Рішення № 55161941, 19.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016Справа №910/30770/15

За позовомКолективного підприємства Фірми «Інвар»доПублічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3»простягнення 171190 грн. 45 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Шейко О.О. - представник за довіреністю № 02/12-01 від 02.12.2015;

від відповідача: Чекменьов Ю.Г. - представник за довіреністю № 15 від 13.08.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Колективного підприємства Фірми «Інвар» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» про стягнення 171190 грн. 45 коп., з яких 99700 грн. 00 коп. основного боргу, 4990 грн. 46 коп. 3% річних та 66499 грн. 99 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору підряду № 51 від 09.04.2013 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 99700 грн. 00 коп. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4990 грн. 46 коп. за період з 28.03.2014 по 27.11.2015 та інфляційні втрати у розмірі 66499 грн. 99 коп. за період з квітня 2014 року по листопад 2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 порушено провадження у справі № 910/30770/15 та справу призначено до розгляду на 22.12.2015.

У судовому засіданні 22.12.2015 представник позивача подав додаткові письмові пояснення по справі та долучив до матеріалів справи додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.01.2016.

18.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що між сторонами тривають переговори щодо мирного врегулювання спору.

Представник позивача у судовому засіданні 19.01.2016 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зазначивши, що ані йому, ані директору Колективного підприємства Фірми «Інвар» не відомо про обставини, на підставі яких відповідач просить суд відкласти розгляд справи, тобто про триваючі між сторонами переговори щодо мирного врегулювання спору.

Розглянувши у судовому засіданні 19.01.2016 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Будь-яких інших підстав для відкладення розгляду справи (ознайомлення з матеріалами справи, подання додаткових доказів, відзиву на позовну заяву, тощо) відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено.

При цьому, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, однак, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 19.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-3» (генпідрядник) та Колективним підприємством Фірмою «Інвар» (субпідрядник) укладено Договір підряду № 51, відповідно до умов якого генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання всього комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Житловий будинок на перетині вул. Волинської та Смілянської у Солом'янському районі міста Києва» згідно робочої документації.

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 сторони погодили, що склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню субпідрядником, є монтаж систем вентиляції (4, 5 секції).

Відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 початком робіт є квітень 2013 року, закінченням робіт є вересень 2013 року.

Згідно з п. 2.4 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття генпідрядником. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою генпідрядника.

Відповідно до п. 3.1 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 вартість робіт і матеріалів, включаючи поставку замовника (договірна ціна) визначена на підставі проведеного тендерного торгу та відповідно до «Правил визначення вартості будівництва (ДБН-Д1.1-1-2000)» та інших діючих нормативних документів і становить 1709168 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 284861 грн. 40 коп., в тому числі монтажні роботи - 1695903 грн. 60 коп. (з ПДВ 282650 грн. 60 коп.) та пусконалагоджувальні роботи - 13264 грн. 80 коп. (з ПДВ 2210 грн. 80 коп.).

Відповідно до п. 3.5 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 субпідрядник сплачує щомісячно генпідряднику за послуги генпідряду кошти у розмірі 2,5% від вартості виконаних робіт. Витрати за надання послуг генпідряду знімаються з оплати за виконані субпідрядником роботи згідно виконання у довідці КБ-3.

Згідно з п. 4.1 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 розрахунки здійснюються щомісячно за фактично виконані роботи згідно з формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Відповідно до п. 4.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 оплата за виконані роботи субпідрядником здійснюється генпідрядником у розмірі 95% від суми кожного оформленого субпідрядником акту виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3) після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва. П'ять відсотків від вартості виконаних робіт залишаються в гарантійному фонді будівництва на рахунках замовника. Накопичені за період будівництва 5% перерахувань до гарантійного фонду залишаються на рахунку замовника та перераховуються субпідряднику генпідрядником в строк до 90 календарних днів після передачі житлового будинку під заселення відповідно до діючого законодавства та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Згідно з п. 4.3 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 генпідрядник проводить оплату прийнятих робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки за формою КБ-3 після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва відповідно до п. 4.2 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 фактично виконані субпідрядником обсяги робіт оформлюються актами приймання за формою КБ-2в і довідками за формою КБ-3, які надаються субпідрядником до 25 числа кожного місяця. Генпідрядник підписує їх протягом 3-х робочих днів з моменту пред'явлення та скріплює печаткою.

