Постанова № 55188174, 20.01.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2016 року Справа № 904/7295/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антоні С.Г., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, договір про надання юридичних послуг від 23.10.2014р.

від відповідача: Стрельченко Я.С., представник, довіреність № 8166-К-Н-О від 16.10.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року у справі №904/7295/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання виконати платіжні доручення на суму 27 533,90 грн. та 5 952,50 євро

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року (суддя: Забарющий М.І.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" перерахувати належні фізичній особі ОСОБА_3, м. Київ грошові кошти - 27 533 грн. 90 коп. на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Хрещатик" та 5 952 євро 50 євроцентів на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 № НОМЕР_2 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Печерська філія у м. Києві). Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - 3 325,05 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення, відмовивши в задоволені позову.

Посилається на не дослідження судом першої інстанції відповідність платіжних доручень №2, №3, №5 від 24.06.2015р. про переказ коштів шляхом списання з рахунків класу 29 суми грошових коштів вимогам глави 2 «Загальних правил документообігу» та глави 3 «Розрахунків із застосуванням платіжних доручень» Інструкції НБУ № 22.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 20.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі заяви позивача від 04.05.2011 року відкрив на його ім.'я поточний рахунок НОМЕР_4 в гривні, на якому згідно довідки відповідача від 20.06.2014 року обліковуються кошти в сумі 27 533,90 грн. В подальшому ці кошти відповідач перевів на рахунок № НОМЕР_3 в цій же сумі без відповідної заяви позивача (дивись довідки відповідача від 23.10.2014 року).

Відповідач 03.01.2013 року відкрив позивачу рахунок № НОМЕР_6, на якому обліковуються кошти в євро на суму 5 952,50 євро, що підтверджується довідками відповідача. В подальшому ці кошти без згоди позивача були переведені на рахунок НОМЕР_5.

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи починаючи з березня 2014р. позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність надання йому доступу до належних йому коштів, але даного доступу позивачу надано не було, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Пункт 3.1.1.26. Умов та правил надання банківських послуг унормовує, що розрахункові документи, які надійшли в банк протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли в банк після операційного часу, банк виконує його наступним операційним днем. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли в банк в післяопераційний час, виконуються поточним днем за наявності технічної можливості з одночасною оплатою такої послуги відповідно до тарифів банку.

Відповідно до пункту 3.4.1.18. Умов та правил надання банківських послуг банк і клієнти зобов'язані дотримуватись вимог законодавства України з питань відкриття і ведення рахунків. За порушення зазначених вимог банки і клієнти несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

За приписами статті 21.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (пункт 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (стаття 1.30, стаття 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Позивач 30.06.2015р. направив на адресу відповідача заяву з проханням перерахувати належні йому кошти 27533,90грн. та 5952,50грн. на інші рахунки та надав оригінали платіжних доручень №№ 1,2,3,4,5,6 від 24.06.2015р.(а.с. 40-47).

Вказані платіжні доручення відповідачем виконано не було.

Колегія суддів вважає, що позивачем надано достатні докази щодо звернення до ПАТ КБ "Приватбанк" із оформленими платіжними документами про перерахування вказаних у позові сум на інші банківські рахунки, невиконання яких свідчить про порушення умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку.

Банк, в порушення приписів статті 33 ГПК України, не довів суду поважності причин невиконання платіжних доручень позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про те, відповідачем не доведено, що позивач відкрив у нього інші рахунки, не довів, що кошти в євро з цих рахунків були переведені в інші банки іншим особам, або зняті самим позивачем.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на не дослідження судом першої інстанції відповідність платіжних доручень №2, №3, №5 від 24.06.2015р. на переказ коштів шляхом списання з рахунків класу 29 суми грошових коштів вимогам глави 2 «Загальних правил документообігу» та глави 3 «Розрахунків із застосуванням платіжних доручень» Інструкції НБУ № 22. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані платіжні доручення оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року у справі №904/7295/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 25.01.2016року.