Ухвала суду № 55169495, 20.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №408/4595/12 Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\266\К\16 Чайкіна О.В.

Категорія № 24(І) Доповідач - Барильська А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

секретар: Маслова К.В.

за участю: представника позивача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - Цвіркун Аліни Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03 вересня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги опалення,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулось з позовом до суду до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги опалення.

В обґрунтування позову КПТМ «Криворіжтепломережа» зазначили, що вони є постачальниками теплової енергії і гарячого водопостачання населенню, яке зобов`язано здійснювати оплату за надані послуги згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Позивач щомісяця здійснював постачання теплової енергії і гарячої води до помешкання відповідача, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, плата за яку нараховувалась за тарифами встановленими рішенням Криворізької міської Ради від 13.08.2008 року № 584. опалення за 1 кв.м. складає 245 грн. за 1 Гкал, та згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1844 від 14.12.2010 року тариф на теплову енергію для населення з 01.01.2011 року за 1 Гкал. становить 224,58 грн.

Відповідач всупереч вимогам ст.ст. 67, 68,162 ЖК України оплату за отриману теплову енергію і гарячу воду не здійснює, внаслідок чого виникла заборгованість , у зв'язку з чим Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" після неодноразового уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача суму боргу за теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року в розмірі 5685,86 грн. (Т. 1, а.с. 1, 175).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2010 року скасовано судовий наказ від 12.02.2010 року про стягнення заборгованості за теплову енергію та гаряче водопостачання.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 вересня 2015 року позов КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (р/р 2603412312245 в ДФ АБ "Укргазбанк" у м. Кривому Розі, МФО 305448, ОКПО 03342184) - заборгованість по оплаті за опалення і гаряче водопостачання за період часу з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року в сумі 5685,86 ( п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 86 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 51 (п'ятдесят одну) грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа».

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції ухвалено рішення за відсутності відповідача, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права, та вимоги ст.10 ЦПК України. Апелянт вважає, що він є неналежним відповідачем тому, що всі документи для правових відносин (акти-звірки, особовий рахунок НОМЕР_1, на який посилається представник Позивача) виписані на ім'я його матері ОСОБА_5, яка померла в 2006 році. Договірних відносин між КПТМ «Криворіжтепломережа» та відповідачем не має, а тому Позивач не має підстав для нараховування та стягнення будь яких коштів.

Судом не взято до уваги, що відповідач не одноразово відмовлявся від неякісних послуг позивача і здійснював обігрів оселі електроприладами, так як температура центрального опалення не відповідала нормативним показникам. Також є погодження, комісії УЖКХ Міськвиконкому про відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання, проте КПТМ «Криворіжтепломережа» в 2007 році відповідачу відмовлено в наданні технічних умов для від'єднання від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання. Стан труб в помешканні у Відповідача не відповідає нормам і вказує на відсутність в них необхідного, для надання послуги теплопостачання, тиску. Внаслідок постійної відсутньості теплоносія в помешканні НОМЕР_2 відбулося руйнування внутрішньоквартирного трубопроводу та вікон, в аварійному порядку відбулась заміна трубопроводу опалення та вікон. Також через постійну відсутність гарячого водопостачання в помешкані НОМЕР_2 було встановлено за кошти Відповідача і поставлено на облік до КПТМ «Криворіжтепломережа» електричний водонагрівач.

Апелянт вважає, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості з пропуском строку позовної давності.

На думку апелянта, суд першої інстанціях не звернув уваги на Постанову Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: «Про накладення штрафу на КПТМ "Криворіжтепломережа" за порушення ліцензійних умов з виробництва, транспортування та з постачання теплової енергії» за результатами перевірки якої з'ясувалося, що дане комунальне підприємство не наділено функціями надання послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання та не має права укладати договори з мешканцями, так як надання тепла та гарячого водопостачання, відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», є комунальною послугою і потребує відповідної ліцензії. Але позивачем так і не надано документів, які підтверджують отримання ним ліцензії на право підписання договорів та надання послуг населенню.

В запереченнях на апеляційну скаргу КПТМ «Криворіжтепломережа» просять апеляційну скаргу відхилити рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на їх думку.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином повідомлений про час розгляду справи, не з`явився в судове засідання, та надав заяву про розгляд справи у його відсутність, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки зазначені в ній причини можна визнати поважними зважаючи на те, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, завчасно.

Виходячи з положень ч.3 ст. 27 ЦПК України, ст. 303 -1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та ст. 67 ЦПК України щодо строків процесуальних дій, а також, зважаючи на вимоги ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача ОСОБА_4 належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований та проживає у квартирі НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2

КПТМ «Криворіжтепломережа» у період з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року здійснювалось постачання централізованого опалення до житлового будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2010 року скасовано судовий наказ від 12.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за теплову енергію та гаряче водопостачання.

Звертаючись до суду з позовом, КПТМ «Криворіжтепломережа» посилалися на те, що ними виконано зобов'язання по поставці до житла відповідача централізованого опалення, однак зазначені послуги відповідачем своєчасно та в повному обсязі не були оплачені, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року у сумі 5 685, 86 грн.

Задовольняючи позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа», суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за спожиту теплову енергію.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальніх послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами по справі виникли правовідносини щодо надання, з одного боку, та споживання, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню та підігріву гарячої води, які врегульовано Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21 липня 2005 року (з наступними змінами).

