Рішення № 55186691, 21.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.16р.

Справа № 904/10169/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "ГАЛИЧИНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД"

про стягнення 51 381,29 грн. за договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 51 381,29 грн. за договором поставки, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Розгляд справи відкладався.

Позивач у судове засідання 20.01.16р. не з'явився, просив справу розглядати за його відсутністю, про що вказав у клопотанні від 16.01.16р. № 16/01-01.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Сторони повідомлені належним чином про судові засідання, матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.14р. сторонами укладено договір від № 186 (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставляти товар на умовах DDP (рампа торгового центру в місці поставки – згідно замовлення Покупця), а Покупець - прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов Договору. Товар, що підлягає поставці за цим Договором, визначається Специфікацією (Додаток № 3), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 9.1. Договору, він діє з моменту його підписання Сторонами до 31.12.14р.

Відповідно до п. 9.4. Договору його дія автоматично продовжується кожного разу на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору за один місяць до закінчення терміну дії Договору.

За відсутності заперечення Сторін дія Договору продовжилась на наступний – 2015р.-до 31.12.15р.

Відповідно до п. 5.6. Договору (в редакції протоколу розбіжностей) Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним Договором, які настануть після спливу 25 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергах (в день, який настане раніше після спливу строку оплати).

За даними Позивача, на виконання умов договору, згідно з транспортними накладними, Позивач поставив Відповідачеві товар, який в порушення умов Договору залишається неоплаченим станом на 11.11.15р. в сумі 37 581,06 грн. При цьому, в транспортних накладних безпосередньо зазначались асортимент та кількість товару, а щодо цін містились посилання на специфікації. Товар приймався Боржником без зауважень, про що свідчать підписи уповноважених осіб Боржника на транспортних накладних, скріплених печатками та штампами Боржника. Всупереч умов Договору Відповідач поставлений товар не оплатив, у зв’язку з чим, станом на 02.11.15р., його борг перед Позивачем становить 37 581,06 грн. На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував збитки від інфляції – 13 051,01 грн. та 3 % річних – 749,22 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД" (49038, м.Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27, код 391 353 15) на користь Приватного акціонерного товариства "ГАЛИЧИНА" (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, код 255 535 79) 37 581,06 грн. – основного боргу, 13 051,01 грн. – збитків від інфляції та 749,22 грн. - 3 % річних, 1 218,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено ____