Рішення № 55164406, 20.01.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

712/15220/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: судді - Леміш О.М

при секретарі - Химинець О.Я

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи її тим, що відповідно до укладеного договору № MKZ7GA00000302 від 25.04.2006 року ОСОБА_4 25.04.2006 року отримав кредит у розмірі 30218,73 [Євро] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.04.2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 від свого імені та імені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , 26.04.2006 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 253.30 кв.м., житловою площею 100,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 385000 грн. 00 коп.

Вказує, що взяті на себе зобов'язання, щодо повернення кредиту та відсотків за його користування Позичальник належним чином не виконує і станом на 23.07.2012 року має заборгованість - 155131.18 [Євро].

У зв'язку з цим, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу вказаного предмету іпотеки , а також просить виселити відповідачів із зняттям їх з реєстраційного обліку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надіслав до суду заяву, в якій просить слухання справи провести у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися, причини неявки суду не повідомляли, жодних заяв до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що уточнена позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до укладеного договору № MKZ7GA00000302 від 25.04.2006 року ОСОБА_4 25.04.2006 року отримав кредит у розмірі 30218,73 [Євро] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.04.2010 року.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно умов Договору Позичальник взяв на себе зобов'язання повертати кредит та відсотки за його користування, сплатити винагороду (комісію) в строк та в порядку, встановленому договором, а саме щомісячно починаючи з наступного місяця в період сплати.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що Позичальник ОСОБА_4, взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та винагороди (комісії) належним чином не виконує.

З розрахунку заборгованості слідує, що станом на 23.07.2012 року ОСОБА_4 має заборгованість - 155131.18 [Євро], яка складається з наступного: - 34975.11 [Євро] - заборгованість за кредитом; - 56142.79 [Євро] - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 1658.78 [Євро] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 62354.50 [Євро] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 від свого імені та імені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 26.04.2006 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 253.30 кв.м., житловою площею 100,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 385000 грн. 00 коп.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, тощо.

За умовами договору іпотеки Іпотекодавцем також надано повноваження Іпотекодержателю на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені Іпотекодавця будь-якій особі у разі порушення основного зобов'язання.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розглядурозгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних договорів» від 30.03.2012 року №5 в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у резолютивній частині рішення в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що боржник своїх зобов'язань не виконує, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення .

Разом з тим, згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Статтею 40 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за

винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних договорів» від 30.03.2012 року №5 при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення . При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги позивача в частині виселення ОСОБА_1, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із зняттям їх з реєстраційного обліку є також обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Разом з тим, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014 року.

Відповідно до частини 1 цього Закону визначено, що протягом його дії: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закон України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартира та 250 кв. метрів для житлового будинку; може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майне (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм (частина 4).

Таким чином, суд вважає, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» розповсюджується на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами, тому хоча вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, але зважаючи на набрання 07 червня 2014 року Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України,

наданого як забезпечення кредит в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 13 04-VII , суд згідно ст, 217 ЦК України вважає, що рішення суду не підлягає виконанню на час дії Закону Україна «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпеченню кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь банку сплачений судовий збір .

Керуючись ст. ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 224, 226, 227, 233, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором та виселення- задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKZ7GA00000302 від 25.04.2006 року, в розмірі 155131.18 [Євро], що за курсом 9.75 відповідно до службового розпорядження НБУ від 23.07.2012 року складає 1512529.00 грн.: звернути стягнення на будинок загальною площею 253.30 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 26.04.2006 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) за початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі , до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказанного будинку.

Зважаючи на набрання сили 07.06.2014 року Законом України" Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів іноземній валюті " від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ рішення суду в часті звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого я забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 3540, 90 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М