ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2016 року Справа № 904/8666/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Петручок О.О. - представник ( дов. від 04.01.2016 р. № 2 )
від відповідача: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 р. у справі
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 20 674 грн. 37 коп.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за теплову енергію в сумі 12 565 грн. 59 коп., 1 492 грн. 10 коп. пені, 6 126 грн. 50 коп. - суму збитків від інфляції, 490 грн. 18 коп. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 р. у справі № 904/8666/15 ( суддя Забарющий М. І. ) стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - 8 725 грн. 40 коп. боргу, 550 грн. 21 коп. пені, 5 592 грн. 36 коп. інфляційних, 441 грн. 98 коп. річних та 901 грн. 96 коп. витрат на сплату судового збору. В решті вимог позивачу у позові відмовлено.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин доведеності не виконання Відповідачем перед Позивачем зобов'язань за Договором № 4999 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари від 19.03.2007 р. щодо оплати вартості спожитої теплової енергії за період з 01.11.2012 р. до 01.01.2015 р. В решті позову було відмовлено у зв'язку з тим, що Позивач не надав суду доказів отримання Відповідачем теплової енергії в кількості (Гкал), вказаній у рахунках за період з 01.01.2015р. до 12.04.2015 р.
Не погодившись з даним рішенням, Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунутвання своїх доводів, Позивач посилається на те, що об'єктом теплоспоживання є нежитлове приміщення, нарахування за відпущену теплову енергію якого проводиться на підставі температурного коефіцієнту та навантаження об'єкту теплоспоживання. Згідно графіку включення житлових будинків в 2014 році, централізоване опалення до будинку АДРЕСА_1 було включено - 25.10.2014 р., а виключено - 13.04.2015 р. Відповідно, 01.01.2015 р. КПТМ «Криворіжтепломережа» не могло відключити від опалення п'ятиповерховий житловий будинок, де на першому поверсі знаходиться приміщення Відповідача. Контролерами КПТМ «Криворіжтепломережа» щомісяця з метою повідомлення споживачів про нараховані суми розносились рахунки, що свідчить про усвідомленість Відповідача про нараховані суми. Крім того, Позивач просить суд прийняти до уваги акт звірки між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ФОП ОСОБА_2 станом на 01.10.2015 р. на суму 12 565 грн. 59 коп., який було отримано юридичним відділом підприємства вже після винесення рішення судом першої інстанції.
Розпорядженням секретаря судової палати № 1171 від 10.12.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р., у відпустці, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Науменко І.М., Кузнецова В.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 р. у справі № 904/8666/15, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд призначено на 21.01.2016 р.
Розпорядженням секретаря судової палати від 20.01.2016 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О. С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р., справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.
Представник Відповідача в призначений час в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
В п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"(зі змінами і доповненнями) зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали про прийняття апеляційної скарги була направлена Відповідачеві з дотриманням вищенаведених норм. Сторона не скористалась своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.
Беручи до уваги, що неявка представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, справа переглядалася без участі представника сторони за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 21.01.2016 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника Позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як вбачається з матеріалів справи - 19.03.2007 р. між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" ( Постачальник ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( Споживач ) укладено Договір № 4999 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару, відповідно до умов якого Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пара на технологічні потреби, а Споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами ( цінами ) в строки, передбачені даним договором. Об'єктом теплоспоживання є приміщення по АДРЕСА_1 ( таблиця № 2, яка є невід'ємною частиною договору ).
Згідно з п. 1.3 Договору, Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 у відповідності з встановленим планом теплоспоживання з 19.03.2007 р. по 19.03.2008 р. ( таблиця № 1 та № 2, акт меж розподілу як невід'ємні частини договору). Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії Договору. Тариф на момент укладення договору - 270,00 грн./1Гкал, ? за договором - 1 134,00 грн. / рік з ПДВ.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладам обліку або розрахунковим шляхом за відсутності цих приладів ( п. 2.1 договору ).
П. 3.1 Договору встановлено, що оплата за поставлену теплову енергію здійснюється Споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі та іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку Постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу.
Споживач здійснює передплату у грошові формі, в розмірі планового місячного споживання в строк до 20 числа кожного місяця ( п. 3.4. Договору ).
Відповідно до п. 1.2. Договору, під час виконання даного договору, сторони керуються діючим законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепло споживаючих установок теплових мереж, рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради та іншими законодавчими актами.
Тарифи теплової енергії передбачені постановою НКРЕ України № 119 від 30.09.2011 р."Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954 грн. 05 коп. за 1 Гкал ( без ПДВ ), постановою НКРЕ України № 383 від 31.12.2013 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів ( крім населення ) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 892 грн. 16 коп. за 1 Гкал ( без ПДВ ), постановою НКРЕ України № 683 від 13.06.2014 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів ( крім населення ) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1 294 грн. 70 коп. за 1 Гкал ( без ПДВ ), постановою НКРЕ України № 489 від 28.11.2014 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів ( крім населення ) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1 555 грн. 38 коп. за 1 Гкал ( без ПДВ ), постановою НКРЕ України № 410 від 27.02.2015 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів ( крім населення ) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 2 235 грн. 73 коп. за 1 Гкал ( без ПДВ), постановою НКРЕ України № 1088 від 31.03.2015 р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів ( крім населення ) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1 924 грн. 87 коп. за 1 Гкал ( без ПДВ).
Відповідно до п. 6.1 Договору, даний договір діє з 19.03.2007 р. по 19.03.2008 р. та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяці та відсутності заборгованості Споживача договір може бути розірвано. При наявності заборгованості за Споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.
Доказів припинення дії договору відповідно до п. 6.1, сторонами суду не надано, отже строк дії Договору № 4999 є таким, що продовжений до 31.12.2015 р.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем зазначених приписів чинного законодавства та умов названого договору щодо оплати, звернувся до господарського суду з даним позовом та просить стягнути з Відповідача заборгованість за період з 01.11.2012 р. по 12.04.2015 р. на суму 12 565 грн. 59 коп.
Зважаючи на вказані обставини, з посиланням на норми ст. ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 275-277 ГК України та ст. ст. 530, 625, 629 ЦК України, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням задовольнив частково позов ( в сумі основного боргу - 8 725 грн. 40 коп. ), зменшивши суми відповідних нарахувань. При цьому господарський суд вказав на те, що Позивач не надав суду доказів отримання Відповідачем теплової енергії в кількості (Гкал), вказаній у рахунках за період з 01.01.2015 р. до 12.04.2015 р., взявши до уваги лише Акт звірки розрахунків станом на 01.01.2015 р., підписаний сторонами, за яким за Відповідачем обліковується борг за теплову енергію в сумі 8 725 грн. 40 коп.
Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду не обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з наступним.
Об'єктом теплоспоживання є нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 43,3 кв. м., навантаженням 0,0022 Гкал/год. ( табл. 2 Договору).
Нарахування за відпущену теплову енергію проводиться на підставі температурного коефіцієнту (який розраховується згідно температури зовнішнього повітря, кількості опалювальних діб та годин) та навантаження об'єкту теплоспоживання.
Відповідно до наданих Позивачем матеріалів, температурний коефіцент: за січень 2015 року 357,12 х навантаження об'єкту тепло споживання 0,0022 = 0,79 Гкал.; за лютий 2015 р. 309,792 х 0,0022 = 0.68 Гкал.; за березень 2015 р. 243,288 х 0,0022 = 0,54 Гкал.; за квітень 2015 р. 82,08 х 0,0022 = 0,18 Гкал. Згідно графіку включення житлових будинків в 2014 році, централізоване опалення до будинку АДРЕСА_1, було включено - 25.10.2014 р., а відключене -13.04.2015 р. Отже, 01.01.2015 р. КПТМ «Криворіжтепломережа» не могло відключити п'ятиповерховий житловий будинок, де на першому поверсі знаходиться приміщення Відповідача від опалення.
Згідно п. п. 3.1, 3.4 Договору Споживач зобов'язаний проводити оплату щомісяця, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за згодою сторін до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим та проводити передоплату у розмірі 75 % планового місячного споживання у строк до 20 числа кожного місяця.
З метою повідомлення споживачів і зокрема Відповідача, про нараховані суми за відпущену теплову енергію, контролерами КПТМ «Криворіжтепломережа» щомісяця розносились відповідні рахунки, що підтверджується копіями реєстрів.
Крім того, наявність боргу на суму 12 565 грн. 59 коп. за відпущену теплову енергію відповідно до Договору № 4999 станом на 01.10.2015 р. підтверджено самим Відповідачем в Акті звіряння підписаного між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ФОП ОСОБА_2 який за твердженням Позивача було отримано юридичним відділом підприємства вже після винесення рішення судом першої інстанції.
Отже, на виконання умов договору, Позивач поставив Відповідачу теплову енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів та надав рахунки за поставлене тепло, однак Відповідач свої зобов'язання з оплати належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 12 565 грн. 59 коп., яку і було заявлено Позивачем у позові.
Ст. 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).
Відповідно до п. 3.2 Договору, якщо Споживач, який є суб'єктом господарювання державного сектору економіки та діє на підставі державної власності, не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в строк, встановлений п. 3.1 договору, то у відповідності до п. 2 ст. 231 ГК України, він сплачує пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочки оплати; за прострочку оплати понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної суми.
На підставі п. 3.3 договору, яким передбачено, що якщо Споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки та не здійснив оплату за поставлену теплову енергію в строк, встановлений п. 3.1. договору, він несе відповідальність у відповідності до п.п.4-7 ст.231 ГК України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.
За невиконання договірних зобов'язань Позивачем нарахована пеня за період з 15.11.2014 р. по 20.08.2015 р., ( виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказаний період ) у загальній сумі 1 492 грн. 10 коп.
Ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором, Позивач нарахував Відповідачу суму інфляційних нарахувань у розмірі 6 126 грн. 50 коп. та суму 3 % річних від простроченої суми у розмірі 490 грн. 18 коп.
Отже, правомірними є вимоги Позивача про сплату Відповідачем у повному обсязі суми основного боргу, інфляційних втрат, пені та річних від простроченої суми.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог Позивача, місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням у даній справі помилково не врахував наведені обставини та дійшов хибного висновку про часткову безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 р. у справі № 904/8666/15 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»: 12 565 грн. 59 коп. заборгованість за теплову енергію, 1 492 грн. 10 коп. пені, 6 126 грн. 50 коп. збитків від інфляції, 490 грн. 18 коп. - 3 % річних, 1 218 грн.00 коп. витрат на сплату судового збору, про що видати наказ.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»: 1 339 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, про що видати наказ.
Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 22.01.2016 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя В.О. Кузнецов
Судове рішення № 55162662, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 21.01.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/8666/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: