Вирок № 55163017, 19.01.2016, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1149/15-к

Провадження № 1-кп/222/6/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Доценко С.І.,

суддів: Подліпенець Є.О., Вайновської О.Є.,

при секретарі: Болбат Н.І.,

за участю прокурора: Буцулаєва Є.Ф.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське кримінальне провадження № 12015050540000108 від 22.05.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не судимого, одруженого, маючого на отриманні малолітніх дітей проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 260 ч.2, 263 ч. 1 КК України,-

В С Т АН О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2, в серпні 2014 року, діючи з прямим умислом, перебуваючи у м. Донецьку Донецької області, виявив намір вступити до 4 батальйону 2 роти батальйону «ОПЛОТ», підрозділу «Сварожичі», розташованому в приміщенні захопленої будівлі ДПІ у Петровському районі м. Донецька за адресою: вул. Літня, 4 «а», м. Донецьк, Донецької області, який є структурним підрозділом непередбаченого законами України збройного формування самопроголошеної «Донецької народної республіки», яке має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, яке використовує для виконання своїх завдань вогнепальну зброю.

В серпні 2014 року обвинувачений ОСОБА_2, ознайомившись зі встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена зазначеного не передбаченого законом збройного формування, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, добровільно вступив до непередбаченого законами України збройного формування - 4 батальйону 2 роти батальйону «ОПЛОТ», підрозділу «Сварожичі» самопроголошеної Донецької народної республіки - далі «ДНР» будучи достовірно обізнаним, що зазначене збройне формування не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України. З 21.08.2014 року ОСОБА_2, отримавши військове спеціальне звання рядового «збройних сил ДНР», військ спеціального призначення «Оплот» та службове посвідчення військовослужбовця НОМЕР_3 від 28.08.2014 року за підписом начальника військової комендатури гарнізону, заступника командуючого по особовому складу генерал-майора ОСОБА_3, і вогнепальну зброю ( карабін СКС із набоями в кількості 10 шт. калібру 7,62 мм та автомат Калашникова АК-74 з трьома магазинами по 30 набоїв калібру 5,45 мм в кожному), в період часу з 21.08.2014 року до початку квітня 2015 року умисно приймав участь в діяльності не передбаченого законом збройного формування - 4 батальйону 2 роти батальйону «ОПЛОТ», підрозділу «Сварожичі» «ДНР», систематично виконуючи протиправні накази щодо несення служби в лавах «ДНР», чергував з вогнепальною зброєю на блокпостах «ДНР» Петровського району м. Донецька, зупиняючи та проводячи огляд автомобілів та перевірку документів у населення, ніс службу по охороні громадського порядку та об'єктів в м. Донецьку.

Крім того, 12 травня 2015 року, приблизно о 12-00 год., ОСОБА_2, проходячи вздовж лісосмуги по дорозі в районі кладовища, розташованого в м. Вугледар Донецької області, на узбіччі, знайшов патрони, які згідно висновку судової балістичної експертизи № 694 від 02.06.2015 року є боєприпасами до нарізної стрілецької зброї-патронами 5,45х39 мм до нарізної вогнепальної зброї центрального бою,автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74 «У» та інших, які придатні для здійснення пострілу, які умисно, з метою придбання, зберігання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, переніс до свого помешкання за адресою в квартиру АДРЕСА_1, де зберігав. 21.05.2015 року, о 16-35 год., в ході огляду зазначеної квартири АДРЕСА_1, дані боєприпаси у кількості 15штук були виявлені в шафі спальної кімнати та вилучені працівниками Вугледарського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України визнав повністю та пояснив суду, що 21.08.2014 року добровільно вступив до не передбаченого законом збройного формування Донецької народної республіки, до військового батальйону «Оплот» підрозділу «Сварожичі», які мали чітке військове підпорядкування Він як рядовий військовослужбовець був безпосередньо підпорядкований своєму командиру, який в свою чергу підпорядковувався вищестоящому командуванню ДНР. Для участі в діяльності цієї збройної організації йому було видане посвідчення учасника цього військового формування, присвоєно військове звання рядовий та в дні свого чергування він виконував обов'язки по охороні на блокпостах в м. Донецьк та перевірці документів у осіб, які перетинали блокпости. Йому надавалась на чергування стрілецька зброя, але він її не застосовував, в бойових зіткненнях участі не приймав. За участь в зазначеному збройному формуванні отримував заробітну плату. В квітні 2015 року коли примирився з дружиною, покинув самовільно службу лавах ДНР та повернувся додому в м. Вугледар в квартиру своєї матері ОСОБА_2, де проживала також його дружина з двома дітьми. Він мав намір працевлаштуватись та жити мирним життям. У вчиненому злочині розкаюється. Просить суд врахувати,що він сприяв розкриттю злочину, повідомивши добровільно органи досудового розслідування про місце зберігання військової розгрузки та за його просьбою дружина їздила до м. Донецька, до квартири, де він мешкав та привезла звідти і передала органам досудового розслідування його посвідчення учасника збройного формування ДНР. Вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні по ч. 1 ст. 263 КК України не визнав та пояснив суду, що привіз додому тільки військову розгрузку та військовий ремінь. Знайдені в квартирі матері патрони йому не належать. В квартирі, при обшуку, були присутні мати та молодший син. Він мешкав с дружиною та дітьми в квартирі матері в спальні, а мати в залі. Розгрузка та ремінь були сховані в шафі в спальні. Сторонні люди до квартири не заходили. Просив не приймати раніше надані пояснення суду про те, що патрони належать йому, тому що він себе обмовив, т.щ. думав, що це не має значення для вирішення його справи, щоб не турбували його літню мати. Просив строго не карати та призначити покарання, застосувавши іспитовий строк, відповідно до ст.75 КК України.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, ухвалою суду було вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення злочину, передбаченого ст.260 ч.2 КК України, а саме - часу вступу, періоду та обставин незаконної участі ОСОБА_2 в діяльності не передбаченого законом збройного формування ДНР, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

Що стосується обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину за ст.263 ч.1 КК України, ухвалою суду визначено доцільним дослідження всіх доказів сторони обвинувачення та захисту.

Незважаючи на процесуальною позицію обвинуваченого щодо невизнання себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, аналіз та оцінка яким будуть наведені у вироку нижче.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 11.09.2015 року, визнавав себе винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 263 ч.1 КК України, а саме в незаконному носінні зберіганні патронів, які він знайшов в травні 2015 року по дорозі на кладовище м.Вугледар Донецької області. Патрони забрав до себе додому, щоб вони не потрапили до рук дітей. Зберігав їх в квартирі. Про свою знахідку працівникам міліції не повідомляв. Зазначені патрони в подальшому були вилучені працівниками в його квартирі в місці на яке він вказав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 З сином з кінця квітня 2014 року вона не спілкувалась, так як вони посварились. Знала, що він поїхав у м. Донецьк шукати роботу. Приблизно в кінці квітня на початку травня 2015 року ОСОБА_2 повернувся додому. Його дружина ОСОБА_7 та 2-є дітей на той час проживали разом з нею в належній їй квартирі АДРЕСА_1. Квартира двокімнатна. В спальні мешкали син с дружиною та дітьми, вона - в залі. Додому син приїхав з рюкзаком. В кінці травня 2015 року його затримали за участь в військовому формуванні ДНР. А потім робітники міліції прийшли для огляду квартири. Огляд проходив у присутності 2-х понятих. ОСОБА_5 знаходився у спальні та спостерігав за оглядом в тій кімнаті, а ОСОБА_6 та вона були в залі. Із спальні винесли військовий жилет і патрони в білому папері. Патрони їй не належать. Сторонні особи до квартири не приходять. Також був вилучений солдатський ремінь та газети «Новоросия». Чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Їй відомо, що син, як приїхав з м. Донецька, ходив до батька на кладовище.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 її чоловік. Вони мають на утриманні 2-х малолітніх дітей. В грудні 2013 року вона з чоловіком посварилась і він переїхав жити до матері в м. Вугледар, Донецької області. Спілкувались дуже рідко. В серпні 2014 року ОСОБА_2 поїхав у м. Донецьк і вона разом з дітьми переїхала у м. Вугледар до матері чоловіка-ОСОБА_4. Діти жили у свекрухи, а вона влаштувалась на роботу у м. Донецьку. Декілька разів вона там зустрічались зі своїм чоловіком. В квітні 2015 року вона вернулась у м. Вугледар, а через 2 тижні повернувся і ОСОБА_2 Він приїхав у цивільному одязі та привіз із собою солдатський ремінь та камуфляжну військову жилетку, нижню білизну, светр та носки. Весь привезений чоловіком одяг вона випрала та склала у шафу, яка знаходилась в їх кімнаті - в спальні, де мешкали вони з чоловіком та дітьми, а його мати мешкала в залі. Про патрони вона нічого не знає. Їй вони не належать. При вилученні патронів присутня не була. Сторонні люди до квартири не приходили. Коли з чоловіком зустрічалась у м. Донецьку він декілька разів був у військовій камуфляжній формі, але на знаки відмінності уваги не звертала. Їй відомо, що ОСОБА_2 по приїзду додому з м. Донецька, відвідував кладовище в м.Вугледар, де похований його батько.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в одному будинку з сім'єю ОСОБА_2. В кінці травня 2015 року її працівники міліції запросили для участі в огляді квартири ОСОБА_2. Також в, в якості понятого, був запрошений ОСОБА_5 В квартирі була ОСОБА_4 Свідок пройшла до зали і знаходилась в залі, і спостерігала як проводиться огляд. ОСОБА_5 дивився як проходить огляд приміщення в спальні. Огляд почали із зальної кімнати, а потім перемістились до спальні. Вона бачила як із спальні винесли військову розгрузку, бачила виявлені патрони, точну кількість не пам'ятає, приблизно біля 10 шт., які розсипом були загорнуті в білому папері. При ній був складений протокол огляду, в якому всі учасники розписались, а також вилучені речі було опечатано бирками з їх підписами. Заперечень щодо проведення огляду у неї немає.

