Ухвала суду № 55164428, 18.01.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12291/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2016 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Турецька Я.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді про відмову у призначеннні пенсії та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді про відмову у призначеннні пенсії та зобовязання вчинити певні дії. Мотивуючи позовні вимоги вказує на те, що 15.08.2013 року воназвернуласядоУправлінняПенсійногоФондуУкраїни в Куйбишевському районі м.Донецька ( за місцем проживання) іззаявоющодопризначенняїйпенсіїзавислугоюроків. Рішенням від 23.10.2013 року за № 43 УправлінняПенсійногоФондуУкраїни в Куйбишевському районі м.Донецька відмовило їй у призначенні пенсії. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржила його в судовому порядку і постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 05.08.2014 р. скасовано рішення за № 43 від 23.10.2013 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобовязано Управління ПенсійногоФондуУкраїни в Куйбишевському районі м.Донецька зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 02.09.1989р. по 01.11.1990р. на посаді директора підліткового клубу Ровесник до спеціального стажу. Позивач вказує на те, що в вересні 2014р. вона перемістилася з тимчасово окупованої території ( м. Донецьк) в м. Ужгород та її було взято на облік осіб, які переміщені з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, що підтверджується довідкою від 09.12.2014р. № НОМЕР_1. Позивач зазначає, що 27.08.2015 року воназвернуласядо Управління ПенсійногоФондуУкраїни в м. Ужгороді іззаявоющодо призначенняїй пенсії завислугоюроків. Однак рішенням від 29.09.2015 року відповідач відмовив у призначенні їй пенсії. Свою відмову мотивували тим, що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи для прийняття рішення про призначення пенсії за вислугу років. Відповідачем не зараховано до спеціального стажу період роботи позивача ОСОБА_1 у підлітковому клубі Ровесник з 01.09.1989р. по 01.11.1990р., з тих підстав, що підлітковий клуб не належить до позашкільних закладів освіти відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2002р. № 1436.

Вважає, що рішення УПФ України в м. Ужгород щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є протиправним з підстав викладених в адміністративному позові.

Позивач вважає,щодіямипосадовихосібУправлінняПФУкраїни в м. Ужгороді Закарпатської області порушеніїїправата інтереси,авід такза захистом таких, вимушена звертатися досуду.

З посиланням на викладене , на положення ст.ст. 19,46,58 Конституції України, на положення Закону України Про пенсійне забезпечення, Закону України Про освіту позивач просить суд:

скасувати рішення Управління ПенсійногоФондуУкраїни в м. Ужгороді про відмову в призначенні пенсії ( вкладка № 70 до протоколу № 40 29.05.2015р.);

зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 02.09.1989р. по 01.11.1990р. напосаді директора підліткового клуба Ровесник до спеціальногостажу,що дає право на призначення пенсії за вислугу років;

зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області призначити з 15.08.2013 р. ОСОБА_1 пенсіюзавислугуроків.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила задовольнити їх в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позові.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позові. Всвоїхпоясненнях посилався наобставини,щовикладенівпозові. Зокрема, наголосив на тому, що позивач ОСОБА_1 вперше звернулася до органів пенсійного фонду з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років 15.08.2013р., що встановлено постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 05.08.2014 р. Також зазначив, що позивач з незалежних від неї причин вимушена була переміститись з тимчасово окупованої території м. Донецьк в м. Ужгород.

Представник управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області позов не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях, що надійшли на адресу суду 28.10.2015р.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Іззмістустатті6КАСУкраїникожна особа маєправовпорядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до адміністративногосуду, якщовважає, щорішенням,дією чи бездіяльністюсубєктавладнихповноваженьпорушеніїїправа,свободиабоінтереси.

Згідно ч. 2 ст. 11, ч. 2ст. 71 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Як встановлено судом, позивачуперіодроботиз02.09.1989р.по01.11.1990р. працюваланапосаді директора підліткового клубу Ровесник при СШ № 97. 01.11.1990р. вона звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у звязку з ліквідацією установи, що підтверджується трудовоюкнижкоюОСОБА_1, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, копія міститься при матеріалах справи. ( а.с.12-15)

ПозивачОСОБА_1 15.08.2013р.звернуласядо УПФУв Куйбишевському районі м.Донецькаіззаявоюпропризначенняпенсіїзавислугуроків,однакрішенням відповідача від 23.10.2013р.№43позивачувідмовленовпризначенніпенсії з мотивів відсутності необхідного спеціального стажу роботи і вказані обставини встановлені постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 05.08.2014 р. ( а.с.20-22)

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у вересні 2014 року перемістилася з тимчасово окупованої території м. Донецьк в м. Ужгород, що підтверджується довідкою № НОМЕР_1 від 09.12.2014р. виданої Управлінням праці та соціального захисту населення (а.с.16)

27.08.2015 р. ОСОБА_1 звернуласядо УправлінняПенсійногофондуУкраїни в м. Ужгород ззаявою про призначенняпенсії за вислугуроків (а.с.19).

