Рішення № 55194325, 25.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/786/16 Справа № 180/412/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Хомченко С. І. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Романюк М.М.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 22 квітня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») було укладено договір банківського вкладу (депозиту), за умовами якого він передав банку грошові кошти у розмірі 10 000 грн. строком по 19 жовтня 2014 року. 24 листопада 2014 року він звернувся до банку з заявою про повернення вкладу та відсотків за ним, однак йому було відмовлено. Зазначив, що такими діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 2 000 грн.

Ураховуючи неодноразові уточнення своїх вимог, позивач просив стягнути з відповідача на його користь неповернуту суму вкладу у розмірі 10 000 грн., відсотки за користування банківським вкладом у розмірі 578,44 грн., невиплачені нараховані відсотки у розмірі 344,78 грн., суму відсотків за прострочення повернення вкладу у розмірі 938,15 грн., 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 141,37 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 1 390 грн., пеню у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення виплати йому вкладу та процентів за ним у сумі 51 600 грн. Також позивач просив вказані суми виплатити готівкою через касу банку з його поточного рахунку, та стягнути з банку на його користь суму завданої моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 9 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з поточного рахунку ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 банківський вклад у розмірі 10 000 грн., нараховані проценти за вкладом у розмірі 578,44 грн., невиплачені нараховані проценти у розмірі 344,78 грн. Вирішено стягнуті кошти з поточного рахунку ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 10 923,22 грн. виплатити готівкою через касу ПАТ «Дельта Банк». Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 проценти по банківському вкладу з його поточного рахунку у розмірі 938 грн. 15 коп., а також 3 % річних у розмірі 141 грн. 37 коп. та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 390 грн. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення виплати з його поточного рахунку банківського вкладу та процентів за ним у розмірі 51 600 грн. Вирішено стягнуту пеню в сумі 51 600 грн. виплатити готівкою через касу ПАТ «Дельта Банк». У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на те, що відповідач не має жодних підстав вважати, що рішення суду постановлено з порушенням норм права, та зазначив, що він помилково здійснив нарахування боргу відповідачу за період з 03.03.2015 року по 09.04.2015 року, а суд першої інстанції на це уваги не звернув, тому він має відмовитися від суми нарахованого ним боргу відповідачу за вказаний період.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 з договором банківського вкладу у розмірі 10 438 грн. 91 коп., а також 3 % річних у розмірі 57 грн. 07 коп. та інфляційні витрати у розмірі 625 грн. 94 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих по день фактичного повернення вкладу, збитків та пені у розмірі 3 % вартості послуги відмовлено. У частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2015 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає , що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За частинами1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «8 років разом on-line» № НОМЕР_1, у гривнях, за умовами якого позивач передав банку на вкладний рахунок 10 000 грн., з процентною ставкою 26 % річних, строком дії по 19 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 1.6 цього договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 для збереження коштів для вкладника. Депозитний рахунок закривається у день перерахування коштів вкладникові з депозитного рахунку на поточнийрахунок № НОМЕР_3, вказаний у п. 1.10 цього договору, відкритий на ім'я вкладника в установі банку,операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів.

24 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Дельта Банк» про повернення йому суми вкладу та відсотків за ним, однак отримав відмову з посиланням на те, що договір не укладався.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що банк на першу вимогу вкладника вчасно не повернув всю суму вкладу, та прийшов до висновку про стягнення відсотків за користування вкладом, 3 % річних, індекс інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, упущену вигоду та пеню у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення виплати з його поточного рахунку банківського вкладу та процентів за ним. Також суд першої інстанції вважав, що позивачу слід виплатити суму грошових коштів готівкою через касу банку.

Проте з таким висновком колегія суддів погоджується не в повній мірі.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції в достатньому обсязі не з*ясував обставини справи, не перевірив доводи позивача та заперечення відповідача, допустивши при цьому порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального закону, що є підставою для скасування рішення в оскарженій частині, згідно до ст.309 ЦПК України.

Згідно до виписок по угоді № НОМЕР_1 від 22.04.2014 року, які були надані відповідачем на запит апеляційного суду, по особистому рахунку № НОМЕР_3, встановлено, що з 23 квітня 2014 року по 20 жовтня 2014 року відповідачем було виплачено позивачу нараховані на вклад проценти, які ним отримані шляхом зняття через термінал: а саме: у червні, липні, серпні 2014 року та лютому 2015 року. Залишок грошових коштів на поточному рахунку складав 10 494 грн.

З обставин справи видно, що постановою правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 03 березня 2015 року по 02 жовтня 2015 року.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до п.6 ст.2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи, відповідно до законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування відсотків за зобов*язаннями банку перед кредиторами.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуг) згідно з договором, за кожний день ( кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах), прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відростків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що наведена норма Закону не застосовується до спірних правовідносин в силу того, що під час дії тимчасової адміністрації нарахування неустойки заборонено.

Вирішуючи спір про стягнення відсотків за договором банківського вкладу за період з 20.10.2014 року по день фактичного повернення коштів, суд першої інстанції помилково дійшов такого висновку, оскільки не підлягають стягненню з банку на користь позивача відсотки із розрахунку 26 % річних згідно з умовами депозитного договору, так як відповідний договір припинив свою дію 19 жовтня 2014 року, а депозитні кошти, у передбаченому договором порядку були перераховані на інший рахунок позивача, який передбачений угодою між сторонами. Депозитний рахунок закривається у день перерахування коштів вкладника з цього рахунка на поточний рахунок, (що за умовами договору вважається поверненням вкладу) і проценти на вклад нараховуються зокрема, до дня, який передує поверненню вкладу відповідному вкладнику.

Апеляційним судом встановлено, що під час дії у банку тимчасової адміністрації, 16 червня 2015 року через банк-партнер АБ «Укргазбанк» позивачу було повністю виплачено вклад та залишок нарахованих на вклад процентів в розмірі 10 503,61 грн.

Колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних за невиконання банком грошового зобов'язання, оскільки банк не надав вкладнику можливості зняти або використати суму депозитних коштів і відсотків за вкладом, а тому не виконав грошове зобов'язання, що згідно з положеннями ст. 625 ЦК України є підставою для стягнення з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 20 жовтня 2014 року по 02 березня 2015 року в сумі 110,14 грн., а також індекс інфляції в розмірі 2630 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 за договором банківського рахунку № НОМЕР_3 відповідно до умов договору № НОМЕР_1 банківського вкладу (депозиту) "8 років разом on-lane" від 22 квітня 2014 року - 2 740 грн.14 коп., яка складається з трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 110 грн.14 коп. та індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов*язання в сумі 2630 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: