Постанова № 55162496, 21.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2016 р.Справа № 923/1306/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Ярош А.І.,

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

від третьої особи ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»

на рішення господарського суду Херсонської області від 06 жовтня 2015 року

у справі №923/1306/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна»

про стягнення 60 721 711,12 дол. США

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.01.2016 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі Банк, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (далі ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», відповідач) про стягнення

заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12 від04.07.2012 року, яка станом на 20.07.2015 року становить 60 721 711,12 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 20.07.2015, становить 1 336 783 855,45 грн. та 73 080,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Банком та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна» 04.07.2012 укладено договір про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12. На забезпечення виконання зобов'язань Кредитора за Кредитним договором між Банком та відповідачем було укладено договір поруки № 12-П/13 від 26.02.2013, за умовами якого Поручитель поручився за виконання Боржником своїх обов'язків, що випливають з Кредитного договору. В порушення виконання зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12, Позичальник не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за користування коштами.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2015 року позовні вимоги Банку задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 60 721 711,12 дол. США, що за офіційним курсом становить 1 336 783 855,45 грн. та 73 080,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що приведені позивачем обставини цілком підтверджуються наданими ним доказами.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповно зясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.12.2015.

02.11.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 910/19046/15 за позовом Банку до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна».

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 19.11.2015 склад колегії суддів змінено у звязку з припиненням повноважень головуючого судді Шевченко В.В. 12.11.2015 року, та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Головей В.М. , судді - Лисенко В.А., Ярош А.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 апеляційна скарга прийнята в новому складі судової колегії.

У звязку з перебуванням судді Лисенко В.А. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №897 від 07.12.2015 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.12.2015.

08.12.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна» надійшли клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також відкладення розгляду справи.

Крім цього, представником позивача було надано клопотання про залишення позову без розгляду.

Зясувавши в судовому засіданні думку представників сторін щодо оголошених клопотань, судова колегія вирішила задовольнити клопотання відповідача, залучити до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна» (далі ОСОБА_4, третя особа) в порядку ст. 27 ГПК України та враховуючи необхідність витребування додаткових доказів (документів), ухвалила відкласти розгляд справи на іншу дату.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та клопотання Банку про залишення позовної заяви без розгляду, судова колегія залишила не розглянутими.

В судовому засіданні 21.01.2016 представники відповідача та третьої особи надали пояснення, якими підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити останню. Крім цього, третя особа надала письмові пояснення, в яких просила суд, рішення господарського суду скасувати та припинити провадження у справі, оскільки станом на момент розгляду справи в апеляційному суді борг за кредитним договором реструктуризовано, що вказує на думку третьої особи на відсутність заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2016 надала пояснення, в яких просила залишити позов без розгляду, оскільки Банк не виконав умов ухвали суду від 27.07.2015, а саме не надав витребувані судом документи, які необхідні для вирішення спору.

Зясувавши думку представників сторін в судовому засіданні щодо клопотань про зупинення провадження у справі та залишення позовної заяви без розгляду, судова колегія відмовила в їх задоволенні, у звязку з необґрунтованістю останніх.

Також, судова колегія не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі, адже документи які були додані третьою особою до письмових пояснень, датовані після прийняття господарським судом рішення, а відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 04 липня 2012 року між Банком (далі - Кредитор) та ОСОБА_4 (далі - Позичальник, Боржник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 19 - МВ/12, що в подальшому був змінений та доповнений (далі - Кредитний договір). За його умовами, з урахуванням подальших змін та доповнень, Банк відкрив Позичальнику мультивалютну кредитну лінію, а Позичальник зобов'язався використати кредитні кошти за встановленою метою, своєчасно повернути суму кредиту, сплатити проценти та виконувати інші обовязки, передбачені договором.

На виконання Кредитного договору, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 28.03.2013 року до договору про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12 від 04.07.2012 року (про надання траншу) позивач надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 80 000 000,00 доларів США в межах встановленого ліміту та встановив порядок погашення кредитної заборгованості, що підтверджується меморіальним ордером №51071 від 28.03.2013.

26.02.2013 на забезпечення виконання зобов'язань Кредитора за Кредитним договором між Банком та ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» (далі Поручитель) було укладено договір поруки № 12-П/13 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель поручився за виконання Боржником своїх обов'язків, що випливають з Кредитного договору.

Приймаючи рішення господарський суду встановив, що в порушення вимог Кредитного договору Позичальник не виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за користування коштами, у звязку з чим Банк 24.06.2015 року направив на ім'я Позичальника та Поручителів вимогу про дострокове виконання зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12 від 04.07.2012. Станом на 20.07.2015 року заборгованість за Кредитним договором складає 60 721 711,12 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 20.07.2015 року - становить 1 336 783 855,45 гривень, з яких: заборгованість по кредиту - 46 829 260,00 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту - 29 268 300,00 доларів США; заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 5 735 464,18 доларів США; строкова заборгованість по процентам за користування кредитом - 502 032,51 доларів США; прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом - 6 403 232,52 доларів США; заборгованість по пені за прострочення сплати процентів - 1 251 721,90 доларів США. Вищевказані суми суд першої інстанції визнав обґрунтованими та задовольнив позов в повному обсязі.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у звязку з їх недоведеністю, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 11.6 Договору про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12 від 04.07.2012 року сторони узгодили випадки в яких Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобовязань Позичальника за цим Договором у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги.

Додатковою угодою від 14.10.2013 до договору про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12 від 04.07.2012 року сторони доповнили пункт 11.6. статті 11 Основного договору підпунктом 11.6.1. в редакції наступного змісту: « Банк має право вимагати дострокове повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобовязань Позичальника за даним Договором у строк не пізніше 14(чотирнадцяти) робочих днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги у випадку виникнення в Позичальника Кросс-дефолта: простроченої заборгованості по всіх позиках, отриманих на умовах терміновості, зворотності, платності, включаючи кредити, овердрафти, фінансовий і оперативний лізинг, облігаційні позики, гарантії, резервні акредитиви або інші інструменти, видані якою-небудь фінансовою установою, по будь-яких договорах, укладених між Банком та Позичальником ….».

З пункту 2.1 договору поруки від 26.02.2013 випливає, що Відповідач поручився, як солідарний боржник за виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі.

Пунктами 3.1. Договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати перед Позивачем як солідарний боржник. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Звертаючись з позовом до суду Банк обґрунтовує позовні вимоги тим що 24.06.2015 він направив на ім'я Позичальника та Поручителів вимогу про дострокове виконання зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №19-МВ/12 від 04.07.2012. Приймаючи рішення, господарський суд також посилається на вищевказану вимогу від 24.06.2015, проте в матеріалах справи відсутня дана вимога, відповідач заперечує про існування такої вимоги Банку. У звязку з цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Банку не доведені, останнім в порушення ст. 33 ГПК України, не надані до суду належні та допустимі докази, а суд першої інстанції при прийняті рішення послався на документ, який відсутній в матеріалах справи.

Так, пунктом 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розяснено, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи. Крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Зважаючи на викладене судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують суму заборгованості зазначену в позовній заяві. В матеріалах справи відсутні належним чином завірені банківські виписки, що містять інформацію про дату та суми грошових коштів сплачених або не сплачених боржником в рахунок погашення кредиту на дату звернення з позовною заявою. Матеріали справи взагалі не містять доказів настання випадків, які надають Банку право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним передбачених п. 11.6 договору про відкриття кредитної лінії № 19-МВ/12 від 04.07.2012.

Судова колегія вважає, що наявних в матеріалах справи документів, а саме: договору про відкриття кредитної лінії № 19 - МВ/12 від 04 липня 2012 року та додаткових угод до нього, договору поруки № 12-П/13 від 26.02.2013 та меморіального ордеру №51071 від 28.03.2013 не достатньо для достовірного встановлення факту існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Приймаючи до уваги викладене, судовою колегією для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, ухвалою від 08.12.2015 року зобовязано Банк надати до суду до 12.01.2016 року документи, що підтверджують суму заборгованості за договором № 19-МВ/12 від 04.07.2012, зокрема належним чином засвідчені банківські виписки, що містять інформацію про дати та суми коштів, сплачених ТОВ «ВС ЕНЕРДЖІ ІНТЕРНЕЙШНЛ Україна» погашення кредиту на дату звернення з позовом (станом на 22.07.2015); вимогу про дострокове виконання зобовязань від 24.06.2015 та докази отримання даної вимоги адресантом. Однак, позивач вищевказані документи до апеляційного суду не надав, посилаючись на технічну неможливість. У звязку з цим, судова колегія вважає, що матеріли справи містять недостатньо належних та допустимих доказів заявлених позовних вимог Банком, які б підтвердили існування суми заборгованості відповідача за Кредитом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у звязку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задовольню, рішення господарського суду - скасуванню, а позовні вимоги Банку такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 06 жовтня 2015 року скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відмовити.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Головей В.М.

Судді:Гладишева Т.Я.

ОСОБА_5