Проте, рішенням ( вкладка №70 до протоколу № 40) Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області відмовлено позивачу впризначенніпенсії за вислугуроків з мотивів відсутності необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення даного виду пенсії. Період роботи у підлітковому клубі Ровесник з 01.09.1989р. по 01.11.1990р. не зараховано до спеціального стажу, оскільки відповідно до постанови КМ України від26.09.2002р.№1436«Про внесення змін до Переліку закладівіустановосвіти, охорониздоровятасоціальногозахистунаселення іпосад,робота наякихдаєправона пенсіюза вислугу років» підлітковий клуб не налжить до позашкільних закладів освіти. (а.с.18)

Відповіднодост.51ЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення"пенсіїза вислугуроків встановлюютьсяокремимкатегоріямгромадян,зайнятихнароботах,виконанняяких призводить до втрати професійноїпрацездатностіабопридатностідонастаннявіку,щодаєправонапенсіюзавіком.

Згідно п."е" ст.55ЗаконуУкраїни"Пропенсійнезабезпечення" ( в редакції Закону станом на час звернення позивача вперше до пенсійних органів) право на пенсіюза вислугу років мають працівникиосвіти, охорониздоров'ятасоціальногозабезпечення при наявностіспеціального стажу роботивід25до30роківзапереліком,щозатверджуєтьсяупорядкуякийвизначаєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни,незалежновідвіку.

Відповіднодост.29ЗаконуУкраїни«Проосвіту»структураосвітивключаєвсебевтомучислі,позашкільнуосвіту, яказгідност.38цьогожЗаконує частиноюструктури освітиі спрямовуються нарозвитокздібностей, талантівдітей,учнівської тастудентськоїмолоді, задоволення їх інтересів, духовнихзапитівіпотребупрофесійномувизначенні.Допозашкільнихнавчальнихзакладівналежать:палаци,будинки, центри,станціїдитячої,юнацької творчості, учнівськіта студентські клуби,дитячо-юнацькіспортивні школи,школимистецтв, студії, початковіспеціалізованімистецькі навчальні заклади,бібліотеки,оздоровчітаіншізаклади. ( ст. 39 ЗУ Про освіту)

Відповідно доч.3ст.12ЗаконуУкраїни"Пропозашкільнуосвіту" позашкільні навчальні закладиможутьфункціонуватиуформіцентрів,комплексів,палаців, будинків,клубів, станцій,кімнат, студій,шкілмистецтв,початковихспеціалізованих мистецькихнавчальних закладів(шкілестетичного виховання), спортивнихшкіл,дитячо-юнацькихспортивних шкіл олімпійськогорезерву,фізкультурно-спортивнихклубів замісцемпроживання, фізкультурно-оздоровчих клубівінвалідів,спеціалізованих дитячо-юнацькихспортивнихшкіл олімпійського резерву, дитячихстадіонів,дитячихбібліотек, дитячих флотилій,галерей, бюро, оздоровчих закладів,щоздійснюютьпозашкільнуосвіту.

Відповіднодоположеньст.21ЗаконуУкраїни«Пропозашкільнуосвіту» педагогічні працівники позашкільних навчальнихзакладів маютьправонапенсіюзавислугуроківза наявності педагогічного стажунеменшеніж25років.Перелікпосадпедагогічних працівників системипозашкільної освіти встановлюється КабінетомМіністрівУкраїни.

Частиною1Перелікузакладівіустановосвіти,охорониздоров'ятасоціальногозахисту і посад, роботанаякихдаєправонапенсіюзавислугоюроків,затвердженогопостановоюКМУвід04.11.1993р.№909(іззмінамитадоповненнями),передбачено,щоправо напенсіюза вислугою роківу позашкільних навчальнихзакладахмають,директори,їхзаступникизнавчально-виховної, навчальної,виховноїроботи, завідуючівідділами(лабораторіями,кабінетами),художнікерівники,керівникигуртків,секцій,студійтаіншихформгуртковоїроботи.

