Вирок № 55176668, 22.01.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9486/15-к 1-кп/639/99/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.В.,

прокурора Кіріяченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 14 жовтня 2015р. № 12015220500001895 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 24.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 27.05.2014 року умовно-дострокового на підставі постанови Балаклейського районного суду Харківської області від 19.05.2014 року, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 3 дні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, маючи не зняту у встановленому законом порядку судимість, на шлях перевиховання не став, та повторно скоїв корисливий злочин при наступних обставинах.

ОСОБА_1,14 жовтня 2015 року, приблизно о 15 годині 25 хвилин, перебував поблизу будівлі гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В цей час він помітив обігрівач «Element» моделі «KVN 1401», який належав його знайомому, ОСОБА_2, і в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_1, діючи повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно заволодів обігрівачем «Element» моделі «KVN 1401», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4500 від 19 жовтня 2015 року, - 952 гривні, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті злочинного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 952 гривні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він 14 жовтня 2015 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, перебував поблизу будівлі гаражу, розташованого по АДРЕСА_3, де зустрівся із знайомим на прізвище ОСОБА_2, у якого із собою був обігрівач. ОСОБА_2 пішов у будівлю, обігрівач залишив на вулиці. Він взяв цей обігрівач, щоб продати оскільки йому були потрібні гроші. Обігрівач він відніс до дому оскільки вже було пізно та ринок не працював, наступного дня обігрівач був вилучений у нього вдома співпрацівниками міліції.

Крадіжку скоїв через скрутне матеріальне становище, оскільки не може знайти роботу, судові витрати визнає у повному обсягу.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, до обвинуваченого ОСОБА_1 будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх обставин та доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням думки прокурора, заяви потерпілого про розгляд справи за його відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному, та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше судимий, у тому числі за скоєння корисних злочинів, останній раз 24.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 27.05.2014 року умовно-дострокового на підставі постанови Балаклейського районного суду Харківської області від 19.05.2014 року, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 3 дні, судимість не знята у встановленому законом порядку, офіційно не працює, має постійне місце мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання, і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, те, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, відсутності претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового та судового слідства не обирався.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, навчання, роботи, періодично з'являтись до кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі - 184 гривні 14 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речовий доказ: обігрівач «Element» моделі «KVN 1401», який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,- повернути останньому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин