБА_6 стверджувала на підтвердження показань потерпілого, що після того як вони із останнім втрутилися у конфлікт, який виник між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_3 схопив її за волосся та штовхнув. За неї заступився потерпілий. У відповідь, обвинувачений ОСОБА_3 наніс потерпілому удар кулаком в обличчя, а ОСОБА_5 схопив його за шию ззаду і вони впали на диван. Потерпілий крикнув їй, щоб вона тікала та викликала працівників міліції. Вона вибігла з будинку, а хвилин через 10 вибіг потерпілий, все його обличчя було в крові. Бачила, як ОСОБА_5, коли потерпілий тікав, вдарив його дерев'яною палицею по спині. Вона викликала працівників міліції та швидку медичну допомогу.

Дані, які містяться у картці виклику швидкої медичної допомоги підтверджують показання потерпілого та свідка ОСОБА_6 у тому, що о 17 год. 49 хв. від останньої надійшов виклик в с. Ковалі Хорольського р-ну. Потерпілий ОСОБА_4 був доставлений в лікарню о 18 год. 50 хв. (діагноз: рублені рани потилично-скроневої ділянки голови, рублена рана лівої кисті) (т. 2 а.п.165).

Фактично наведені обставини не суперечать, а навпаки узгоджуються з даними, які містяться у протоколі обшуку та фототаблиць до нього згідно яких у будинку за адресою АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5 8.01.2015 було проведено обшук (на підставі ухвали слідчого судді) з 4 год. 30 хв. до 6 год. 20 хв. і виявлено: наявність нашарувань речовини бурого кольору, схожої на кров на речах в приміщенні будинку, на дверях, на підлозі; 3 сокири, кухонний ніж, дерев'яну ручку від молотка, зіскоб речовини бурого кольору з поверхні дверей кімнати №1; виріз з покривала з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент газети з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент дерев'яного поліна з нашаруванням речовини бурого кольору з кімнати №3, фрагмент речовини бурого кольору з підлоги, мобільний телефон «Самсунг» дев'ять відрізків липкої стрічки зі слідами руку, які були вилучені (т.1 а. п. 157-170).

Як видно із протоколу слідчого експерименту, проведеного в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 потерпілий ОСОБА_4 показав механізм нанесення йому ударів обвинуваченим ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 179-189 ).

Відповідно до висновку експерта № 4-Б/27 від 16.02.2015 показаний під час слідчого експерименту потерпілим ОСОБА_4 механізм спричинення ударів обвинуваченим ОСОБА_3 відповідає об'єктивним судово-медичним даним, установленим при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 (т. 1 а.п. 55-56 ).

З висновків експертів № 4 від 4 лютого 2015 року, 4-а/25 від 12 лютого 2015 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-го ребра зліва, травматичного гемо пневмотораксу зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран голови, лівого передпліччя та лівої кисті, які утворилися від дії тупих предметів і могли утворитися при обставинах і у строк на які вказує потерпілий. В сукупності вказані тілесні ушкодження кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров'я (п.2.2.1 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Забійні рани на голові утворилися від дії тупого предмету з обмеженою ребристою поверхнею. Рани на лівому передпліччі та лівій кисті могли утворитися від дії гостро-ріжучого предмету типу ножа. Закритий перелом 5-го ребра зліва з травматичним гемо пневмотораксом утворився від дії предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, таким предметом могла бути як нога у взутті нападника так і будь-який інший предмет з подібною характеристикою. Рани на голові та лівій кисті супроводжувалися незначною зовнішньою кровотечею. Утворення вищевказаних ушкоджень при падінні потерпілого на площину, маловірогідне. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку та забійні рани голови утворилися від дії тупого предмета з обмеженою ребристою поверхнею, таким предметом могла бути як металева частина молотка, обух сокири, ребриста поверхня дерев'яного поліна, так і будь-який інший предмет з подібною характеристикою. Виходячи з кількості виявлених зовнішніх тілесних ушкоджень заподіяних потерпілому ОСОБА_4, їх характеру та розташування в область голови було нанесено не менше 12 ударів тупим предметом з обмеженою ребристою поверхнею. Гостро-ріжучим предметом типу ножа в область лівого передпліччя -1 та по лівій кисті -1. В область грудної клітини зліва - не менше 1-го удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. Рани на лівому передпліччі та лівій кисті могли утворитися при самозахисті (т. 2 а. п. 51-56).

На кофті обвинуваченого ОСОБА_3, яка була у нього вилучена при особистому обшуку знайдена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4, на фуфайці ОСОБА_5 знайдена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4, що підтверджується висновками судово-імунологічних експертиз № 182 від 18.02.2015, № 175 від 4.02.2015 (т.2 а.п.59-61,62-65).

За висновком судово-імунологічної експертизи № 180 від 27.02.2015 фрагмента речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 2 - на фрагменті марлі, вилученої під час обшуку у будинку АДРЕСА_2 знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_4 (т. 2 а.п. 69-70).

За висновком судово-імунологічної експертизи № 179 від 27.02.2015 вирізу з покривала в кімнаті № 1 вилученого під час обшуку у будинку АДРЕСА_2 знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_4 (т.2 а.п. 71-73).

Даними, які містяться у висновку експерта № 66-МК від 11.03.2015 підтверджено наявність на сорочці і светрі (в які був одягнений потерпілий ОСОБА_4 7.01.2015 при заподіянні йому тілесних ушкоджень) по передній поверхні лівих рукавів по одному колото-різаному пошкодженню, які утворилися від дії предмету, який має обушок з ребрами, шириною біля 4 мм і гостре лезо (т. 2 а.п.97-99).

