Рішення № 55194298, 25.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/797/16 Справа № 415/10386/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ричка С. О. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Романюк М.М.,

за участю секретаря: Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з таким позовом, в якому уточнюючи свої позовні вимоги в ході розгляду справи посилався на те, що за кредитним договором № 490070234 від 19.05.2008 року ОСОБА_2 отримав в банку кредит у сумі 16073,68 доларів США зі сплатою за користування ним відсотків, неустойки та інших передбачених платежів в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту, а його зобов'язання були забезпечені укладеним 19.05.2008 року з поручителем ОСОБА_3 договором поруки 490070234-Н, але свої зобов'язання позичальник не виконує і станом на 01.10.2014 року має заборгованість по кредиту - 196748,69 грн., заборгованість по відсотках - 79556,18 грн., неустойку у сумі - 3583402,16 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість - 58156,34 грн. та судовий збір у розмірі 2801,90 грн., а в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 та задовольнити його позов до ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Стягуючи з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» кредитну заборгованість у розмірі 58156,34 грн. та відмовляючи в задоволені іншої частини позовних вимог банку до ОСОБА_2 суд виходив з того, що ПАТ «Альфа-Банк» скористалось у 2009 році своїм правом на дострокове повернення кредиту, звернувшись до суду із заявою про видачу судового наказу про строкове стягнення суми за кредитним договором з ОСОБА_2 та звернення стягнення на заставлене майно, у зв'язку з чим судовим наказом від 7 жовтня 2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 128156,34 грн. та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет застави.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути частину позики частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, за кредитним договором № 490070234 від 19.05.2008 року ОСОБА_2 отримав в банку кредит у сумі 16073,68 доларів США зі сплатою за користування ним відсотків, неустойки та інших передбачених платежів в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту, а його зобов'язання були забезпечені переданим ним в заставу банку автомобілем Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, і укладеним 19.05.2008 року з поручителем ОСОБА_3 договором поруки 490070234-Н, однак свої зобов'язання за цим договором позичальник не виконує і станом на 01.10.2014 року має заборгованість по кредиту у розмірі 196748,69 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 79556,18 грн. та нараховану банком неустойку у сумі 3583402,16 грн., що відповідачами не спростовано.

Відповідно до п. 2.13 кредитного договору сторони за домовленістю оцінюють предмет застави у 6350 грн., але згідно звіту про незалежну оцінку колісного транспортного засобу від 18 жовтня 2010 року вартість цього майна складає 70000 грн..

30.09.2010 року Заводським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ було відкрито виконавче провадження на виконання судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року про звернення стягнення на предмет стави, а саме автомобіль ОСОБА_2, що був переданий в заставу, та згідно Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було накладено решт на цей автомобіль.

Постановою державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ від 07.07.2011 року було закінчено виконавче провадження та надіслано для виконання виконавчий документ до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ, а постановою Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 29.07.2011 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_2.

Між тим, стягуючи з ОСОБА_2 на користь позивача кредитну заборгованість у розмірі 58156,34 грн. як різниці вартості заставного автомобіля за оцінкою та стягнутої за наказом заборгованості за кредитним договором у сумі 128156 грн. 34 коп. у зв'язку з передачею позичальником в заставу банку свого автомобіля Chevrolet, суд не врахував, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази і дані про погашення спірної заборгованості за рахунок цього майна після його вилучення, а, як зазначає позивач в апеляційній скарзі, заставний автомобіль на цей час не реалізований. Крім того, ухвалою судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2012 року виданий цим судом 07 жовтня 2009 року вищеназваний наказ було скасовано.

Таким чином, правових підстав для зарахування вартості заставного автомобіля в рахунок погашення спірної заборгованості у суду не було, тому рішення суду, висновки якого не відповідають дійсним обставинам справи та яке постановлене з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог банку на підставі ст. 309 ЦПК України і ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, яким, зменшивши суму нарахованої банком пені з 3583402,16 грн. до 196748,69 грн. згідно положень ч. 3 ст. 551 ЦК України у зв'язку із значним її перевищенням розміру основного боргу,слід стягнути на користь банку з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору станом на 01.10.2014 року у розмірі 473053,56 грн., з яких 196748,69 грн. - заборгованість за кредитом, 79556,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 196748,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» підлягає також стягненню з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 818,54 грн. (336,22 грн. за подання позовної заяви і 482,32 грн. за подання апеляційної скарги) на користь позивача з урахуванням таких понесених ним витрат у судах першої і апеляційної інстанцій пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доводи щодо незаконності рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в апеляційній скарзі не наведені і рішення суду в цій частині не оскаржується, тому апеляційною інстанцією не перевіряється.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості - 58156,34 грн. та судового збору у розмірі 2801,90 грн. скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, п/р №37396000000004) заборгованість за кредитним договором № 490070234 від 19.05.2008 року станом на 01.10.2014 року у розмірі 473053,56 грн., з яких 196748,69 грн. - заборгованість за кредитом, 79556,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 196748,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, п/р №37396000000004) 818,54 грн. судового збору; а в задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: