Рішення № 5519729, 05.12.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2006 р.Справа № 11/6747 За позовом Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Хмельницький

до Відкрите акціонерне товариство "Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство" смт. Ярмолинці

про стягнення 15967,53 грн.

Суддя Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 підприємець

від відповідача Білоус Г.В. представник за довіренністю від 06.10.2006 року

Позивач приватний підприємець ОСОБА_1 м.Хмельницький звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство смт.Ярмолинці Хмельницької області про стягнення 15967 грн. 53 коп. з яких 14614,58 заборгованість за поставлене обладнання згідно умов договору № 8 від 18.08.2004 року, 578,58 грн., пені за прострочку виконання грошових зобов!язань, 102,10 грн., річних за користування чужими коштами та 672,27 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що його вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем подано клопотання про вжиття судом заходів щодо забезпечення позову, оскільки на підприємстві відповідача планується проведення реорганізації, тому невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позов визнав та заявив клопотання про відкладення розгляду справи до 31 грудня 2006 року оскільки підприємство знаходиться у стані реорганізації без обґрунтування причин відкладення розгляду справи на іншу дату.

Господарський суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату вважає таким, що задоволенню не підлягає як таке, що не підтверджене належними доказами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

18 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу товару, за № 08, у відповідності до умов якого позивачем передано, а відповідачем прийнято обладнання для виготовлення круп КОВКЗК-2ДЛ на загальну суму 51011,58 грн.

На виконання умов укладеного договору позивач передав відповідачу за накладною № 11 від 7.09.2004 року по довіреності ЯИЗ № 522838 від 07.09.2004 року зазначене обладнання та матеріали на суму 51011,58 грн.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач зобовязався прийняти товар в трьох денний строк та в строк до 31 грудня 2004 року повністю провести розрахунки за отримане обладнання.

Взяті на себе зобовязання відповідач належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково, заборгованість згідно звірки взаєморозрахунків становить 14614, 58 грн., яка на час розгляду справи не сплачена.

Крім сплати суми заборгованості позивачем відповідно до п.5.1 договору на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” перед позивачем пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочку з 14.08.2006 року по 06.11.2006 року в сумі 578,58 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано до сплати 3% річних від суми простроченого платежу в сумі 102,10 грн.

Позивчаем також нараховано до сплати відповідачу нарахування за встановленим індексом інфляції , що становить 672,27 грн.

Вимогу позивача відповідач залишив без відповіді.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору за № 8 від 18.08.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підприємця є обґрунтованими і підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Господарський суд розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову враховуючи, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, рахує таким що, є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 538, 547-549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство” ( смт.Ярмолинці, вул.Залізнична, 16 код ЗКПО 00952443) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код інд. НОМЕР_1 заборгованість в сумі 14614,58, грн., 672,27 грн. інфляційних, 102,10 грн. річних, 578,58 грн. пені, витрати по оплаті державного мита в сумі 159,67 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

З метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на майно та грошові кошти відкритого акціонерного товариства „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство” (смт.Ярмолинці, вул. Залізнична.16) в межах суми позову 15967,53 грн., який надіслати для виконання державній виконавчій службі у Ярмолинецькому районі.

Видати наказ.

СуддяД.І. Радченя