Допитаний в режимі відео конференції свідок ОСОБА_5 пояснив, що раніше проживав в одному багатоквартирному будинку з ОСОБА_2. Приблизно на початку літа 2015 року, точно він вже не пам'ятає, його запросили понятим до квартири ОСОБА_2. Там вже знаходилась сусідка ОСОБА_6 Їм роз'яснили обов'язки понятих спостерігати за проведенням огляду квартири та почали шукати. Він особисто спостерігав як проводили огляд у спальні. Він не бачив, щоб хтось із співробітників міліції до початку огляду заходив у кімнату. Під час огляду в шафі, на полиці, серед речей, у верхній частині шафи були виявлені ремінь, військова розгрузка та патронами калібру 5.45х39 мм (кількість не пам'ятає) загорнуті в білий папір. Також під час огляду були виявлені якісь агітаційні листівки. Порушення при огляді з боку посадових осіб, що проводили огляд ним виявлені не були. З протоколом він був ознайомлений, погодився та його особисто підписував. Також виявлені під час обшуку речі були упаковані, опечатані та завірені підписами осіб, що були присутні в квартирі.

Показання свідків підтверджуються протоколом огляду місця події від 21.05.2015 року, складеному СВ Вугледарського МВ ГУМВС України в Донецькій області, згідно якого об»єктом огляду буда квартира АДРЕСА_1. Протокол був складений в присутності понятих та власниці квартири ОСОБА_4, яким, згідно протоколу були роз'яснені їх процесуальні права. Під час огляду квартири, в залі, у лівій верхній шухляді стелажа виявлені 13 листівок форматом ? частини аркушу формату А4. Газета «Голос народа» № 2 від 24.05.2014 року була виявлена в ящику мебельної стінки. В спальні, у шафі з антресоллю, який знаходився біля вхідної двері, у жіночій чорній куртці виявлена військова розгрузка для боєприпасів. В одному із карманів розгрузки знаходився згорток білого паперу в якому були виявлені 15 патронів калібру 5,45 серії 6090 в кількості 13 шт., серії 1789 - 1 шт. та серії 27083 - 1 шт. У встроєній шафі, серед дитячих речей було виявлено військовий ремінь. Вилучені речі було опечатано у три пакунки: 1) військова розгрузка та ремінь, 2) печатна продукція та газета, 3) патрони. ( а.с.88-91)

