Постанова № 55191005, 25.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2016 року № 826/16319/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Нагорянського С.І., суддів Аблова Є.В., Кротюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

ОСОБА_1до третя особа:Міністра юстиції України Петренко Павла Дмитровича, Заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Іванченко Оксани Павлівни, Міністерства юстиції України Погребний Сергій Борисовичпровизнання бездіяльності протиправною В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністра юстиції України Петренко Павла Дмитровича, Заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Іванченко Оксани Павлівни, Міністерства юстиції України, в якому просила (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною та необґрунтованою бездіяльність Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Міністерства юстиції України, заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Іванченко Оксани Павлівни, що проявилися у відсутності належного розгляду, неперевірці фактів, незапрошення ОСОБА_1 та невирішення всіх вимог і неприйняття рішень по кожній з вимог скарги №1Бр ОСОБА_1 від 28.04.15 р. та недотримання вимог ст.18, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян";

- зобов'язати Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Міністерство юстиції України розглянути належним чином вимоги скарги №1Бр, офіційно запросити, перевірити факти та винести окремі рішення і забезпечити їх виконання по наслідках розгляду кожної з вимог скарги №1Бр ОСОБА_1 від 28.04.15 р. та повідомити заявника про прийняті рішення по кожній з вимог, за підписом керівника Міністерства юстиції України або особи, яка виконує його обов'язки;

- зобов'язати Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, Міністерство юстиції України дотриматися та виконати вимоги ст.18, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" при перевірці фактів, винесенні рішень і забезпечення їх виконання при розгляді кожної з вимог скарги №1Бр ОСОБА_1 від 28.04.15 р.

- постановити окрему ухвалу відносно відповідачів відповідно до вимог ст. 166 КАС України;

- зобов'язати відповідачів подати до суду звіт про виконання постанови суду по справі.

В судовому засіданні 11.11.15 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, судом встановлено наступне.

15.02.2007 р. Європейський Суд з прав людини одностайно ухвалив рішення по заяві № 25476/02 «ПОГРЕБНА проти України», яким визнав порушення Україною ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод по не виконанню на протязі 4-х років 11 місяців негрошової частини рішення Васильківського міського суду Київської області від 31.01.02р. та вирішив, що держава-відповідач має виконати частину, яка не стосується виплати присуджених коштів, рішення від 31.01.02р. і сплатити заявниці, протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, 1 700 євро (тисячу сімсот євро) як компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з заявниці.

Службовою запискою від 03.08.2007 р. за №33-53/1963 в.о. Керівника Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_7 повідомив Департамент ДВС Мінюсту України про необхідність виконати рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 р. по заяві №25476/02 «ОСОБА_1 проти України».

17.08.2007 р. старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №4529908 по рішенню Європейського суду з прав людини №25476/02 виданого 15.02.07р., згідно якої стягувач - ОСОБА_1, боржник - Держава Україна про зобов'язання виплатити ОСОБА_1 1700 Євро як компенсацію за моральну шкоду та судові витрати, а також виконати рішення Васильківського міського суду від 31 січня 2002 року, в частині, якою Васильківське міське управління МВС зобов'язано повернути майно, конфісковане у заявниці в квітні 1999 року під час обшуку її помешкання. Ця сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу.

Супровідним листом від 20.08.2007 р. за №25-50-212/13 старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України ОСОБА_8 направив постанову від 17.08.2007 р. №4529908 до Міністерства юстиції України, Державного казначейства України, ОСОБА_1 та до Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини для виконання та відома.

30.08.2007 р. старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України ОСОБА_9 повторно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини №25476/02 від 15.02.2007 р. по справі «ОСОБА_1 проти України», згідно якої: „Протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава відповідач повинна сплатити заявниці в українській гривні за курсом на день здійснення платежу 1700 (одну тисячу сімсот) євро як компенсацію за нематеріальну шкоду, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з зазначених сум; після спливу вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсотки". З супровідним листом від 31.08.2007 р. 325-212/13 старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України ОСОБА_9 направив до Державного казначейства України, Директору Департаменту фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_10 постанову від 30.08.2007 р. про відкриття виконавчого провадження №4529908.

