Ухвала суду № 55178388, 13.01.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.

секретар: Шерівська Ю.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про тлумачення заповіту, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 у вересні 2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про тлумачення заповіту, вчиненого 20 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 175 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Мошанецької сільської ради Кельменецького району Дудкою Т.Т..

Просила здійснити тлумачення заповіту, а саме, що ОСОБА_6 заповів їй земельні ділянки, право власності на які посвідчувалися державним актом на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 від 19 серпня 2008 року.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зміст заповіту ОСОБА_6, посвідченого 20 серпня 2008 року Дудкою Т.Т., секретарем виконавчого комітету Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, за реєстровим № 175, розтлумачено наступним чином: «Я, ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бернове Кельменецького району Чернівецької області, паспорт НОМЕР_2, виданий Кельменецьким РВ УМВС 11 січня 2007 року, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: земельні ділянки площею 0.8838 га кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1,1784 га кадастровий номер НОМЕР_4, зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 19 серпня 2008 року, заповідаю ОСОБА_1.».

На дане рішення представник відповідача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області

______________________

№22-ц/794/87/16 Головуючий у 1 інстанції: Харабара І.В.

Категорія: 39 Доповідач: Литвинюк І.М.

та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляції посилається на те, що заповідач ОСОБА_6 при складанні заповіту був у нетверезому стані і його волевиявлення не було вільним, а тому даний заповіт є недійсним.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6, складаючи заповіт, самостійно та вільно виявив волю щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивачка ОСОБА_1 успадкує не державний акт на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, виданий 19 серпня 2008 року, а саме зазначені в ньому земельні ділянки.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст.1256 ЦК України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу. Згідно положень ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається зі змісту заповіту, посвідченого секретарем Мошанецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, ОСОБА_6 20 серпня 2008 року заповів позивачці ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, виданий 19 серпня 2008 року Кельменецькою РДА Чернівецької області.

Таким чином, зазначеним у заповіті Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 від 19 серпня 2008 року, підтверджується належність спадкодавцеві на час відкриття спадщини майна, а саме, земельних ділянок площею 0.8838 га кадастровий номер НОМЕР_3, та площею 1,1784 га, кадастровий номер НОМЕР_4, які він заповів позивачці ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, не змінивши текст заповіту.

Постановою приватного нотаріуса Кельменецького районного нотаріального округу Чернівецької області Лакусти В.І. від 02 вересня 2015 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва на право власності за заповітом на земельні ділянки у зв'язку з тим, що у заповіті зазначено, що їй заповідається державний акт на земельні ділянки, а не земельні ділянки, які посвідчуються державним актом.

Отже, встановлено, що у власності заповідача були саме ці земельні ділянки, іншого способу захисту свого порушеного права у позивача немає, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про тлумачення заповіту.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, сам заповіт сторонами не оспорювався.

Твердження апелянта про невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, вчинення заповіту під впливом матері позивачки, на думку суду, є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається, недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: