Рішення № 55163970, 21.01.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.2016 Справа № 920/1824/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М., розглянувши матеріали справи №920/1824/15

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «БудстильЛТД», м.Суми

до відповідача:Комунального підприємства «Сумижитло», м.Суми

про стягнення 124406,37 грн.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1

від відповідача:не зявився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 124406,37 грн. заборгованості за виконані ремонтно-будівельні роботи , а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву від 11.01.2016р. про доповнення підстав позову, зазначає, що ним при поданні позову в тексті позовної заяви не був вказаний договір підряду № 19 ПР, укладений між ним та відповідачем 23.01.2015р., однак копія самого договору та акти виконаних по ньому робіт прикладені до матеріалів позову ( а.с. 63-66). Сума коштів за виконані на умовах договору № 19 ПР роботи включена до акту звірки взаєморозрахунків між сторонами на загальну суму 124406,37 грн. станом на 16.07.2015р. Позивач просить врахувати договір № 19 ПР від 23.01.2015р. як підставу для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 124406,37 грн.

Зазначена заява подана з дотриманням вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Відповідач подав відзив від 05.01.2016р. на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні, виходячи з наступного. Відповідач вважає , що позивачем обєднано позовні вимоги по різних договорах, а саме по договору № 551 від 10.07.2014р. та по договору підряду № 19 ПР від 23.01.2015р., що є недопустимим.

Крім того, відповідач зазначає, що його заборгованість перед позивачем є меншою ніж 124406,37 грн., що підтверджується Карткою рахунку по контрагенту - позивачу, до відзиву відповідач приклав Картку рахунку № 631 по контрагенту « ТОВ «Будстиль-ЛТД» по договору № 551 від 10.07.2015р., в якій вказано, що заборгованість відповідача по договору № 551 від 10.07.2015р. становить 116981,14 грн. Зазначена картка не містить будь-яких підписів, не завірена у встановленому порядку, тому не може вважатися доказом по справі в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.01.2016р. була оголошена перерва до 12 год.20 хв.21.01.2016р., суд запропонував відповідачу подати письмові пояснення на заяву позивача від 11.01.2016р. про уточнення позовних вимог.

21.01.2016р. в судове засідання представник відповідача не зявився, відповідач будь-яких доказів по справі не подав, направив клопотання б/н від 20.01.2016р. про відкладення розгляду справи , в якому зазначає, що представник відповідача не може зявитися в судове засідання у звязку із зайнятістю.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2016р. наполягає на розгляді справи по суті, зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу та можливості для обґрунтування його позиції по справі.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення, оскільки суд не визнавав обовязковою явку представників сторін в судове засідання, відповідачу було надано достатньо часу та можливості для підготовки документів в обґрунтування своєї позиції по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

10.07.2014р. між позивачем ( підрядник) та відповідачем ( замовник) було укладено договір підряду за № 551 з додатковими угодами до нього , а саме: № 4 від 15.09.2014р., № 3 від 12.08.2014 р. та № 1 від 26.01.2014р.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено ще й договір підряду № 19 ПР від 23.01.2015р.

Відповідно до п.1.1 зазначених договорів позивач ( підрядник) зобовязувався прийняти на себе зобовязання на власний ризик підготувати Обєкт та забезпечити виконання ремонтно-будівельних робіт за завданням відповідача ( замовника), а відповідач ( замовник) зобовязувався в порядку та на умовах , визначених в цих договорах, прийняти і оплатити в межах встановленого тарифу якісно та належно виконану роботу.

Згідно п.2.1 договорів . загальна вартість робіт складається з сукупності окремо визначених у відповідних Додаткових угодах вартостей виконаних ремонтно-будівельних робіт, відображених в актах приймання виконаних робіт за типовою формою КБ-2в.

За умовами договорів ( п.4.1) розрахунок за фактично виконані роботи відповідач ( замовник) повинен здійснити протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 та розрахунку.

Згідно п.4.2 зазначених договорів відповідач ( замовник) зобовязувався здійснити розрахунок, передбачений п.4.1 договорів, в межах нарахованих та фактично сплачених споживачами послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій грошових коштів шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок позивача ( підрядника).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Зважаючи на те, що позивач своєчасно, без недоліків виконав свої зобовязання за договорами підряду № 551 від 10.07.2014р. та № 19 ПР від 23.01.2015р. , що підтверджено матеріалами справи, а саме актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014 р., вересень 2014р. , березень 2015р. та в силу ст. ст. 837, 854 ЦК України, п. п. 4.1, 4.2 договорів підряду має право на оплату виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахунки з позивачем своєчасно не провів, його заборгованість на час розгляду справи по суті становить 124406,37 грн.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У статті ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

А ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження відповідача стосовно того, що його заборгованість перед позивачем є меншою ніж 124406,37 грн. , не підтверджені жодними доказами, які б спростовували вимоги позивача.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення 124406,37 грн. боргу за виконані роботи суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства « Сумижитло» ( 40000, м.Суми, вул.Горького,21, ідентифікаційний код 37654796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БудстильЛТД» ( 40009, м.Суми, вул. Лепехівська, 65/1, ІПН 340120518193) 124406,37 грн. боргу та 1873,19 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2016р.

Суддя ОСОБА_2