Вирок № 55196818, 25.12.2015, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Справа № 374/234/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Козіної С.М.,

за участі: прокурорів Квашенка І.М., Вдовенко Л.М., Наріжнього О.А.

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

потерпілого: ОСОБА_4

секретаря: Маламан Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів кримінальне провадження № 12015110190000156 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ржищів, Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна - середня, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 29.10.1998 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 31.12.2003 року Ржищівським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки; 23.12.2004 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 18.07.2008 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 23.06.2009 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; 28.01.2014 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово судимим вчинив новий умисний злочин, так він, 17.03.2015, приблизно о 19 год. 40 хв., перебуваючи по місцю свого проживання, в будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, вийшов з будинку на подвір'я, до ОСОБА_4, з яким він мав неприязні відносини та який самостійно з власної ініціативи, прийшов до нього з метою з'ясування обставин раніше виниклого між ними конфлікту, де він умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4 два удари ножем в область живота.

Після нанесення ним ударів ножем потерпілому ОСОБА_4, останній самостійно залишив його подвір'я та звернувся за медичною допомогою до приймального відділення Ржищівської міської лікарні, звідки в подальшому був доставлений до Кагарлицької ЦРЛ.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 28.04.2015, за даними наданої медичної документації в ОСОБА_4 були виявлені: проникаюче колото - різане поранення живота (з розташуванням колото-різаної рани у верхньому відділі живота зліва) з ушкодженнями великого сальника, брижі перечної ободової кишки, брижі тонкого кишківника; колото-різана рана живота в ділянці лівого підребер'я (яка не проникає в черевну порожнину). Ушкодження виникли в результаті не менше, ніж дворазової дії плаского гострого предмету (пласких гострих предметів), якому (яким) притаманні колючо-ріжучі властивості по типу клинка ножа).

Наявне в ОСОБА_4 проникаюче колото-різане поранення живота відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та за звичайного перебігу. Окремо взята колото-різана рана живота відноситься до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров'я.

Виявлені в ОСОБА_4 колото-різані поранення живота могли утворитися в результаті нанесення потерпілому сторонньою особою двох ударів ножем.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_5 кваліфікуються, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України спочатку визнавав частково, а згодом не визнав та суду показав, що 17.03.2015 близько 16 год 00 хв в нього з ОСОБА_4 виник конфлік, оскільки по вині останнього в їхньому будинку було відключено електроенергію. В цей же день десь після 19 год вони збирались з братами повечеряти і в цей час хтось сильно постукав у вікно. ОСОБА_4 пішов подивитись хто прийшов і практично відразу за ОСОБА_4 вийшов обвинувачений, тримаючи в руках хлібину з ножем. Як тільки він вийшов, потерпілий його вдарив чимось схожим на палицю, від чого обвинувачений випустив з рук хлібину з ножем, а ОСОБА_4 відштовхнув потерпілого і можливо в цей момент саме ОСОБА_4 наніс потерпілому два удари ножем в живіт. Після чого потерпілий залишив їхнє подвір'я і пішов в невідомому йому напрямку. На його думку, потерпілий його звинувачує лише тому, що в них давній конфлік і він це робить з помсти.

До показань обвинуваченого ОСОБА_2 суд відноситься критично та розцінює їх як намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинений злочин і які спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, обвинувачений перестав визнавати вину після смерті головного свідка подій ОСОБА_6.

Разом з тим, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків та дослідивши інші надані докази у справі, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доведена повністю і підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 17.03.2015, приблизно о 15 год. 30 хв., повертаючись додому, мав по АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, конфлікт з останнім, який спровокував ОСОБА_2, який підійшов до нього та пред'явив претензії, що нібито через нього працівники РЕМ, відключили у його будинку, ще до Нового року - 2015 року, електроенергію. На що він заперечив, а ОСОБА_2 ударив його штахетною дошкою, яка валялася поруч, і він у відповідь ударив ОСОБА_2 двічі кулаком в обличчя і пішов додому. Цього ж дня приблизно о 19 год. 40 хв., він, з метою залагодити конфлікт та розібратися в ситуації, пішов до ОСОБА_2 поговорити. Пердет тим як іти, він взяв з дому фрагмент металопластикової труби білого кольору, для того щоб відганяти бродячих собак, яких дуже багато на їхній вулиці. По приходу до подвір'я братів ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, він зайшов на територію подвір'я та постукав у вікно будинку. Спочатку до нього вийшов з будинку ОСОБА_6, слідом за яким, до нього вийшов ОСОБА_2. Останній безпричинно двічі ударив його рукою чимось в живіт. Він, потрогавши вказане місце на животі рукою, відчув теплу рідину та зрозумів, що ОСОБА_2 ударив його ножем. При цьому він негайно залишив подвір'я останнього.

