Постанова № 55162372, 19.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.01.2016 справа №905/1016/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дучал Н.М.

суддів Склярук О.І. , Ушенко Л.В.

При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача - від відповідача - Воронько В.В. Левицька А.В., за довіреністю не з'явивсяРозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Донецької областівід30.09.2015 р. (підписано 05.10.2015 р.)у справі№ 905/1016/15 (суддя Сковородіна О.М.)за позовом до про Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Новоазовськ Донецької області стягнення заборгованості за договором № б/н від 05.05.2011р. у розмірі 24 086,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 05.05.2011 р. у розмірі 24 086,93 грн., з яких 11 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 6 141,67 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 559,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 386,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Заяву ФОП ОСОБА_3 про відкриття поточного рахунку, якою остання приєдналася до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування № б/н від 05.05.2011р., встановлення відповідачу кредитного ліміту, порушення відповідачем зобов'язань за договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом, право позивача на нарахування пені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2015 р. у справі № 905/1016/15 позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 11 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6 141,67 грн., заборгованість по комісії в розмірі 1 386,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 14,10 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване обґрунтованістю заявлених позовних вимог, доведеністю факту невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань; відмовляючи у задоволенні частини вимог, суд послався на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

ПАТ КБ «Приватбанк», не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором в сумі 5 545,16 грн. і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; в інших частинах, розглянутих позовних вимог рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015р. залишити без змін.

Апелянт вважає, що господарський суд необґрунтовано послався на рішення РНБО України від 13.04.2014 р. на підставі якого вважав, що проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом, оскільки не врахував, що вказане рішення РНБО України від 13.04.2014 р. не є актом Кабінету Міністрів України як того вимагає абзац 2 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», окрім того прийняте до набрання цим Законом законної сили.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2015 р. апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.01.2015 р.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

ФОП ОСОБА_3 не скористалася правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

05.05.2011 р. ФОП ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» із Заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ «Приватбанк», якою просила відкрити поточний рахунок та картковий рахунок в національній валюті.

В Заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, банк, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг. Документи, розміщені на сайті банку це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Підписавши дану Заяву, ФОП ОСОБА_3 зазначено про погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг, в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування. Цим підписом ФОП ОСОБА_3 приєдналася та зобов'язалася виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua, або інший інтернет/sms-ресурс, вказаний банком).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов - при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів у письмовій формі.

Згідно з п. п. 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту здійснюється Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки» тощо). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 35 днів.

При настанні будь-якої з подій, вказаних в п. 3.2.1.2.3.4. Умов, в т.ч. порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом "Умов", тощо, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦК України, за зобов'язаннями, строки виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в дату, вказану у повідомленні. У цю дату Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.2.1.4. Умов.

Згідно з п. 3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1. Умов).

У випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта по погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.п. 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.2.1.4.9 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено обов'язок Клієнта сплачувати Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Зобов'язання, при реалізації Банком права на стягнення неустойки, виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15., далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі винагороди, далі - прострочених відсотків, далі відсотків, далі простроченого кредиту, далі кредиту. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.2.1.4.10 Умов).

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2. Умов, клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.2.1.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11 (п. 3.2.1.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п.п.3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17 (п.3.2.1.2.2.5), сплатити Банку винагороду відповідно до п.3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6., 3.2.1.4.11 (п.3.2.1.2.2.7), тощо.

При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 3.2.1.5.1.).

Згідно з п. 3.2.1.5.4. нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом.

Матеріали справи свідчать про виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування щодо встановлення кредитного ліміту в розмірі з 05.05.2011 р. - 1 000,00 грн., з 04.02.2013 р. - 16 000,00 грн., з 04.03.2013 р. - 20 000,00 грн., з 31.10.2013 р. - 23 000,00 грн., з 01.03.2014 р. - 23 000,00 грн., з 02.03.2014 р. - 10 047,71 грн., з 03.03.2014 р. - 11 000,00 грн.

Факт кредитування рахунку на підставі Договору від 05.05.2011 р. та обліковування кредитної заборгованості на рахунку прострочених сум підтверджується меморіальними ордерами, банківськими виписками по рахунках відповідача та не спростовано відповідачем.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежності виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.1069 ЦК України).

За своєю правовою природою договір банківського обслуговування від 05.05.2011 р. в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача, станом на 02.07.2015 р., в сумі 11 000,00грн. за кредитом, в сумі 6 141,67 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 1 386,00 грн. за комісією (винагородою), підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 000,00 грн. за кредитом, 6 141,67 грн. по процентах за користування кредитом, 1 386,00 грн. за комісією (винагородою).

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з неналежним виконанням ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за договором, позивачем нарахована та вимагається до стягнення пеня в сумі 5 559,26 грн. за період з 10.01.2014р. по 02.07.2015 р. включно.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до правовідносин у цій справі положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII.

Так, відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Періодом проведення антитерористичної операції, за положеннями ст.1 Закону, визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Листом від 27.10.2014р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Новоазовськ Донецької області.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ФОП ОСОБА_3 є м. Новоазовськ Донецької області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

На час апеляційного провадження по справі № 905/1016/15, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Новоазовськ Донецької області.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (ст.11 наведеного Закону).

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного Закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

З огляду на мораторій, встановлений ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у позивача були відсутні підстави для нарахування та стягнення пені за період з 14.04.2014р.

Тому, вимоги позивача про стягнення пені за період з 14.04.2014 р. по 02.07.2015 р. в загальній сумі 5 546,30 грн. не підлягають задоволенню.

Правомірно нарахованою позивачем є пеня за період 10.01.2014р. по 11.04.2014р. включно в сумі 12,96 грн.

Місцевий господарський суд, вірно застосувавши до правовідносин у цій справі положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», помилково включив до періоду нарахування пені 14 та 15.04.2014р., коли вже діяв мораторій, стягнувши з відповідача пеню за наведені дати, що суперечить приписам ст.2 наведеного Закону, та є підставою для зміни рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015 р. (підписано 05.10.2015 р.) у справі № 905/1016/15 в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі №905/1016/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015 р. (підписано 05.10.2015 р.) у справі № 905/1016/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015 р. (підписано 05.10.2015 р.) у справі № 905/1016/15 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2015 р. (підписано 05.10.2015 р.) у справі № 905/1016/15 в наступній редакції:

«Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Новоазовськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ заборгованість за кредитом у розмірі 11 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 6 141,67 грн., заборгованість по комісії у розмірі 1 386,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 12,96 грн., судовий збір у розмірі 1 406,24 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.»

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 4 екз.:

1. позивачу

1. у справу

1. ДАГС

1. ГСДО