Постанова № 55188210, 20.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Леніна, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

20.01.2016 справа №905/1200/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю № 284-4016 від 17.10.13, від відповідача:не з'явися, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Донецької області від19.10.2015 року по справі№905/1200/15 за позовомПублічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області,доПублічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області,простягнення 163 672, 42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (суддя Філімонова О.Ю.) рішенням від 19.10.2015 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області (далі ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», позивач) до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області (далі ПАТ «ММК ім. Ілліча», відповідач) про стягнення пені у розмірі 147 833, 16 грн., 3 % річних у розмірі 15 839, 26 грн. відмовив у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2015 по справі № 905/1200/15 просить скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 147 833, 16 грн. пені та 15 839, 26 грн. 3 % річних.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарський суд Донецької області при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно зясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а також неправильно та неповно дослідив докази.

Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги факт прострочення оплати рахунків відповідачем за поставлений товар та не надано оцінки додатковим доказам, поданих позивачем (уточнення до позову № 13483-4016 від 15.10.2015 та довідка ПАТ НЗФ № 13568-4016 від 16.10.2015).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником позивача у судовому засіданні 16.12.2015 було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено у звязку з чим строк розгляду справи було продовжено до 26.01.2015

У судовому засіданні 20.01.2016 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2016 не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлені належним чином, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту «Укрпошти».

Враховуючи те, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, а також встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду, судова колегія апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами 30.12.2013 було укладено договір № 141507/1306429/3604 (далі Договір), за умовами якого ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (Постачальник) зобовязався поставити, а ПАТ «ММК ім. Ілліча» (Покупець) прийняти та оплатити феросплави на умовах, у кількості та у строк, встановлений у Специфікаціях до Договору (а.с. 11-17).

В п. 2.1 Договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ, залізнична станція Маріуполь сортувальний Донецької залізниці. Можливо постачання на умовах ФСА, склад вантажовідправника, автотранспортом Покупця.

Датою поставки товару при постачанні залізничним транспортом вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції вантажовідправника (п. 2.3 Договору).

Згідно з наданими позивачем доказами, товар, поставлений 15.10.2014 на суму 6 682 487, 82 грн. (рахунок № 19236 від 15.10.2014) залізничним транспортом, був оплачений 26.11.2014 з простроченням у 2 дні; товар, поставлений 18.10.2014 на суму 6 666 917,52 грн. (рахунок № 196379 від 18.10.2014) залізничним транспортом, оплачено 12.12.2014 та 26.12.2014 з простроченням відповідно у 14 та 28 днів; товар, поставлений 17.10.2014 на суму 780 711, 29 грн. автомобільним транспортом (рахунок № 196382 від 17.10.2014) оплачений 12.12.2014 з простроченням у 14 днів; товар, поставлений 15.10.2014 на суму 765 888, 96 грн. (рахунок № 196403 від 15.10.2014) автомобільним транспортом оплачений 12.12.2014 з простроченням у 16 днів; товар, поставлений 15.10.2014 на суму 582 569, 62 грн. (рахунок № 196447 від 15.10.2014) автомобільним транспортом оплачений 28.11.2014 з простроченням у 2 дні; товар, поставлений 17.10.2014 на суму 582 824, 39 грн. (рахунок № 196448 від 17.10.2014) автомобільним транспортом оплачений 12.12.2014 з простроченням на 14 днів.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що відповідач здійснює оплату товару, що постачається шляхом перерахуванням грошових коштів на рахунок позивача протягом 30 банківських днів з дати поставки товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги до виконання господарських зобовязань містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки Покупець виконав свої зобовязання з оплати отриманого товару з простроченням, позивачем нараховані 3% річних відповідно до умов ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за час прострочення та пеню, яка передбачена умовами Договору (п. 7.6).

Зазначені нарахування, а саме: 3% річних у загальній сумі 15 839, 26 грн. та пеня у сумі 147 833, 16 грн. і є предметом позову.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що розрахунок позовних вимог виконаний арифметично вірно, відповідає законодавству та матеріалам справи.

Заперечення відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, є безпідставними з врахуванням наступного.

Твердження відповідача, що за товар, поставлений відповідно до зазначених в позові рахунків, ним сплачено платіжними дорученнями № 61414 від 04.11.2014 на суму 15 451 735, 32 грн., № 61896 від 07.11.2014 на суму 7 998 750, 65 грн., № 62918 від 17.11.2014 на суму 11 937 022, 89 грн., № 64215 від 28.11.2014 на суму 7 265 057, 44 грн., у призначенні платежу в яких відсутнє посилання на конкретні рахунки не є належним доказом оплати товару в інший строк, ніж зазначено у позові оскільки:

оплата за платіжним дорученням № 64215 від 28.11.2014 позивачем врахована;

оплата 07.11.2014 на суму 7 998 750, 65 грн., 17.11.2014 на суму 11 937 022, 89 грн. та 04.11.2014 на суму 4 332 437, 04 грн. були враховані господарським судом Донецької області в рішенні від 16.09.2015 у справі № 905/1211/15.

Доводи відповідача, що зобовязання за Договором припинені його виконанням не є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне (несвоєчасне) виконання зобовязань.

Крім того, колегія суддів враховує, що оскільки відповідач, як платник не зазначав в деяких платіжних дорученнях в графі «призначення платежу» номерів рахунків, а лише номер та дату Договору, негативні наслідки цього несе він, оскільки Продавець в цьому випадку самостійно визначає рахунки, які оплачені такими платіжними дорученнями.

З урахуванням викладеного, відповідачем не спростовано розрахунок позовних вимог, зокрема строки прострочення оплати за рахунками № 19236, № 196403, № 196447 від 15.10.20145, № 196382, № 196448 від 17.10.2014 та № 196379 від 18.10.14, тому позов є обґрунтованим.

Матеріали справи містять клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80 відсотків (№ 09/64 від 14.09.2015 а. с. 91-92).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем жодних доказів виникнення збитків у звязку із простроченням оплати поставленого відповідачу товару суду не надано.

Зобов`язання з оплати ПАТ «ММК ім. Ілліча» виконані. Строки порушення оплати є незначними.

Колегія суддів також враховує надані до клопотання докази, зокрема, повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку МГУМД від 05.05.2015 про позбавлення відповідача права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ; знаходження відповідача в районі проведення антитерористичної операції, що свідчить про наявність виняткових підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені та вважає за можливе зменшити її розмір на 30 відсотків.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в розмірі 103 483, 21 грн.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача у повному розмірі.

Клопотання ПАТ «ММК ім. Ілліча» про відстрочку виконання рішення суду на 4 місяці задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не доведено, що після закінчення цього строку зміниться фінансовий стан та зявиться можливість виконання рішення. Крім того, зазначені в клопотанні обставини вже враховані апеляційним судом при зменшенні розміру штрафних санкцій.

Таким чином, апеляційна скарга ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2015 скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2015 по справі № 905/1200/15 скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь Дніпропетровської області, до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення пені у розмірі 147 833, 16 грн., 3% річних у розмірі 15 839, 26 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129 на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) 3% річних в сумі 15 839, 26 грн., пеню в сумі 103 483, 21 грн, судовий збір за подання позовної заяви 3 273, 45 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 600, 80 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийТ.М. Колядко

Судді:В.М. Татенко

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1- позивачу

1- відповідачу

1-у справу

1- ДАГС 1 - ГСДО