Згідно з "Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" споживачем послуг є - наймач (власник) квартири (приватного будинку), якому надаються послуги з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання та водовідведення у житловому фонді та підсобних приміщеннях,

Так, статті 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Така правова позиція, яка регулює правовідносини щодо надання комунальних послуг, є обов'язковою для застосування всіма судами України.

В силу ч. 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. При цьому, згідно з ст. 1 цього ж закону споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. За правилами ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, КПТМ «Криворіжтепломережа» забезпечує тепловою енергією у квартиру АДРЕСА_1, у якій зареєстрований та мешкає відповідач ОСОБА_4

Посилання відповідача ОСОБА_4, на те, що він відмовився від неякісних послуг позивача, та надання згоди комісією УЖКГ Міськвиконкому на відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання, колегія суддів до уваги не бере, з огляду на наступне.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі Правил № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до пункту 25 Правил № 630 самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_4 комісією УЖКГ виконавчого комітету Криворізької міської ради надано погодження на влаштування індивідуального опалення в квартирі АДРЕСА_1 та рекомендувало замовити в проектній організації, яка має відповідні ліцензії: проект індивідуального теплопостачання; технічне рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання будинку (заміна елеваторних вузлів, тощо); розрахунок теплових навантажень квартири; проект теплоізоляції огороджувальних конструкцій, по завершенню робіт звернутись до УЖКГ для складання акту про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж теплопостачання (т.1 а.с. 198-199)

Матеріали справи не містять доказів, зокрема, копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла у встановленому Законом порядку.

Таким чином КПТМ «Криворіжтепломережа» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання. У зв'язку з чим, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не тягне за собою зняття теплового навантаження на будинок та припинення нарахувань за користування централізованою системою опалення,та не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року № 6-1192цс15, від 11 листопада 2015 року № 6-1706цс15 що в силу вимог ч.2 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із матеріалів справи, КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1,так як будинок є багатоповерховим, опалення до квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про фактичне отримання відповідачем теплової енергії. Однак, відповідач плату за нараховані послуги не вносить, у зв'язку з чим, за період з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року утворилась заборгованість у розмірі 5685,86 грн.

Посилання відповідача ОСОБА_4 про звернення позивача до суду з пропуском строку позовної давності, колегія суддів до уваги не бере з огляду на наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

А стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується (ст.264 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що 07.11.2008 року та 11.02.2010 року КПТМ «Криворіжтепломережа» звертались до Дзержинського районного суду із заявами про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_4 заборгованості за теплову енергію та гаряче водопостачання .

Ухвалами суду від 19 травня 2010 року та 16 серпня 2010 року дані судові накази було скасовано, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності (т.1 а.с.36-37)

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, строк позовної давності переривався зверненням КПТМ "Криворіжтепломережа" із заявою про видачу судового наказу крім того, відповідач періодично сплачував за послуги з теплопостачання що підтверджується розрахунком заборгованості по особовому рахунку, що також свідчить про переривання перебігу позовної давності, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

У зв'язку з чим, з відповідача ОСОБА_4 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягає стягненню заборгованість за період з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року в сумі 5685,86 грн. Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Правильність нарахування суми боргу також підтверджується особовим рахунком позивача, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за період з 01.02.2007 року по 01.03.2011 року оплати за опалення, у зв'язку з чим наявна заборгованість по оплаті за опалення у сумі 5685,86 грн. Зазначені суми заборгованості розраховані згідно рішень Криворізької міської ради № 584 від 13.08.2008 року та згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1844 від 14.12.2010 року, постанови КМУ № 15 від 17.02.2010 року «Про затвердження порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», з якими колегія суддів погоджується та вважає їх правильними.

Посилання в апеляційній скарзі на те, щовін є неналежним відповідачем тому, що всі документи виписані на ім'я його матері ОСОБА_5, яка померла в 2006 році, колегією суддів до уваги не беруться, так як відповідач є фактичним споживачем послуг, про що свідчать неодноразові звернення на неналежну якість наданих послуг, та посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач неодноразово відмовлявся від неякісних послуг позивача і здійснював обігрів оселі електроприладами. Відповідач зареєстрований та мешкає за зазначеною адресою.

Відсутність договірних відносин між КПТМ «Криворіжтепломережа» та відповідачем, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги на те, що комісією УЖКХ Міськвиконкому надано погодження на відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання, колегія судді не бере до уваги, так як належним доказом відключення квартири від центрального опалення, є акт про відключення, затверджений відповідною комісією.

Посилання в апеляційній скарзі на не якісне надання послуг з опалення, у зв'язку з чим відбулося руйнування внутрішньоквартирного трубопроводу та вікон, через постійну відсутність гарячого водопостачання в помешканні НОМЕР_2 відповідачем встановлено електричний водонагрівач, колегією судді до уваги не береться, оскільки акти про неналежне надання послуг за спірний період не складалися, акти складені представниками КП «ЖЕО №9» за період з 2000 року по 2004 рік, подані поза межами спірного періоду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано документів, які підтверджують отримання ним ліцензії на право підписання договорів та надання послуг населенню, колегія суддів до уваги не бере, оскільки це не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, так як позов пред'явлено до відповідача, як до споживача послуг теплової енергії, який зареєстрований та мешкає за даною адресою.

Доводи апеляційної скарги, щодо ухвалення рішення суду за відсутності відповідача, не можуть бути підставою для скасування законного рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь в справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, і дав їм правильну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а рішення суду повинно бути залишено без змін на підставі ст. 308 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є. Ляховська

Л.В. Михайлів