Відійшовши від подвір'я ОСОБА_2, він побачив на руці кров та пішов в напрямку Ржищівської лікарні щоб звернутись за допомогою. Металопластикову трубу, він викинув по дорозі в ярку.

В цей день він двічі вдарив ОСОБА_2 лише під час конфлікту, що стався після 15.00.

Оцінюючи покази потерпілого ОСОБА_4, суд вважає їх логічними, послідовними та достовірними, та такими, які не суперечать іншим об'єктивним обставинам справи, які встановлені судом в судовому засіданні, а тому суд приймає їх до уваги при обґрунтуванні обвинувачення ОСОБА_2 в скоєнні злочину, який передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що проживає спільно з братами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в АДРЕСА_1. 17.03.2015, приблизно о 19 год. 40 хв., він перебуваючи дома у будинку почув стукіт у вікно та вийшов з будинку, де побачив сусіда ОСОБА_4, який тримав у руці палицю. Останній повідомив, що йому потрібен ОСОБА_2. Тоді ж, до них вийшов з будинку ОСОБА_2, який на той час їв, та ОСОБА_4 зразу ж ударив в область шиї, предметом схожим на палицю, яку тримав у руці. Між ними був контакт, але ударів ножем він не бачив. Потім ОСОБА_4 пішов, а ОСОБА_2 пішов в хату. Згодом зателефонували працівники міліції і повідомили, що у ОСОБА_4 ножове поранення. Коли він запитав ОСОБА_2 про це він відповів, що він сам не зрозумів, що трапилося між ним та ОСОБА_4, оскільки при їх контакті в його руках був ніж, яким він різав хліб перед тим як вийти у веранду.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що працює медичною сестрою в травматологічному пункті Ржищівської міської лікарні. 17.03.2015, приблизно о 20 год., вона знаходилася на роботі. Тоді ж до травмпункту прийшов невідомий чоловік, який назвався ОСОБА_4, який рукою тримався за живіт, звідки йшла кров. Останньому було надано медичну допомогу, так як у нього було виявлено два ножові поранення в живіт. Оскільки стан ОСОБА_4, погіршувався його направили до Кагарлицької ЦРЛ. Під час перебування в травмпункті ОСОБА_4 повідомив, що отримав тілесні ушкодження від свого сусіда ОСОБА_2, коли прийшов до нього для бесіди.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що працює лікарем-інфекціоністом в Ржищівській міській лікарні. 17.03.2015 вона чергувала по лікарні, близько 20 год. її викликали в травмпункт, де був ОСОБА_4 Вона сама бачила в нього два ножові поранення живота.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що 17.03.2015, приблизно о 22 год. 30 хв., він був запрошений працівниками міліції в якості понятого на час проведення огляду по місцю проживання ОСОБА_2, в АДРЕСА_1. Так під час огляду працівникам міліції ОСОБА_2 пояснив, що 17.03.2015, до нього прийшов ОСОБА_4, який тримав у руках металевий предмет, схожий на палицю. Коли він підійшов до ОСОБА_4 останній вказаним предметом почав його бити по голові. На це він ударив ОСОБА_4 ножем, від чого ніж зломився. Після цього ОСОБА_4 пішов з його господарства. Під час огляду лезо ножа виявлено не було. Однак працівниками міліції було у будинку виявлено рукоятку ножа без леза, а також було вилучено одяг ОСОБА_2 При цьому був також інший понятий ОСОБА_11. Тиск на обвинуваченого працівники міліції не чинили.

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_7, оскільки останні не були свідками події.

Сторона обвинувачення під час судового розгляду справи відмовилась від допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки останні не були свідками події, та від допиту свідка ОСОБА_11, який був понятим під час огляду місця події 17.03.2015.

Сторона захисту під час судового розгляду справи відмовилась від допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_15.

Обвинуваченому було відмовлено в допиті в якості свідка експерта ОСОБА_16, оскільки після дослідження доказів по справі, суд прийшов до висновку, що висновки експерта є обґрунтованими, повними, сумніву не викликають, експерт попереджений про кримінальну відповідальність передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від надання висновку, і суд прийняв дані висновок як належні і допустимі докази по справі.

