Постанова № 55190212, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 49/124-А Головуючий у 1-й інстанції: Митрохіна А.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рамбурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про стягнення процентів на суму бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про стягнення з державного бюджету на його користь процентів в сумі 1777348,4 грн., нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року провадження в частині стягнення з відповідачів процентів на суму бюджетної заборгованості з ПДВ у період з липня 2004 року по січень 2005 року у розмірі 1001472,73 грн. закрито. Стягнено з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Приватного акціонерного товариства « Рамбурс » (м. Київ, пр-кт Перемоги, 20, кв. 34, п/р № 26005003041600 в АБ « ІНГ Банк Україна», МФО 300539, код ЄДРПОУ 22936378) 775 875,67 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задоволено частково. Постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року скасувано та ухвалено нову постанову, якою позов задовольнити частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Рамбурс»(м. Київ, проспект Перемоги, 20, кв. 34, п/р 26005003041600 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, код ЄДРПОУ 22936378) 51 038 (п'ятдесят одна тисяча тридцять вісім) гривень 17 коп. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий, квітень 2005 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2015 року касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Приватного акціонерного товариства «Рамбурс» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року скасувано, а справу направлено на новий розгляд.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено питання чи справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем до органу державної податкової служби були подані податкові декларації з податку на додану вартість: за лютий 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 3 379 693, 00 грн., дата подання 21.03.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 20.04.2005 року; за березень 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 2 826 892, 00 грн., дата подання -19.04.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 19.04.2005 року; за квітень 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 1 001 709, 00 грн., дата подання 19.05.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 19.05.2005 року; за травень 2005 року, якою визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації у розмірі 2 296 811, 00 грн., 21.06.2005 року, відповідно право на відшкодування виникло 21.06.2005 року

Згідно виписок по рахунку ЗАТ « Рамбурс » позивачу було відшкодовано податку на додану вартість: по декларації за лютий 2005 року 30.06.2005 року - 2 100 000, 00 грн., 29.07.2005 року -150 000, 00 грн. 29.08.2005 року -140 000, 00 грн., 27.09.2005 року - 481 511, 00 грн., 21.10.2005 року 110 000, 00 грн., 28.10.2005 року 1 818,00 грн. та 398 182, 00 грн.; по декларації за березень 2005 року 30.06.2005 року -1 100 000, 00 грн., 22.08.2005 року -150 000,00 грн., 29.08.2005 року -70000,00 грн., 12.09.2005 року 100000,00 грн., 27.09.2005 року -671 892, 00 грн., 21.10.2005 року -220 000, 00 грн., 28.10.2005 року -275 000, 00 грн., 16.12.2005 року -240 000, 00 грн.; по декларації за квітень 2005 року 27.09.2005 року -180 000, 00 грн., 10.10.2005 року -630 000, 00 грн., 21.10.2005 року - 98 000, 00 грн., 28.10.2005 року -93 709, 00 грн.; по декларації за травень 2005 року 27.09.2005 року -574 000, 00 грн., 10.10.2005 року -1 150 000,00 грн., 14.10.2005 року -195 800, 00 грн., 28.10.2005 року -242 011, 00 грн., 23.12.2005 року -17.11.2005 року.

Податкова декларація за лютий 2005 року була подана до ДПІ 21 березня 2005 року. До декларації додано розрахунок експортного відшкодування, 5-ті екземпляри відповідних вантажних митних декларацій, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують сплату коштів іншому платнику податку.

Згідно даних розрахунку та декларації з податку на додану вартість за лютий 2005 року сума експортного відшкодування, яка повинна бути відшкодована протягом 30 календарнаднів з дати подання експортного розрахунку, а саме з 21.04.2005 року становить 3 379 693,00 грн., а сума податку на додану вартість, що відшкодовується з бюджету протягом місяця, що наступає після трьох звітних періодів, а саме з 30.06.2005 року, складає 1 818,00 грн.

У березні 2005 року позивачем здійснювалися операції з вивозу товарів за межі митної території Українй. Податкова декларація за березень 2005 року була подана до ДПІ 20 квітня 2005 року, разом з декларацією подано: розрахунок експортного відшкодування, 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені (експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до поданого з декларацією з податку на додану вартість розрахунку експортного відшкодування та даних самої декларації сума експортного відшкодування, яка повинна бути відшкодована протягом ЗО календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 травня 2005 року, складає 2 826 892,00 грн., а сума бюджетного відшкодування, яка повиняи бути відшкодована протягом місяця, що наступає після закінчення трьох наступних звітних періодів відсутня.

