Постанова № 55162672, 20.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.01.2016 справа №905/2220/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю представників сторін від позивачаОСОБА_4 за дов. б/н від 10.04.2015,від відповідачане зявився,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська Центральна збагачувальна фабрика», м. Білицьке Донецької області, на рішення господарського судуДонецької областівід26.10.2015у справі№ 905/2220/15 (суддя Левшина Я.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово ОСОБА_5 Алвіс», м. Дніпропетровськ,до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська Центральна збагачувальна фабрика», м. Білицьке Донецької області, простягнення боргу в сумі 14 095, 44 грн.Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово ОСОБА_5 Алвіс», м. Дніпропетровськ (далі ТОВ ТПГ «АЛВІС») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська Центральна збагачувальна фабрика», м. Білицьке Донецької області (далі ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ») про стягнення суми основного боргу у розмірі 14 095, 44 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2015 у справі № 905/2220/15 позов ТОВ ТПГ «АЛВІС» задоволено у повному обсязі. Судом стягнуто з ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» на користь ТОВ ТПГ «АЛВІС» суму основного боргу у розмірі 14 095, 44 грн.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що місцевим судом при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Також, апелянт стверджує, що судом не в повній мірі були досліджені умови оскаржуваного договору, що на його думку також свідчить про неповне зясування судом всіх обставин по справі.

Представник Позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції не погодився з апеляційною скаргою та вважає її необґрунтованою і безпідставною, у звязку з чим просить рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача у судовому засідання апеляційної інстанції не зявився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника Відповідача з чим погодився представник Позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,

В С Т А Н О В И В :

Між ТОВ ТПГ «АЛВІС» (далі - Постачальник) та ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (далі - Покупець) 24.03.2015 був укладений договір поставки № 933-ЦО-УМТС (далі Договір, а.с.15-31), відповідно до умов якого, Постачальник зобовязався поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію відповідно до умов цього Договору (п.1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінах, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях.

Згідно п.4.7 Договору, датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Продукції.

Крім того, відповідно до п.4.8 Договору, зобовязання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Продукції в розпорядження Покупця у вище обумовленому пункті призначення поставки. Згідно з п.4.9 Договору, право власності на Продукцію переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Продукції.

Також, пунктом 5.4 Договору встановлено, що розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових засобів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 20 календарного дня з дати поставки відповідної Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових засобів з поточного рахунку Покупця.

Договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії Договору встановлюється до 31.12.2015 включно (п.8.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2015 між сторонами була підписана Специфікація до Договору (а.с.34), в якій сторони узгодили найменування, кількість та ціну продукції, умови оплати, строк та умови поставки.

Також, на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу продукцію за видатковою накладною № НОМЕР_1 від 17.04.2015 (а.с.35) та рахунком-фактурою № НОМЕР_2 від 08.04.2015 (а.с.38) на загальну суму 14 095, 44 грн. Дана накладна була підписана уповноваженим представником Відповідача, який діяв на підставі довіреності № 124 від 17.04.2015 (а.с.36).

Отже, ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» в порушення умов Договору, не виконало своє зобовязання за Договором та не сплатило за поставлену Продукцію. Доказів виконання зобовязання Відповідачем по оплаті поставленої Продукції в матеріалах справи немає.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст.614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Таким чином, у ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» утворилась заборгованість перед ТОВ ТПГ «АЛВІС» за поставлений товар у розмірі 14 095, 44 грн.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги заявник вказує на те, що у відповідності до положень ч.1 ст.692 ЦК України, строк оплати Продукції з боку Відповідача не наступив, оскільки на відповідних товаросупроводжувальних документах відсутня дата яка повинна вказуватися представником Покупця, що в свою чергу суперечить умовам Договору, зокрема пунктам 4.7 та 5.4.

Відтак, ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» наголошує на тому, що суд першої інстанції помилково стягнув з підприємства суму основного боргу, оскільки господарська операція є незавершеною з наведених вище підстав.

Дослідивши матеріали справи, доводи Позивача та Відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За своєю правовою природою вказаний договір був цілком правомірно визначений місцевим господарським судом, як договір поставки, що відповідно до ст.265 ГПК України зумовлює те, що одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, на підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції стосовно того, що Відповідач своє зобовязання з оплати вартості поставленої Продукції не виконав.

Що стосується тверджень Відповідача викладених у апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Посилання апелянта на залишення без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи судом першої інстанції та порушення цим засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, апеляційною інстанцією до уваги не приймаються.

Враховуючи те, що провадження ТОВ ТПГ «АЛВІС» за позовом у цій справі було порушено 17.09.2015, а також того, що відповідно до ухвали суду першої інстанції розгляд справи відкладався, судова колегія вважає, що норми процесуального права порушені не були.

Відносно доводів ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» про те, що нібито господарським судом Запорізької області не в повній мірі були досліджені умови оскаржуваного договору, зокрема п.п.4.7 та 5.4 колегією суддів також не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Згідно п.4.7 Договору, датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Продукції.

Також, пунктом 5.4 Договору встановлено, що розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових засобів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 20 календарного дня з дати поставки відповідної Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових засобів з поточного рахунку Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи до Постачальника повернулись видаткові накладні без відмітки представника Покупця про дату отримання продукції. Про що Постачальник повідомив Покупця відповідним листом, який було відправлено 23.07.2015 та у якому Постачальник зокрема зазначив що представник Покупця не позначив дату отримання товару на накладній і просив на протязі пяти днів, з дня отримання листа, повідомити Постачальника про будь-яку відсутність у Покупця документів, що чинять перешкоди для вчасної оплати ним товару.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, підписання Покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, є достатньою правовою підставою для визначення строку оплати товару згідно п.5.4 Договору.

Тому судова колегія приходить до висновку що датою поставки товару є 17.04.2015, тобто дата видаткової накладної № НОМЕР_1 від 17.04.2015, яка підписана Покупцем без зауважень та зазначеної дати отримання товару.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник у разі прострочення виконання грошового зобовязання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обовязків з оплати поставленої продукції, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що вона була отримана останнім.

Що стосується інших доводів викладених в апеляційний скарзі, то судова колегія також не приймає їх до уваги за безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 ГПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська Центральна збагачувальна фабрика», м. Білицьке Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.10.2015 у справі № 905/2220/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.10.2015 у справі № 905/2220/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3