Висновком судової балістичної експертизи № 694 від 02.06.2015 року встановлено, що 15 патронів, представлені для експертного дослідження,що вилучені у ході огляду квартири АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_2 є боєприпасами до нарізної стрілецької зброї - патронами калібру 5.45х39мм до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, автоматів АК-74, АКС-74, АКС-74 «У» та інших, та зазначені патрони придатні для здійснення пострілів. Згідно примітки №1 після дослідження ініціатору експертизи повернуто 11 патронів калібру 5.45х39мм в упакованому виді. Згідно примітки №3 під час дослідження 4 патрони з числа наданих були демонтовані. (а.с.120-122)

Зазначені патрони в кількості 11 шт. калібру 5,45Х39мм, згідно постанови слідчого від 10.06.2015 визнані речовими доказами і, згідно квитанції про отримання речових доказів від 10.06.2015 року, передані на зберігання до камери схову Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області. (а.с.177-178)

Згідно постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 11.06.2015 року, військова камуфляжна розгрузка зеленого кольору, військовий ремінь коричневого кольору, газети «Голос народу», 13 паперових листівок, мобільний телефон «Nokia 1202-2» IMEI № НОМЕР_1 з сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_2, визнані речовими доказами по справі та передані, згідно квитанції № 002975 від 16.06.2015 року, на зберігання до камери схову Жовтневого РВ Маріупольського ГУ МВС України в Донецькій області. (а.с.181-183)

Вилучені в ході огляду місця події ,згідно протоколу огляду місця події від 21.05.2015 року, та зазначені в постановах слідчого про визнання речовими доказами речі, а саме патрони в кількості 11 шт. калібру 5,45Х39мм, військова камуфляжна розгрузка зеленого кольору, військовий ремінь коричневого кольору, газета «Голос народу», 13 паперових листівок, були безпосередньо досліджені в судовому засіданні 10.11.2015 року. Під час дослідження їх судом ОСОБА_2 визнав, що військова розгрузка та ремінь належать йому.

Також, в судовому засіданні було безпосередньо досліджене надане стороною обвинувачення службове посвідчення збройних сил «ДНР» військ спеціального призначення «Оплот» серії НОМЕР_3, видане на ім'я ОСОБА_2, 28.08.2014 року, яке органом досудового розслідування постановою від 25.01.2015 року було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні ( а.с.179), яким підтверджується участь ОСОБА_2 з 28.08.2014 року в діяльності не передбаченого законом збройного формування «ДНР».

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_2, які виразились в участі в не передбаченому законом збройному формуванні слід кваліфікувати за ст. 260 ч.2 КК України, а його умисні дії, що виразились в незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, слід кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України.

Суд вважає, що невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, передбаченому ст. 263 ч.1 КК України є його способом захисту, його процесуальною позицією. Але ж, в судовому засіданні із досліджених доказів встановлено, що бойові припаси були виявлені в квартирі, де проживав обвинувачений в його речах, іншим членам його родини вони не належать, сторонні особи до квартири і кімнати, де були виявлені бойові припаси не заходили, огляд квартири проводився уповноваженими на то особами без процесуальних порушень, заперечень з боку понятих і інших учасників огляду не надійшло. Показання свідків, які є членами родини обвинуваченого про те, що він після повернення додому ходив на кладовище на могилу до свого батька збігаються з його первісними показаннями, які він надав суду про те що він знайшов патрони по дорозі на кладовище м.Вугледар, коли йшов до місця поховання свого батька, а тому суд вважає їх правдивими.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України- до тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого та обставини що пом'якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, не є інвалідом, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6. (а.с. 123-138).

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненні злочині, передбаченому ст.260 ч.2 КК України та своїми діями сприяв розкриттю злочину.

Суд також, відповідно до ст.66 ч.2 КК України визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого наявність у нього на утриманні 2 малолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження ( а.с.137-138) які проживають з ним.

На підставі викладеного обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. ст. 50,65 КК України окремо за кожний злочин у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст. 260 КК України та ч.1 ст. 263 КК України.