Відповідно до п. 10.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними зобов'язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що за період з липня по листопад 2013 року позивач виконав роботи за Договором підряду № 51 від 09.04.2013 на загальну суму 167413 грн. 20 коп., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками уповноваженими представниками сторін актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (за формою КБ-2 в) від 31.07.2013 на суму 13504 грн. 80 коп. (з урахуванням зворотних сум) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за липень 2013 року від 31.07.2013 на суму 13504 грн. 80 коп.; актом № 9 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (за формою КБ-2 в) від 31.08.2013 на суму 23689 грн. 20 коп. (з урахуванням зворотних сум) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за серпень 2013 року від 31.08.2013 на суму 23689 грн. 20 коп.; актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (за формою КБ-2 в) від 30.11.2013 на суму 116954 грн. 40 коп. (з урахуванням зворотних сум) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за листопад 2013 року від 30.11.2013 на суму 116954 грн. 40 коп.; актом № 18 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (за формою КБ-2 в) від 30.11.2013 на суму 13264 грн. 80 коп. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за листопад 2013 року від 30.11.2013 на суму 13264 грн. 80 коп.

Належним чином засвідчені копії вказаних актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт долучені позивачем до позовної заяви.

При цьому, відповідно до п. 3.5 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 субпідрядник сплачує щомісячно генпідряднику за послуги генпідряду кошти у розмірі 2,5% від вартості виконаних робіт. Витрати за надання послуг генпідряду знімаються з оплати за виконані субпідрядником роботи згідно виконання у довідці КБ-3.

Позивачем долучено до позовної заяви належним чином засвідчені копії актів надання послуг (підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін), з яких вбачається, що вартість послуг відповідача (генпідрядника) за липень 2013 року становить 337 грн. 62 коп., за серпень 2013 року - 592 грн. 24 коп., за листопад 2013 року - 3255 грн. 48 коп.

Таким чином, враховуючи положення п. 3.5 Договору підряду № 51 від 09.04.2013, вартість виконаних позивачем підрядних робіт у липні 2013 року повинна бути зменшена на суму 337 грн. 62 коп. (становить 13167 грн. 18 коп.), у серпні 2013 року - на суму 592 грн. 24 коп. (становить 23096 грн. 96 коп.), у листопаді 2013 року - на суму 3255 грн. 48 коп. (становить 126963 грн. 72 коп.) та у загальному розмірі становить 163227 грн. 86 коп.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 оплата за виконані роботи субпідрядником здійснюється генпідрядником у розмірі 95% від суми кожного оформленого субпідрядником акту виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3) після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва. П'ять відсотків від вартості виконаних робіт залишаються в гарантійному фонді будівництва на рахунках замовника. Накопичені за період будівництва 5% перерахувань до гарантійного фонду залишаються на рахунку замовника та перераховуються субпідряднику генпідрядником в строк до 90 календарних днів після передачі житлового будинку під заселення відповідно до діючого законодавства та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Таким чином, враховуючи, що п'ять відсотків від вартості виконаних робіт залишаються в гарантійному фонді будівництва на рахунках замовника, відповідач повинен був сплатити позивачу за актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (за формою КБ-2 в) від 31.07.2013 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за липень 2013 року від 31.07.2013 грошові кошти у розмірі 12508 грн. 82 коп. (13167 грн. 18 коп. - 5%); за актом № 9 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (за формою КБ-2 в) від 31.08.2013 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за серпень 2013 року від 31.08.2013 - грошові кошти у розмірі 21942 грн. 11 коп. (23096 грн. 96 коп. - 5%); за актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (за формою КБ-2 в) від 30.11.2013, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за листопад 2013 року від 30.11.2013 та актом № 18 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (за формою КБ-2 в) від 30.11.2013, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за листопад 2013 року від 30.11.2013 - грошові кошти у розмірі 120615 грн. 53 коп. (126963 грн. 72 коп. - 5%).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.3 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 генпідрядник проводить оплату прийнятих робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки за формою КБ-3 після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва відповідно до п. 4.2 цього договору.