20.12.2007 р. старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України ОСОБА_9 виніс постанову про закінчення ВП№4529908, у зв'язку із виплатою ОСОБА_1 встановленої згаданим рішенням Європейського Суду з прав людини компенсації, конвертованої в національну валюту в розмірі 11763,12 грн., доказом чого, як вказано в постанові, є платіжне доручення на вказану суму.

У зв'язку з невиконанням в повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 р. та не погоджуючись з незаконною постановою від 20.12.2007 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №4529908, позивач оскаржив її в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду скарг позивача, постановою Департаменту ДВС Мінюсту України ОСОБА_11 від 20.05.2009 р. відмовлено в їх задоволенні.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012 р. у справі №2а-8586/12/2670 визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту ДВС Міністерства юстиції України за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_11 від 20.05.2009 р. про відмову в задоволенні скарг; визнано протиправними дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що проявились в неналежному розгляді скарг ОСОБА_1 по наслідкам яких винесено постанову від 20.05.2009 р. про відмову в задоволенні скарг, визнано протиправними дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_11 від 20.05.2009р. про відмову в задоволенні скарг, що проявились в написанні в постанові від 10.09.2007 р. "стягувачу сплачено в повному обсязі компенсацію за моральну шкоду та судові витрати в сумі 11763 грн. 12 коп.", визнано протиправним та таким, що не відповідає вимогам ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, висновок Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, викладений в постанові від 10.09.2007 р., що копія платіжної вимоги є підтвердженим отримання стягувачем коштів в сумі 11763 грн. 12 коп.

Судове рішення залишене без змін ухвалою апеляційної інстанції від 17.01.2013 р. та касаційної інстанції від 08.07.2015 р.

В подальшому постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2014 р. у справі №826/15694/14 визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_12, що проявилась в невиконанні законних вимог державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2014 р. №П-2589/5.-245/8 та від 14.05.2014 р. №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 р. № 25476/02; визнано протиправними дії директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_12, що проявились в поверненні безпосередньо голові Державної виконавчої служби України ОСОБА_13 без виконання законної вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2014 р. № П-2589/5.-245/8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700 євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини №-25476/02 від 15.02.2007 р., зобов'язано Міністерство юстиції України, директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України виконати вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2014 р. № П-2589/5.-245/8 та від 14.05.2014 р. №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 від 15.02.2007 р.

Судове рішення залишене без змін ухвалою апеляційної інстанції від 05.02.2015 р.

На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист від 27.02.2015 р., пред'явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 03.04.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП №74136566 з виконання вказаного виконавчого листа про зобов'язання Міністерство юстиції України, директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України виконати вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби України від 26.02.2014 р. № П-2589/5.-245/8 та від 14.05.14 р. №П-5918/5-8 про здійснення повторного розрахунку/конвертації грошових коштів (1700євро) які мають бути перераховані (сплачені) ОСОБА_1 згідно рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 від 15.02.2007 р.

Проте, службовою запискою від 15.04.2015 р. №12163-033-15/16 заступник директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14 повернуто постанову від 03.04.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №74136566 у зв'язку з її виконанням у 2007 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 р. у справі №826/9042/15 визнано протиправними дії Міністерства юстиції України та заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_14, які проявилися в поверненні службовою запискою від 15.04.15 р. №12163-033-15/16 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без виконання постанови Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження ВП №47136566, визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_14, яка проявилася в не виконанні постанови Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження ВП №47136566 з виконання виконавчого листа №826/15694/14, виданого 27.02.2015 р. Окружним адміністративним судом м. Києва, зобов'язано Міністерство юстиції України та заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_14 вчинити дії з виконання постанови Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження ВП №47136566 з виконання виконавчого листа №826/15694/14, виданого 27.02.2015 р. Окружним адміністративним судом м. Києва.