Відповіднодоп.2примітокдопостановиКабінетуМіністрівУкраїнивід4листопада1993р.N909«Проперелікзакладівіустановосвіти,охорониздоров'ятасоціальногозахистуіпосад,роботанаякихдаєправонапенсіюзавислугуроків»робота заспеціальністюв закладах, установахінапосадах передбаченихцимперелікомдаєправо напенсію незалежновідформи власності абовідомчої належностізакладівіустанов,авідповіднодоп.3примітокдопостанови КабінетуМіністрівУкраїнивід 4листопада 1993р.N909«Проперелікзакладівіустановосвіти,охорони здоров'ятасоціального захисту іпосад,роботанаякихдаєправонапенсіюзавислугу років»робота заспеціальністю взакладах,установахі напосадахдо01.01.1992р., якадавала правонапенсію завислугу роківвідповіднодораніше діючогозаконодавства, зараховуєтьсядо стажудляпризначення пенсії за вислугу років.

Згідност.64КонституціїУкраїниконституційніправаісвободилюдиниігромадянинанеможутьбутиобмежені,окрімвипадків, передбаченихКонституцієюУкраїни. Конституційні принципи, наякихбазуєтьсяздійсненняправісвободлюдиниігромадянинавУкраїні,включаючиінабутеправо на пенсійнезабезпечення,передбаченістаттями1,3,ч.2ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, статтями22,23, ч.1ст.24КонституціїУкраїни,неможебутизвужено.

Крімтого,вирішуючипитанняпрозастосуваннянормативно-правових актів та Законув часі, судвиходитьізтого, щозгіднозістаттею22КонституціїУкраїнизакріпленінеюправа і свободине є вичерпними, гарантуютьсяінеможутьбутискасовані. Приприйняттінових законів абовнесенні змін до чиннихзаконодавчихактівне допускаєтьсязвуження змісту та обсягуіснуючихправісвобод.

Аналогічнаправовапозиціязіспірногопитаннявисловлена Верховним Судом Українив постановах №21-348а13від10.12.2013року,№21-445а13від17.12.2013року.

Відповіднодовимогст.58КонституціїУкраїни,законитаіншінормативноправові акти немають зворотноїдіївчасі, крімвипадків,коли вонипом'якшуютьабо скасовують відповідальністьособи.

Зурахуваннямвикладеного,виходячиз основоположних засадКонституціїУкраїни, правового аналізу викладених вище норм чинного пенсійного законодавства, вивчившиматеріалисправи , судприходить до висновку, щовідповідачем протиправнонебуло включено доспеціального стажуперіод роботи позивача напосаді директора підліткового клуба Ровесник з 02.09.1989р. по 01.11.1990р. , що дає право для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до статті 8 КАС України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значеня для прийняття рішення тощо.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності.Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, а також те, що на час розгляду справи та винесення постанови по суті заявлених позовних вимог, відповідачем доказів щодо правомірності свого рішення щодо не включеннядо спеціального стажу дляобчислення пенсії позивача за вислугу років період роботи у підлітковому клубі Ровесник з 02.09.1989р. по 01.11.1990р.суду надано не було, будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а тому приходжу до висновку ,що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до повного задоволення. Відповідач не довів законність прийнятого ним рішення щодо відмови позивачу впризначенніпенсії за вислугуроків.

Згіднодостатті159КАСУкраїни,судомувстановленому процесуальним порядком з'ясованіобставинисправи,щопідтверджуютьсяналежнимиідопустимимидоказами,які були дослідженівсудовомузасіданні,врахованінормиматеріальногоправа,якимиврегульованіспірнівідносини.Зарезультатамирозглядусправисуддійшоввисновку пропорушення відповідачем вимогзаконодавства,щопризвелодопорушеннясуб'єктивнихправ позивача,які підлягають поновленнюсудомшляхом скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії ( вкладка №70 до протоколу № 40 , 29.09.2015 р.) та покладаннянавідповідачаобов'язкузарахувати ОСОБА_1 період роботи з 02.09.1989р. по 01.11.1990р. напосаді директора підліткового клуба Ровесник до спеціальногостажу та призначити з 15.08.2013 р. ОСОБА_1 пенсіюзавислугуроків.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 вперше звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років 15.08.2013 р., однак з незалежних від неї причин змушена була переміститися з тимчасово окупованої території м. Донецьк в м. Ужгород, що зумовило повторне звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років, суд приходить до висновку , що наявні правові підстави для призначення позивачу пенсії саме з 15.08.2013 р.наумовах, встановлених законом,що гарантуєдотримання ізахистправ,свобод, інтересіввід порушеньз боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст.9,11,17,18,70,71,158-163,167,186 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ЗУ Про освіту , суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді про відмову у призначеннні пенсії та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1( вкладка №70 до протоколу № 40 , 29.09.2015 р.)

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 02.09.1989р. по 01.11.1990р. напосаді директора підліткового клуба Ровесник до спеціальногостажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області призначити з 15.08.2013 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Стягнути із Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 487,20 гривень ( чотиристо вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4