Таким чином, враховуючи дати підписання відповідачем (генпідрядником) актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 12508 грн. 82 коп. (за липень 2013 року за вирахуванням 5%) в строк до 07.08.2013 (включно); грошові кошти у розмірі 21942 грн. 11 коп. (за серпень 2013 року за вирахуванням 5%) в строк до 06.09.2013 (включно) та грошові кошти у розмірі 120615 грн. 53 коп. (за листопад 2013 року за вирахуванням 5%) в строк до 06.12.2013 (включно).

Крім того, відповідно до п. 4.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013 накопичені за період будівництва 5% перерахувань до гарантійного фонду залишаються на рахунку замовника та перераховуються субпідряднику генпідрядником в строк до 90 календарних днів після передачі житлового будинку під заселення відповідно до діючого законодавства та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

У судовому засіданні 22.12.2015 позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію Сертифікату серія ІУ № 164133440968 від 10.12.2013, яким Державна архітектурна будівельна інспекція України засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкту «Будівництво житлового будинку на перетині вулиць Волинської і Смілянської (друга черга) у Солом'янському районі міста Києва, 1 та 2 пускові комплекси: житлова частина секції №4 та №5 житлового будинку та нежитлові вбудовані приміщення секції № 4 та № 5» проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації (сертифікат виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 05.12.2013).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити позивачу накопичені за період будівництва 5% перерахувань до гарантійного фонду (за липень 2013 року - 658 грн. 36 коп.; за серпень 2013 року - 1154 грн. 85 коп. та за листопад 2013 року - 6348 грн. 19 коп. відповідно) в строк до 11.03.2014 (включно).

При цьому, суд зазначає, що умова Договору про обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи після отримання генпідрядником коштів від замовника об'єкта будівництва (п.п. 4.1 та 4.2 Договору підряду № 51 від 09.04.2013), по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору про обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи після отримання генпідрядником коштів від замовника об'єкта будівництва не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Крім того, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, суд наголошує на тому, що вказівка у договорі, що відповідач здійснює оплату за виконані позивачем роботи після отримання генпідрядником коштів від замовника об'єкта будівництва, не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов'язків у обох сторін договору. Водночас, обумовлення сторонами настання обов'язку оплатити за виконані роботи з виникненням певної відкладальної обставини вже після виконання робіт - суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Так, кошти від замовника об'єкта будівництва можуть взагалі не надійти на рахунок генпідрядника, а отже обов'язок з оплати може ніколи не наступити.

Судом встановлено, що відповідач частково виконав свій обов'язок з оплати за виконані позивачем роботи, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 63527 грн. 86 коп., що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями банківських виписок (на суму 8000 грн. 00 коп. від 24.07.2013, на суму 20000 грн. 00 коп. від 16.10.2013, на суму 15000 грн. 00 коп. від 30.12.2013 та на суму 20527 грн. 86 коп. від 27.03.2014) із призначенням платежу - за Договором підряду № 51 від 09.04.2013.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 99700 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» у розмірі 99700 грн. 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 99700 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Колективного підприємства Фірми «Інвар» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» суми основного боргу у розмірі 99700 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4990 грн. 46 коп. за період з 28.03.2014 по 27.11.2015 та інфляційні втрати у розмірі 66499 грн. 99 коп. за період з квітня 2014 року по листопад 2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно потрібно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Колективного підприємства Фірми «Інвар» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» 3% річних у розмірі 4990 грн. 46 коп. та інфляційних втрат у розмірі 66499 грн. 99 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» (03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 5; ідентифікаційний код: 04012678) на користь Колективного підприємства Фірми «Інвар» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 9-Е; ідентифікаційний код: 20031215) суму основного боргу у розмірі 99700 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4990 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 66499 (шістдесят шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 2567 (дві тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 86 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.01.2016

Суддя І.М. Отрош