Ухвалою апеляційної інстанції від 01.10.2015 р. судове рішення залишено без змін.

28.04.2015 р. ОСОБА_1 звернулася на особистому прийому до Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича зі скаргою №1Бр на незаконні дії заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14, про призначення службового розслідування та звільнення її з роботи.

У скарзі заявник просила :

- офіційно, письмово запросити ОСОБА_1, Погребного Сергія Борисовича, заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14 та прокурора Генеральної прокуратури України на розгляд скарги;

- призначити службове розслідування стосовно заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14 за незаконне повернення без виконання до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України постанови ДВС України про відкриття виконавчого провадження ВП №74136566 та вимагання безпосередньо від Департаменту ДВС Мінюсту України і від Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини роз'яснення щодо надання правових підстав винесення двох законних вимог державного виконавця від 26.02.14 р. №П-2589/5.245/8 та №П-2590/5.245/8 та невиконання їх вимог;

- визнати незаконними дії заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14, що проявилися в поверненні без виконання до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України постанови ДВС України про відкриття виконавчого провадження ВП №74136566 та вимагання безпосередньо від Департаменту ДВС Мінюсту України і від Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини роз'яснення щодо надання правових підстав винесення двох законних вимог державного виконавця від 26.02.14 р. №П-2589/5.245/8 та №П-2590/5.245/8 та невиконання їх вимог;

- відсторонити від займаної посади з подальшим звільненням заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14 за невиконання законних постанов ДВС України від 03.04.15 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №74136566, постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.14 р. у справі №826/15694/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.15 р.;

- притягнути до адміністративної відповідальності заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14 за невиконання законних постанов ДВС України від 03.04.2015 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №74136566, постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2014 р. у справі №826/15694/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р.;

- звільнити з займаної посади заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14;

- повідомити заявників про результати перевірки скарги і про прийняті рішення;

- роз'яснити порядок і строки оскарження дій та рішень Мінюсту України по наслідках розгляду скарги;

- в разі відсутності компетенції та повноважень щодо законного і обґрунтованого розгляду вимог по скарзі надіслати її до компетентних держорганів.

Згідно відповіді на скаргу від 29.05.2015 р. за №КО-8198/14 за підписом заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Іванченко О.П. заявників повідомлено про те, що за результатами перевірки фактів, викладених у зверненні, порушень законодавства у діях ОСОБА_14 не встановлено.

ОСОБА_1 вважає бездіяльність щодо розгляду скарги протиправною з таких підстав.

Позивач посилається на висновки постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 р. у справі №826/9042/15, якою визнано протиправними дії Міністерства юстиції України та заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_14, які проявилися в поверненні службовою запискою від 15.04.2015 р. №12163-033-15/16 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без виконання постанови Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження ВП №47136566.

Щодо недотримання вимог ст.18, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" позивач зазначає, що вимоги скарги не є вирішеними, позивача не запрошено на розгляд скарги, позивачу не надано відповідь по кожному пункту звернення.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують з тих підстав, що недопустимим є повторне виконання рішення суду, якщо перше виконане по суті. Оскільки Міністерство юстиції України виконало в повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини 11.09.07 р., і стягувачу ОСОБА_1 була здійснена оплата в повному обсязі згідно з випискою Державного казначейства України з врахуванням знятої комісії банку в сумі 117, 63 грн., то підстави для повторного його виконання відсутні.

Перевірка викладених у скарзі обставин проведена шляхом отримання письмових пояснень від заступника директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - начальника відділу планування та фінансування видатків органів виконавчої влади Міністерства юстиції України ОСОБА_14, і в отриманні додаткових матеріалів необхідності не було.

Оскільки розгляд скарги здійснено шляхом отримання письмових пояснень, то підстав для запрошення позивача на розгляд скарги не було.