З висновку експерта № 67-МК від 11.03.2015 видно, що було проведено судово-медико-криміналістичну експертизу одягу ОСОБА_4 у який він був одягнутий 7.01.2015 при заподіянні йому тілесних ушкоджень та було встановлено, що маються: на сорочці - просочення тканини в області коміра по задній поверхні сорочки і в області манжет рукавів і помарки по передній поверхні сорочки, без визначення виду, які утворилися внаслідок попадання рідкої крові на поверхню сорочки; по краях просочень тканини виявлені мазки, які утворилися внаслідок тертя, при зіткненні поверхонь, між якими була рідка кров; на светрі - в області горловини по зовнішній і внутрішній поверхні, по передній і задній поверхні рукавів, по передній поверхні по низу светра ділянки просочень тканини і помарки крові, які утворились внаслідок попадання рідкої крові на поверхню светра; по передній поверхні, від рівня горловини донизу, виявлені скупчення слідів, подібних до крапель, з утворенням слідів скочування крапель, які утворилися при виділенні крові з розташованих вище частин (при наявності рани), при вертикальному положенні тіла людини; навколо крапель чисельні помарки без визначення виду і механізму утворення; на футболці - в області горловини, по передній і задній поверхні, просочення тканини і помарки крові без визначення виду, які утворилися при попаданні рідкої крові на поверхню футболки; мазки утворилися внаслідок тертя, при зіткненні поверхонь, між якими була рідка кров; по передній поверхні , від рівня горловини донизу, виявлені сліди у вигляді локального скупчення і одиноких крапель, з наявністю слідів скочування крапель, і слідів вторинного розбризкування, які утворилися при виділенні крові, з розташованих вище частин (при наявності рани), при вертикальному положенні тіла потерпілого (т. 2 а.п.100-102).

Посилання обвинуваченого під час апеляційного перегляду на відсутність у будинку де було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому молотка та сокири спростовуються його ж показаннями у місцевому суді, де він - ОСОБА_3 стверджував, що у будинку за адресою АДРЕСА_2 під час святкування Різдва було 2 сокири, які стояли на виході біля дверей, а молоток лежав на табуретці, ним кололи горіхи також були ножі.

Доводи ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції про те, що потерпілий у суді першої інстанції плутався, даючи показання щодо кількості нанесених ним ОСОБА_3 ударів молотком по голові ОСОБА_4 спростовуються записом показань останнього, які містяться на технічному носії інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції. Згідно вказаного запису потерпілий ОСОБА_4 стверджував, що ОСОБА_5 наніс йому приблизно 10 ударів молотком по голові, а потім тим же молотком ОСОБА_3 наніс йому 3-4 удари в голову в область виска.

Під час апеляційного перегляду ОСОБА_3 повідомив, що між ним і потерпілим існують нормальні стосунки і останній просив його суворо не карати це свідчить про те, що підстав оговорювати у потерпілого ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3 не було. Більше того показання потерпілого не суперечать, а навпаки узгоджуються із наведеними вище доказами. Тобто підстав не довіряти показанням потерпілого, які відповідно до ст. 84 КПК України є джерелом доказів у колегії суддів відсутні.

Твердження обвинуваченого про те, що він не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_4 спростовуються зазначеними доказами вище і тим, що ОСОБА_3 завдав до чотирьох ударів в життєво важливий орган, а саме по тім'яній та лобній (височній) ділянці голови потерпілого, а також його поведінку (утримання потерпілого) під час нанесення ОСОБА_5 10 ударів молотком в життєво важливий орган - по тім'яній та лобній частині голови та сокирою в область життєво важливого органу-голови.

Окрім того, доводи апеляційної скарги про те, що наміру позбавляти життя потерпілого у ОСОБА_3 не було і удари молотком в життєво важливий орган - голову ні ним, ні його братом ОСОБА_5 не наносились, а тому його дії неправильно кваліфіковані, ретельно перевірялися судом першої інстанції і свого об'єктивного підтвердження не знайшли. З цими висновками погоджується і колегія суддів.

Також із рішення Верховного Суду України від 26.06.2014, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно-небезпечних діянь, яке згідно зі ст. 400-25 КПК України 1960 року є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України, вбачається, що вирішуючи в справах про злочини проти життя та здоров'я особи питання про те, з прямим чи непрямим умислом діяв винуватий, суд має виходити із сукупності всіх обставин провадження й ураховувати не тільки поведінку винуватого, потерпілого і їх взаємостосунки до злочину, під час і після його вчинення, але й спосіб учинення злочину, застосовані засоби і знаряддя, сам характер заподіяних потерпілим поранень. Про наявність саме прямого умислу можуть свідчити, зокрема, діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілих і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

Характер, послідовність, рішучість і динамічність дій, вчинених ОСОБА_3, локалізацію поранень, механізм їх спричинення, - усе це в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_3 мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, а не привели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

За таких обставин суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 як закінчений замах на вбивство за частиною другою статті 15 і частиною першою статті 115 КК України.

Призначене ОСОБА_3 не в максимальних межах санкції кримінального закону покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Безумовних підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для скасування чи зміни постановленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_3, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченим, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

СУДДІ:

Корсун О.М. Герасименко В.М. Захожай О.І.

(підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Корсун О.М.