Рішення № 55168429, 19.01.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2835/15-ц

2/212/132/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Чайкіна І.Б.;

секретарі судового засідання Гавеля Ю.О.;

за участі сторін

позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення майна із чужого незаконного володіння, стягнення майнової та моральної шкоди.

Просила суд, стягнути з ОСОБА_3 на її користь матеріальні збитки в розмірі 5000 доларів США, що згідно курсу валют на 15.04.2015 року складає 125000 грн.; моральну шкоду в розмірі 100000 грн.; затримати мікроавтобус ГАЗ 322132 державний номер НОМЕР_1, який їй належить і поставити на штраф-майданчик в ДАІ м. Кривого Рогу; притягнути до відповідальності ОСОБА_3 та всіх осіб, а саме: нотаріуса АДРЕСА_1, моб. тел. НОМЕР_2 ОСОБА_4, її батька, та ОСОБА_5, які причетні до скоєння злочину приховування, таємного продажу вищезазначеного майна; повернути документи, що відносяться до перевезення пасажирів та транспорту на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_1,стягнути з відповідача судові витрати.

Зазначила, що ОСОБА_3 незаконно заволоділа мікроавтобус ГАЗ 322132 державний номер НОМЕР_1, який їй належить. Намагається його реалізувати невідомим особам. В результаті дій відповідача ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яку вона оцінюю з розмірі 100000 грн. Вона проявилась в наступному:-в додаткових зусиллях ведення активного способу життя; в тривалому стресі, що привів до нервового розладу,в постійній головної болі, відсутності здорового сну, що призвело до податкових моральних страждань, збільшуючи їх тривалість, в придбанні ліків та лікуванні, та привело до загострення вже наявних у позивача хронічних захворювань.

До того ж, відповідач незаконно та необґрунтовано зверталась до суду з позовом та зі скаргами до правоохоронних органів, за місцем роботи ОСОБА_1, що говорить про те, що незаконні, необґрунтовані скарги ОСОБА_3 і вимагання 70000 грн. згідно позовної заяви відповідача за тривалий час з 2007 по 2011 рік стан здоров'я ОСОБА_1 значно погіршився, що негативно відобразилось на її самопочутті, яке виразилось в гіпертонічній хворобі 3 ступеня. За цей весь період лікування вона матеріально постраждала на 100000 грн.

Також ОСОБА_1 зазначила, що її батьком ОСОБА_6 було передано відповідачу запасні частини ОСОБА_3 на суму 5000 доларів США, які остання зобов'язувалась повернути до травня 2008 року. Оскільки вона є спадкоємицею свого батька вважає за необхідне стягнути ці кошти на свою користь.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 проти позову заперечували, в зв'язку з безпідставністю вимог ОСОБА_1 Заперечили факт володіння транспортним засобом мікроавтобус ГАЗ 322132 державний номер НОМЕР_1, факт передачі запасних частин на суму 5000 доларів США та нанесення позивачу моральної та матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, ОСОБА_3 зареєстрована з 14.03.2007 року фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 01.03.2007 року, ОСОБА_1 уповноважила позивача ОСОБА_3 представляти інтереси при вчинені правочинів щодо експлуатації, користування та або розпорядження автомобілем ГА3322132 державний номер НОМЕР_1. Відповідно до витягу з реєстру, припинено дію вказаної довіреності 21.05.2008 року (а.е.72), про що повідомлено позивача згідно листа відділу ДАІ від 14.07.2008 року, автомобіль - поставлено на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів.

На автомобіль ГА3322132 державний номер НОМЕР_1 видано ліцензійну картку на перевезення пасажирів на ім'я власника автомобіля - ОСОБА_6, видано дозвіл від 01.06.2005 року. Згідно шляховим листам - позивач ОСОБА_3 допускалася як водій автомобіля ГАЗ 322132 державний номер НОМЕР_1 на маршруті ПП Покришка № 287 в липні 2007 року. Згідно рішення міського конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів автотранспортом від 31.08.2007 року ПП ОСОБА_6. який є авто перевізником на маршруті № 287. здійснив заміну автобусу ГАЗ 322132 державний номер НОМЕР_1 (повідомлення відділу транспорту та зв'язку виконкому Криворізької міської ради від 01.12.2008 року).

Встановлено, що між сторонами склалися правовідносини по представництву на підставі довіреності від 01.03.2007 року, що відповідає ст. 237 ЦК України, відповідно до якої одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (а.с. 34).

Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини встановлені рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди справа № 2-1450/11 доведенню не підлягають.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповіді начальника відділу Державтоінспекції ГУ МВС України у дніпропетровській області КМУ від 19.09.2012 року № 14/3-5107 зазначено, що співробітниками відділу ДАТ Криворізького МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області проводяться заходи щодо встановлення місцезнаходження зазначеного автомобіля, додатково здійснено запит до відділу транспорту та зв'язку Криворізької міської ради щодо участі мікроавтобуса ГАЗ 322132, реєстраційний номер НОМЕР_1 в перевезенні пасажирів на маршрутах загального користування, звідки отримано відповідь вх. ВДА КМУ № 6041 від 17.09.2012року, що вказаний транспортний засіб на маршрутах загального користування для перевезення пасажирів у м. Кривому Розі не використовується (а.с. 47).

Листом відділу Державтоінспекції ГУ МВС України у Дніпропетровській області КМУ від 09.08.2012 року № 14/3Г-415 зазначено, що 12.06.2008 року надійшла заява гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо затримання мікроавтобуса ГАЗ-322132 д. н. НОМЕР_1 в зв'язку зі скасуванням генерального доручення, виданого на ім'я гр. ОСОБА_3, але даний транспортний засіб особовим складом відділу ДАІ не затримувався і не поставлявся на майданчик тимчасового затримання т/з. Станом на 09.08.2012 року місце знаходження вищезазначеного мікроавтобуса ГАЗ-322132 д. н. НОМЕР_1 не відомо (а.с. 45).

Ураховуючи вищезазначене, суд доходить до висновку про недоведеність представленими доказами позивачем ОСОБА_1 перед судом факту перебування спірного автомобіля у незаконному володінні відповідача ОСОБА_3

З тих же підстав суд відмовляє в позовних вимогах про повернення документів, що відносяться до перевезення пасажирів та транспорту на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_1, оскільки позивачем не доведено, що вказані документи знаходяться у володінні відповідача.

Щодо вимоги стягнути матеріальну шкоду в розмірі 5000 доларів США заборгованості за нібито передані ОСОБА_6 запасні частини ОСОБА_3 Слід зазначити наступне.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Крім показів, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5, які повідомили, що ОСОБА_6 передавав запасні частини відповідачу на вищевказану суму, інших доказів з зазначенням номенклатури запасних частин, підстав передачи, умов оплати або виконання зобов'язань суду не надано.

За таких обставин позивачем ОСОБА_1 не доведено позовних вимог в цій частині.

Щодо затримання спірного автомобілю та постановки його на штрафмайданчик слід зазначити наступне.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповіді начальника відділу Державтоінспекції ГУ МВС України у дніпропетровській області КМУ від 19.09.2012 року № 14/3-5107 зазначено, що співробітниками відділу ДАТ Криворізького МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області проводяться заходи щодо встановлення місцезнаходження зазначеного автомобіля, додатково здійснено запит до відділу транспорту та зв'язку Криворізької міської ради щодо участі мікроавтобуса ГАЗ 322132, реєстраційний номер НОМЕР_1 в перевезенні пасажирів на маршрутах загального користування, звідки отримано відповідь вх. ВДА КМУ № 6041 від 17.09.2012року, що вказаний транспортний засіб на маршрутах загального користування для перевезення пасажирів у м. Кривому Розі не використовується (а.с. 45).

Суд позбавлений можливості, в рамках цивільного судочинства затримувати транспортні засоби.

Щодо вимоги про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 та всіх осіб, а саме: нотаріуса АДРЕСА_1, моб. тел. НОМЕР_2 ОСОБА_4, її батька, та ОСОБА_5, які причетні до скоєння злочину приховування, таємного продажу вищезазначеного майна слід зазначити наступне.

Відповідно до стаття 211 ЦПК суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Проте судом не встановлено таких обставин, а позивач не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів в порядку кримінального законодавства, якщо вона вважає, що вчинено злочин щодо неї.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, як вбачається з вищевказаних положень чинного цивільного законодавства України, обов'язковою умовою відшкодування майнової шкоди, у тому числі в результаті бездіяльності заподіювача, є сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази спричинення позивачу, матеріальної та моральної шкоди, їх обґрунтування, в тому числі і розміру та проявів такої шкоди.

Те, що відповідач зверталась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 та зі скаргами до правоохоронних органів, за місцем роботи ОСОБА_1 є її конституційним правом та не можуть тягнути за собою цивільно-правову відповідальність.

Підстав для відшкодування моральної шкоди не вбачається.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Стаття 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з вимог вказаної статті ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судом відмовлено у повному обсязі, підстав для стягнення на її користь з відповідача судового судових витрат не має.

Керуючись ст. , ст.. 3, 10, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 січня 2016 року.

Суддя: І. Б. Чайкін