Щодо позовних вимог про зобов'язання розглянути скаргу, відповідачі посилаються на відсутність у адміністративного суду компетенції встановлювати відносини між сторонами на майбутнє.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 17 Закону скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

В силу ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, в тому числі, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Згідно ст. 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, в тому числі, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень.

В даному випадку скарга №1Бр ОСОБА_1 від 28.04.2015 р. подана в порядку Закону України «Про звернення громадян», з дотриманням строків, передбачених ст. 17 Закону, і мала бути розглянута відповідачем (Міністерством юстиції України) як суб'єктом владних повноважень згідно вимог вказаного Закону.

Зокрема, ст. 18 та 19 Закону передбачають право заявника та обов'язок суб'єкта владних повноважень забезпечити розгляд скарги в присутності заявника.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги (ч. 5 ст. 18 Закону N 393/96-ВР).

Поряд з цим, положеннями абз.3 ч.1 ст.19 Закону визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень також зобов'язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Отже, особа може бути запрошеною для розгляду поданої нею заяви чи скарги лише у випадку проведення засідання, тобто розгляду її колегіально.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача розглянути скаргу від 28.04.2015 у присутності ОСОБА_1

Аналогічна позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року № К/9991/38628/11.

Щодо відповіді по суті скарги (лист від 29.05.2015 р. №КО-8198/14) суд зазначає наступне.

Згідно змісту відповіді вона надана виключно з посиланням на факт виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 р. по заяві № 25476/02 згідно платіжних доручень від 10.09.2007 р. №1060 на суму 11763, 12 грн., тоді як у відповіді не враховано наявність з приводу виконання вказаного рішення та здійснення вказаного платежу низки судових рішень, зокрема, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2014 р. у справі №826/15694/14, на виконання якого відкрито виконавче провадження ВП №74136566.

Судові рішення щодо надання оцінки рішенням, діям та бездіяльності Міністерства юстиції України та органів Державної виконавчої служби є обов'язковими згідно ст. 124 Конституції України та ст. 255 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, при розгляді скарги позивача відповідач мав враховувати висновки судів щодо спору з приводу виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 р. по заяві № 25476/02, що ним зроблено не було.

Також згідно змісту листа від 29.05.2015 р. №КО-8198/14 на скаргу вбачається відсутність відповідей на кожен пункт скарги, а також відсутнє роз'яснення процедури оскарження відповіді, що є порушенням вимог Закону.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного у суду є підстави для висновку про порушення відповідачем (Міністерством юстиції України) як суб'єктом владних повноважень принципу обґрунтованості, добросовісності, а також урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.)

Розгляд звернень громадян у передбачених законодавством випадках є обов'язком Міністерства юстиції України як суб'єкта владних повноважень, а не його дискреційним повноваженням, і у випадку задоволення позовних вимог відповідач зобов'язаний розглянути звернення, не користуючись правом дискреції.

За таких обставин посилання у запереченні на позов на наявність у Міністерства юстиції України дискреційних повноважень щодо розгляду звернення позивача є невірним тлумаченням законодавства.

Окремо суд зазначає, що належним відповідачем в даному випадку є Міністерство юстиції України як центральний орган виконавчої влади, до якого скеровано скаргу, і саме на вказаного відповідача має бути покладено обов'язок належного розгляду скарги, тоді як конкретна посадова особа, яка організовує розгляд скарги, має визначатися в залежності від функціонального розподілу обов'язків у Міністерстві.

Відповідно, суд задовольняє позовні вимоги лише щодо Міністерства юстиції України як відповідача.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача стосовно постановлення окремої ухвали відносно відповідачів та зобов'язання відповідачів подати до суду звіт про виконання постанови суду по справі, оскільки це є правом суду, а не обов'язком.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 94, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо належного розгляду скарги №1Бр ОСОБА_1 від 28.04.15 р.

3. Зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу №1Бр від 28.04.15 р.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 111 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.І. Нагорянський

Судді Є.В. Аблов

О.В. Кротюк