Обвинуваченому було також відмовлено в допиті в якості свідка слідчого ОСОБА_18., оскільки під час проведення досудового розслідування від обвинуваченого не надходило заявав чи зауваженгь з приводу проведення слідчих дій, а також досудове розслідування проводилось за участі захисника, від якого також не надходило будь-яких зауважень щодо дій слідчого. Крім того, під час досудового розслідування ні обвинувачений, ні захисник не оскаржували рішення, дії чи бездіяльність слідчого.

Окрім показань потерпілого та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_9, вина ОСОБА_2 також доводиться наступними дослідженими судом доказами, зокрема:

- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 17.03.2015, у яких зафіксовано огляд будинку по АДРЕСА_1, в якому проживає обвинувачений ОСОБА_2 (а.с.24-29);

- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 18.03.2015, у яких зафіксовано, що під час огляду домогосподарства по АДРЕСА_2, було виявлено клинок ножа з нашаруванням бурої речовини (а.с.42-45);

- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 18.03.2015, у яких зафіксовано, що під час огляду ділянки яру, який розташований за городніми ділянками домогосподарств по АДРЕСА_1, було виявлено фрагмент металопластикової труби (а.с.46-48);

- висновком експерта № 15 від 19.03.2015, відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_2 виявлені шість невизначеної форми саден невеликих розмірів - у верхній частині лоба зліва від серединної лінії, над хвостом лівої брови і в ділянці виличної дуги справа та лінійна подряпина - в передньому відділі правої скроневої ділянки. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились. Наявні у ОСОБА_2 ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.62-63);

- висновком експерта № 2-04/286 від 14.05.2015, відповідно до якого встановлено, що на наданому на дослідження фрагменті клинку ножа, який виявлений та вилучений 18.03.2015 під час проведення огляду місця події в АДРЕСА_2, виявлена кров людини. А також встановлено, що генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_4 та слідів крові на фрагменті клинку ножа, який виявлений та вилучений 18.03.2015 під час проведення огляду місця події в АДРЕСА_2, збігаються між собою (а.с.124-128);

- висновком експерта № 2-04/291 від 14.05.2015, відповідно до якого встановлено, що на наданому на дослідження фрагменті труби білого кольору, яка виявлена та вилучена 18.03.2015 року під час проведення огляду місця події в АДРЕСА_1, клітини та кров не виявлені (а.с.135-139);

- висновком експерта № 28 від 21.04.2015, відповідно до якого встановлено, що в ОСОБА_4, 1971 р.н., були виявлені: проникаюче колото - різане поранення живота (з розташуванням колото-різаної рани у верхньому відділі живота зліва) з ушкодженнями великого сальника, брижі перечної ободової кишки, брижі тонкого кишківника; колото-різана рана живота в ділянці лівого підребер'я (яка не проникає в черевну порожнину). Ушкодження виникли в результаті не менше, ніж дворазової дії плаского гострого предмету (пласких гострих предметів), якому (яким) притаманні колючо-ріжучі властивості по типу клинка ножа). Нявні в ОСОБА_4, тілесні ушкодження за характером, розташуванням і механізмом утворення відповідають обставинам, викладеним у постанові про призначення експертизи зі слів потерпілого, а саме, що «... ОСОБА_2 ... двічі ударив його рукою, чимось в живіт. Він зразу ж ... рукою відчув теплу рідину та зрозумів, що його ОСОБА_2 ударив ножем». Наявне в ОСОБА_4 проникаюче колото-різане поранення живота відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та за звичайного перебігу. Окремо взята колото-різана рана живота відноситься до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров'я. Виявлені в ОСОБА_4 колото-різані поранення живота могли утворитися в результаті нанесення потерпілому сторонньою особою двох ударів ножем (а.с.149-150);

- висновком експерта № 116 з ілюстративними таблицми від 26.05.2015, відповідно до якого встановлено, що руків'я ножа, вилучене 17.03.2015 по АДРЕСА_1, та фрагмент клинка, вилученого 18.03.2015 у АДРЕСА_1 по маршруту руху ОСОБА_4, ймовірно могли раніше складати єдине ціле (а.с.179-182);

- висновком експерта № 115 з ілюстративними таблицми від 26.05.2015, згідно з яким встановлено, що пошкодження виявлені на футболці та куртці дублянці могли бути нанесені фрагментом клинка, наданого на дослідження (а.с.188-192);

- постановою про визнання та приєднання речових доказів від 27.05.2015 року, з якої встановлено, що визнано та приєднано до матеріалів провадження речові докази: коричневого кольору руків'я ножа з специфічним написом та слідами відокремлення клинка, чорні джинсові штани та чорний сверет ОСОБА_2, клинок ножа без руків'я, з аналогічним написом, напису на руків'ї з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент білої металопластикової труби та одяг потерпілого ОСОБА_4, куртку дублянка і футболку з отворами на рівні тулуба зліва та спортивні штани з плямами бурого кольору (а.с.193-195).