У квітні 2005 року Позивачем здійснювалися операції з вивозу товарів за межі митної території України. Податкова декларація за квітень 2005 року була подана до ДПІ 20 травня 2005 року, разом з декларацією подано: розрахунок експортного відшкодування, 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені (експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до поданого з декларацією з податку на додану вартість розрахунку експертного відшкодування та даних самої декларації сума експортного відшкодування, яка повинна бути відшкодована протягом 30 календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 червня 2005 року, складає 1 001 709,00 грн.. а сума, бюджетного відшкодування, яка повина бути відшкодована протягом місяця, що наступає після закінчення трьох наступних звітних періодів відсутня.

У травні 2005 року Позивачем здійснювалися операції з вивозу товарів за межі митної території України. Податкова декларація за травень 2005 року була подана до ДПІ 21 червня 2005 року, разом з декларацією подано: розрахунок експортного відшкодування. 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені (експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстрм, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до поданого з декларацією з податку на додану вартість розрахунку експортного відшкодування та даних самої декларації сума експортного відшкодування, яка повинна бути відшкодована протягом 30 календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 липня 2005 року, складає 2 296 811,00 грн., а сума бюджетного відшкодування, яка повинна бути відшкодована протягом місяця, що наступає після закінчення трьох наступних звітних періодів відсутня.

Податкова декларація за червень 2005 року була подана до ДПІ 20 липня 2005 року, разом декларацією подано: розрахунок експортного відшкодування, 5-тий екземпляр вантажних митних вантажиш декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені (експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують; перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до даних самої декларації сума бюджетного відшкодування, яке повинне бути відшкодовано протягом 60 календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 вересня 2005 року, складає 1 235 594,00 грн.

Податкова декларація за липень 2005 року була подана до ДПІ 22 серпня 2005 року, разом з декларацією подано: 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені (експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до даних самої декларації сума бюджетного відшкодування, яке повинно бути відшкодоване протягом 60 календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 жовтня 2005 року, складає 9 083 501,00 грн.

У серпні 2005 року Позивачем здійснювалися операції з вивозу товарів за межі митної території України. Податкова декларація за серпень 2005 року була подана до ДПІ 20 вересня 2005 року, разом з декларацією подано: 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до даних самої декларації сума бюджетного відшкодування, яке повинно бути відшкодоване протягом 60 календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 листопада 1005 року, складає 2 682 038,00 грн.

У вересні 2005 року Позивачем здійснювалися операції з вивозу товарів за межі митної території України. Податкова декларація за вересень 2005 року була подана до ДПІ 20 жовтня 1005 року, разом з декларацією подано: 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що підтверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені експортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Відповідно до даних самої декларації сума бюджетного відшкодування, яке повинно бути відшкодоване протягом 60 календарних днів з моменту подачі розрахунку, а саме 20 грудня 2005 року, складає 255 494,00 грн.

У жовтні 2005 року Позивачем здійснювалися операції з вивозу товарів за межі митної "гзиторії України. Податкова декларація за жовтень 2005 року була подана до ДПІ 21 листопада і:05 року, разом з декларацією подано: 5-тий екземпляр вантажних митних декларацій, що потверджують фактичний перетин митного кордону України товарами, які вивезені депортовані) у звітному періоді, платіжні доручення за реєстром, які підтверджують перерахування коштів на користь іншого платника податку.

Згідно пп.7.7.3 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", „...суми, що не відшкодовані платнику датку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від пікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом року її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після никнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному кодуванні надмірно сплачених податків".

У зв'язку з тим, що відшкодування не було проведено у зазначений у Законі України „ Про податок на додану вартість" термін, тобто 30 календарних днів з дати подання Додатку №1 до податкової декларації з (Розрахунок експортного відшкодування), нараховані проценти на суму бюджетної заборгованості на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ станом на 06 березня 2006 року у сумі 1 777 348, 40 грн. (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч триста сорок вісім грн. 40 коп.). Розрахунок процентів на суму бюджетної заборгованості на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ЗАТ «Рамбурс » відповідають приписам п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість » змінами та доповненнями. А саме, в редакції Закону України «Про податок на додану вартість » , що діяла до 01.06.2005 р. передбачалося, що платник податку, який здійснює операції з вивезення /пересилання/ товарів /робіт, послуг/ за межі митної території України /експорт/ подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку.

