Ухвала суду № 55195848, 21.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2104/15-ц

Провадження № 22-ц/779/22/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Васильковский В.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року позов ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» 11 971,35 доларів США за кредитним договором від 28.09.2007 року та 2787 грн. 87 коп.

Третя особа без самостійних на предмет спору ОСОБА_4 на дане рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин справи.

Апелянт вказав, що судом першої інстанції не встановлено, чи відповідач ОСОБА_3 отримав від ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» кредит у розмірі 20 000 доларів США саме у іноземній валюті. При цьому, на підтвердження вказаного факту в матеріалах справи відсутній належний доказ, а саме розписка ОСОБА_3 на касовій видатковій квитанції банку.

Стягуючи заборгованість з відповідача суд не взяв до уваги, що в порушення вимог ЦК України позивач в односторонньому порядку змінив в сторону збільшення процентну ставку за користування кредитом та безпідставно поставив вимогу про дострокове повернення кредиту в умовах, коли курс долара суттєво зріс.

Крім того, ОСОБА_4 вказав, що ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» неправомірно обчислив суму відсотків за користування кредитом у доларах США.

Так, згідно вимог чинного законодавства України, при отриманні позичальником кредиту в іноземних валютах сплата відсотків за такими кредитами, а також можливо нарахована пеня (штраф) обчислюються виключно в грошовій одиниці України, виходячи із розміру первісного визнання суми в іноземній валюті, що відображена у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операцій.

Отже позичальник повертає банку тіло кредиту згідно графіка повернення кредиту в позиченій в банку іноземній валюті, а за користування кредитом виплачує банку відсотки в національній валюті.

Також ОСОБА_4 зазначив, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення судової експертизи.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_4 просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» відмовити.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з»явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 28.09.2007 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/0036/82/81145, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США з відсотковою ставкою за користування кредитом 15,5 % річник, з терміном повернення до 27.09.2017 року (а.с.16-24).

08.02.2008 року та 05.12.2013 року між сторонами було укладено додаткові угоди до кредитного договору від 28.09.2007 року (а.с.25-29).

Відповідно до ст.ст. 526,1049,1050,1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором станом на 24.03.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 11 971,35 доларів США, з них: 9 272,65 доларів США заборгованість за кредитом; 689,02 доларів США заборгованість за відсотками; 2009,68 доларів США пеня (а.с.5-8).

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з п.6.5 кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надіслання відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового погашення (а.с.19).

Листом від 23.02.2015 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» направлено на адресу позичальника ОСОБА_3 вимогу про дострокове погашення кредиту у повному обсязі, у звязку з порушенням кредитних зобовязань (а.с.30). Однак, вимога банку залишилась без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «ОСОБА_2 Аваль».

Колегія суддів не вважає обгрунтованим твердження апелянта щодо відсутності доказів отримання відповідачем 20 000 доларів США з каси банку, оскільки таке не підтверджується об»єктивними доказами. Неспростованим залишається факт, що впродовж 2007-2014 років ОСОБА_3 погашав кредитну заборгованість у валюті кредиту згідно умов договору, що не заперечив в судовому засіданні представник третьої особи. З цих же підстав не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо неправомірності застосування ануїтентних платежів у договорі, неправильного визначення відсотків та пені. Сторона договору не ставила питання про визнання його недійсним чи про розірвання договору, а ОСОБА_3 підписував договір з усіма умовами, які в ньому викладені.

Крім того, 08.02.2008 року та 05.12.2013 року між сторонами укладались додаткові угоди до кредитного договору від 28.09.2007 року (а.с.25-29). А згідно п.5.7 кредитного договору позичальник зобовязується в строки, передбачені договором здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту.

Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_4 щодо безпідставного збільшення банком відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку.

Так, відповідно до п.1.5 кредитного договору кредитор має право без отримання будь-якої додаткової згоди позичальника приймати рішення про зміну процентної ставки протягом строку дії цього договору у випадках зміни середньозваженої вартості залучення строкових коштів банками України згідно офіційних даних НБУ, зміни облікової ставки НБУ, введення оподаткування банківських операцій з залученням строкових коштів, збільшення норм відрахувань для формування обовязкових резервів за строковими вкладами, збільшення норм відрахувань до «Фонду гарантування вкладів», збільшення рівня інфляції, зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора. Пунктом 1.6 кредитного договору також передбачено право кредитора збільшувати процентну ставку на 5% річних від ставки, вказаної в п.1.4, у випадку порушення позичальником кредитної дисципліни.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги, а також пояснення представника апелянта правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Беркій О.Ю.

ОСОБА_5