Також слід зазначити , що призначаючи покарання за ст.260 ч.2 КК України,суд вважає недоцільним застосування додаткового покарання передбаченого санкцією зазначеної статті у виді конфіскації майна з огляду на те, що в наявних матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про належність обвинуваченому майна, що підлягає конфіскації.(130-132)

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, без конфіскації майна обвинуваченого.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи участь обвинуваченого у незаконному збройному формуванні, яке є джерелом підвищеної небезпеки для суспільства, особу обвинуваченого, який є працездатним але ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 69 ,75,76 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був затриманий 25.05.2015 року , 27.05.2015 року йому обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який продовжений під час судового розгляду та триває на теперішній час.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений вчинив злочини проти громадської безпеки, враховуючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, за один із яких (260 ч.2 КК України), відповідно до ст.176 ч.5 КПК України до нього не може бути застосований будь-який інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, суд вважає необхідним залишити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання визначати з дня набрання вироком законної сили. Але ж в строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув'язнення обвинуваченого з 25.05.2015 року, до моменту постановлення вироку до 19.01.2016 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

По справі проведена судова балістична експертиза № 694 від 02.06.2015 року, у зв'язку з чим з ОСОБА_2 на користь держави, у рахунок судових витрат за проведення експертизи, слід стягнути 184,14 гривень.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд вважає, що патрони в кількості 11 шт. калібру 5,45Х39мм., які, згідно квитанції про отримання речових доказів від 10.06.2015 року, передані на зберігання до камери схову Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області військова камуфляжна розгрузка зеленого кольору, військовий ремінь коричневого кольору, газета «Голос народу», 13 паперових листівок, передані, згідно квитанції № 002975 від 16.06.2015 року, на зберігання до камери схову Жовтневого РВ Маріупольського ГУ МВС України в Донецькій області слід знищити.

Посвідчення учасника не визначеного законом України збройного формування , виданого на ім'я ОСОБА_2 зберігати при кримінальному провадженні.

В ході судового розгляду кримінального провадження прокурор завив, що зазначені в постановах слідчого про визнання речовими доказами мобільний телефон «Nokia 1202-2» IMEI № НОМЕР_1 з сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_2, який зберігається в камері схову Жовтневого РВ Маріупольського ГУ МВС України в Донецькій області, та мобільний телефон «Samsung GT-S5233Т» IMEI НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2, який, згідно розписки від 23.05.2015 року, переданий на зберігання ОСОБА_7 (а.с.175-176,183) не носять доказового значення по справі, а тому суд не приймає їх як речові докази та вважає необхідним повернути їх власнику ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 373, 374,395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 260 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 25.05.2015 року до моменту постановлення вироку 19.01.2016 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, ЕДРПОУ 25574914, банк: ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31251201107041, призначення платежу: за експертні роботи НДЕКЦ за висновок експерта № 694 від 02.06.2015 року) 184 (сто вісімдесят чотири) гривні 14 копійок за проведення судової балістичної експертизи.

Речові докази: патрони в кількості 11 шт. калібру 5,45Х39мм., які, згідно квитанції про отримання речових доказів від 10.06.2015 року, передані на зберігання до камери схову Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області військова камуфляжна розгрузка зеленого кольору, військовий ремінь коричневого кольору, газета «Голос народу», 13 паперових листівок, передані, згідно квитанції № 002975 від 16.06.2015 року, на зберігання до камери схову Жовтневого РВ Маріупольського ГУ МВС України в Донецькій області - знищити.

Посвідчення учасника не визначеного законом України збройного формування, виданого на ім'я засудженого ОСОБА_2 зберігати при кримінальному провадженні.

Мобільний телефон «Nokia 1202-2» IMEI № НОМЕР_1 з сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_2, який зберігається в камері схову Жовтневого РВ Маріупольського ГУ МВС України в Донецькій області, та мобільний телефон «Samsung GT-S5233Т» IMEI НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2, який, згідно розписки від 23.05.2015 року, переданий на зберігання ОСОБА_7 (а.с.175-176,183) які не носять доказового значення в кримінальному провадженні повернути за належністю ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі, через Володарський районний суд Донецької області, протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи яка утримується під вартою в той же строк з дня вручення копії вироку.

Головуючий суддя С.І. Доценко

Судді Є.О. Подліпенець

О.Є. Вайновська