Недотримання цього строку компетентним органом породжувало право платника податку на стягнення бюджетної заборгованості з нарахуванням відсотків відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7. ст.7 Закону України. «Про податок на додану вартість».

Однак, таке право платника податку, не передбачено пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість » в редакції Закону України 25.03.2005р. №2505-ІV, яка набрала чинності з 01.06.2005р.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (постанова від 12 справі № К-20387/06).

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час подачі позивачем декларації за лютий - 21.03.2005) (далі Закону № 168/97-ВР) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (абз. 2 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону .Уо 168/97-ВР).

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством ( абз. 3 п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст.. 7 Закону № 168/97-ВР).

З 31.03.2005 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-IV, яким до п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внесено зміни.

Так, п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час подання позивачем декларацій за березень, квітень, травень 2005 року) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування у позивача за лютий 2005 року виникає у строк, передбачений абз. 1 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла до 31.03.2005), а за березень, квітень, травень 2005 року - у строк, передбачений положеннями п.п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, що діяла після 31.03.2005).

Тобто, за березень 2005 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування з 19.05.2005, оскільки право на бюджетне відшкодування виникає з часу подання податкової декларації, тобто з 19.04.2005, а в цей період діяв новий порядок і строки відшкодування, що передбачені п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в редакції, що діяла після 31.03.2005.

Відповідно до абзацу 5 пп. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість » від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній до 01.06.2015) суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

З 01.06.2005 цей підпункт, з урахуванням положень Закону України від 25 березня 2005 року № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет України на 2005 рік » та деяких інших законодавчих актів України » (далі - Закон № 2505-IV), діяв у іншій редакції, яка не стосувалася відповідальності за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, пункт 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР в редакції Закону № 2505-IV включав підпункт 7.7.8 такого змісту: « Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ». Зазначена пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку».

Відповідно до пункту 13 «Перехідні положення» розділу 2 Закону № 2505-IV підпункт 7.7.8 Закону № 168/97-ВР набирав чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати мала застосовуватися процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до набрання чинності Законом № 2505-IV, з урахуванням того, що це відшкодування надавалося протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникало право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Законом України від 07.07.2005 № 2771-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України», який набрав чинності з 28.07.2005, редакцію підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, яка передбачала нарахування пені, було змінено, у зв'язку із чим він перестав регулювати спірні правовідносини. Однак дана обставина не свідчить, що з прийняттям цього Закону скасована відповідальність за шкоду заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Закон України від 07.07.2005 № 2771-IV набрав чинності з 28.07.2005, а відтак з цієї дати він перестав регулювати спірні відносини. Отже, до набрання чинності цим Законом за період до 28.07.2005 нарахування пені, яка мала сплачуватися органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку, законом було передбачено.

Вищезазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 04.04.2011 у справі № 21-19а11 за позовом ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Марганецької ОДПІ Дніпропетровської області про стягнення нарахованих на суму бюджетної заборгованості процентів.

Отже, помилковим є висновк про те, що право платника податку на отримання процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, обмежене 01.06.2005.

Слід врахувати, що позивач має право отримати суми, нараховані на прострочене бюджетне відшкодування, право на отримання якого своєю чергою, у позивача виникло до 28.07.2005, при цьому період нарахування таких сум обмежений 28.07.2005.

У разі якщо право на прострочене бюджетне відшкодування у позивача виникло після 28.07.2005, то позов щодо сум, нарахованих на таке прострочене відшкодування, не може бути задоволений.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування у позивача виникло лише за лютий, березень, квітень та травень 2005 року.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення процентів на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з липня 2004 року по січень 2005 року в сумі 1 001 472,73 грн. на підставі п. 4 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вже є судове рішення від 21.04.2005 у справі № 32/139 між тими самими сторонами про той самий предмет спору, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, але помилкове застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - задоволити частково.

Постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року - змінити, виклавши другий абзац її резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 24262621) на користь Приватного акціонерного товариства «Рамбурс»(м. Київ, пр-кт Перемоги, 20, кв. 34) 145 015, 41 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2005 року.»

У іншій частині постанову Господарського суду м. Києва від 22 серпня 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 26 січня 2016 року.

(Повний текст постанови виготовлено - 21 січня 2015 року.)

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.