Фактичні дані, що містяться у вищевказаних документах, суд визнає належними, допустимими і достовірними;

Також суд приймає до уваги матеріали, які характеризують особу обвинуваченого:

- копію паспорта НОМЕР_2, виданого Ржищівьким МВМ ГУ МВС України в Київській області на ім'я ОСОБА_2, згідно якого останній має паспорт громадянина України;

- довідку про судимість № 2439 від 01.04.2015, з якої встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, раніше судимий: 29.10.1998 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 31.12.2003 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки; 23.12.2004 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 18.07.2008 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 23.06.2009 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; 28.01.2014 Ржищівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- копію вироку Ржищівського міського суду Київської області від 28.01.2014, з якої встановлено, що 28.01.2014 ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- копію вироку Ржищівського міського суду Київської області від 23.06.2009, з якої встановлено, що 23.06.2009 ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;

- довідку Кагарлицької ЦРЛ № 95 від 18.03.2015, з якої встановлено, що ОСОБА_2 за психіатричною допомогою не звертався і на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває;

- довідку Кагарлицької ЦРЛ № 182 від 18.03.2015, з якої встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться на профілактичному обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 2014 року, діагноз - епізодичне вживання наркотичних речовин;

- характеристику, видану Ржищівською міською радою Київської області від 18.05.2015 року, з якої встановлено, що ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується негативно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи у сукупності всі надані та досліджені у судовому засіданні докази, які на думку суду є належними та допустимими, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Оцінюючи висновки проведені у справі судово-медичних експертиз, суд вважає їх достовірними і об'єктивними.

Невизнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушенні суд визнає, як спосіб уникнути від відповідальності та справедливого покарання за вчинене діяння. Його показання спростовуються показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні, та дослідженими письмовими доказами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується негативно, вину в скоєному злочині не визнає.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно з ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання засудженому призначається виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі викладеного, суд з огляду на особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та обставини вчиненого злочину вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України у наближених до мінімальних межах.

З огляду на відсутність підстав, що пом'якшують покарання особи обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого підстав для застосування щодо нього ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Ураховуючи викладене, на підставі ст. 71 КК України, суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за сукупністю вироків, вважає за необхідне частково приєднати до покарання за цим вироком невідбуте ним покарання за вироком Ржищівського міського суду Київської області від 28 січня 2014 року, перевівши покарання на підставі ст. 72 КК України із менш суворого в більш суворий вид, та визначивши покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. При цьому, суд враховує, що невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати 1 рік позбавлення волі згідно вироку Ржищівського міського суду Київської області від 28 січня 2014 року.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, ОСОБА_2 строк відбування покарання слід рахувати з 18 березня 2015 року, зарахувавши один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі .

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369- 371, 373 -376 КПК України; суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71, 72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ржищівського міського суду Київської області від 28 січня 2014 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі та остаточно визначити ОСОБА_2 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання рахувати з 18 березня 2015 року, зарахувавши один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі:

- коричневого кольору руків'я ножа з специфічним написом та слідами відокремлення клинка, клинок ножа без руків'я, з аналогічним написом, напису на руків'ї, фрагмент білої металопластикової труби - знищити;

- чорні джинсові штани та чорний светер - повернути ОСОБА_2;

- куртку дублянка, футболку, спортивні штани - повернути потерпілому ОСОБА_4.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області на відшкодування витрат на проведення молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/286 від 14.05.2015 в сумі 2215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області на відшкодування витрат на проведення молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/291 від 14.05.2015 в сумі 2215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області на відшкодування витрат на проведення експертизи № 116 від 26.05.2015 в сумі 491,04 (чотириста дев'яносто одна) гривня 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області на відшкодування витрат на проведення експертизи № 115 від 26.05.2015 в сумі 491,04 (чотириста дев'яносто одна) гривня 04 копійки.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Ржищівський міський суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: